Українська кров стане якіснішою: як реформують галузь донорства

кров
ілюстративне фото

Український парламент ухвалив закон «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Зміна в цій частині медичної реформи для України є важливою, адже реформування не відбувалось уже багато років.

Зокрема зміни у Службі крові були прописані ще в Угоді про асоціацію з Євросоюзом.

Згідно з новим Законом, створюється компетентний орган, який буде нести відповідальність за якість крові, разом із центрами крові, що мали б відповідно обладнуватись. Маленькі центри донорства крові, а також відділення трансфузіології планують закрити. Вони будуть банками крові, в яких лише зберігатимуться компоненти крові.

Ірина Славінська, керівник відділу безпеки та донорства ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ України» у коментарі ТСН розповідає, що якість крові залежить від якості донора, який приходить здавати кров.

«Сьогодні 70 відсотків донорів – це родичі. Ці люди під моральним тиском вже тут і зараз змушені здавати кров. У більшості випадків не дотримуються елементарного -  холодовий ланцюг, а саме: як доставляються компоненти крові. Станції переливання крові не мають ліцензії на здійснення такої діяльності, а це означає, що держава зовсім не контролює якість компонентів крові.

ми заражаємо 2,5 тисячі пацієнтів ВІЛ і гепатитами.

Саме через цей фактор, що 70% донорів – родичі, ми заражаємо 2,5 тисячі пацієнтів ВІЛ і гепатитами. А це величезне навантаження і на державу, і на здоров'я населення. Далі ми не можемо так працювати», – каже Ірина Славінська.

Також у Центрі служби крові зауважують, що люди охоче здають кров, однак треба зробити акцент на безоплатне добровільне донорство.

«72 країни перейшли на безоплатне донорство. Ми керуємось їхнім досвідом і хочемо це впроваджувати тут, в нашій країні. В нас є 5 років, аби за цей термін популяризувати донорство крові в країні», – веде далі пані Ірина.

У законі щодо донорства, який діяв раніше, прописано багато пільг для донорів, які насправді не були доступні. Адже на більшість цих пільг кошти мали закладати в місцевому бюджеті, розповідає Аліна Квітка, волонтерка і колишня донорка.

«Закон був прописаний дуже давно – ці вимоги так і не виконували на належному рівні. Лише вихідний був у той день, коли здають кров. Він, до речі, залишився і в новій редакції.

Щодо самих центрів крові – тут запланована повна реорганізація. Тому що досі не було органу, який би постійно і систематично контролював, що відбувається з кров’ю, яку беруть у донорів. Тут такі моменти важливі – що отримали лікарні і в якій кількості, яка була реакція в реципієнта, якому перелили кров, що з ним було після перливання і як він відреагував.

Відсутність такого моніторингу не давала зрозуміти, яку ж реакцію мають реципієнти на перелиту кров. Адже люди, не пов’язані з цією галуззю, думають – перелили кров і все прекрасно. Насправді все не зовсім так. Навіть мінімальне втручання в організм має певні наслідки. Незначне підвищення температури – це найпростіше, я вже не кажу про інші наслідки, які можуть бути», – продовжує пані Аліна.

коли розробляли новий законопроєкт, то з’ясували, скільки хворих людей, яким переливають багато компонентів крові і саму кров, в яких почали виявляти гепатит

Волонтерка зазначає, що коли розробляли новий законопроєкт, то з’ясували, скільки хворих людей, яким переливають багато компонентів крові і саму кров, в яких почали виявляти гепатит. Кров інколи була небезпечною для реципієнтів. Справа в тому, що не всі центри були технічно забезпечені для повної перевірки крові. Адже бувають різні випадки, коли терміново потрібна кров, а її нема. Заморожувати на довгий період не було можливості, і заради того, щоби врятувати життя людині, перевіряють на швидких тестах. Ці тести іноді можуть упустити деякі моменти – є певні періоди, коли такі хвороби, як ВІЛ-СНІД чи гепатит не проявляються.

«Так буває, що донор й сам не знає, що він вже інфікований якось хворобою. І в період вікна здав для когось з рідних кров, а за декілька місяців виявляється, що і реципієнт, і донор уже хворі. Тому, відповідно, тут треба, щоб центр крові міг хоч попередньо планувати, скільки йому буде потрібно заготовити компонентів крові і самої крові, щоб уникнути таких ситуацій. Зараз, коли буде орган, який за цим стежитиме і відслідковуватиме кров, яка перелилась конкретному пацієнту, які в нього були реакції, можна буде зрозуміти, як краще підбирати кров і її необхідну кількість.

Наразі усі звикли, що якщо перелити першу негативну групу крові, то все буде добре. Однак насправді є ще багато додаткових показників, за якими навіть перша негативна може не підійти першій негативній. Зокрема йдеться про таке поняття, як Kell-фактор. Донор може мати резус мінус, а Kell-фактор – плюс. Якщо цей Kell-фактор мінімально не збігається, то для реципієнта можуть бути дуже погані наслідки, навіть летальні, – продовжує волонтерка. – Якщо говорити про Львівський обласний центр служби крові, то в них є якісне обладнання. Лише потрібно буде вести моніторинг і планування. Якщо буде розуміння, в яку лікарню і скільки приблизно на місяць потрібно крові, тоді можуть спрогнозувати подальші потреби».

І волонтери, і лікарі зазначають, що на усіх ланках трапляються безвідповідальні люди. В цьому випадку наслідки можуть бути критичними. Коли донор приходить здавати кров, він має пройти анкетування і підписати згоду, що він надає достовірну інформацію про свої захворювання. Тоді вже лікар опитує донора, відповідно до тих даних, що він подав. Відповідальність тут лежить і на донорі, і на лікарю.

«Центр крові виготовляє, перевіряє і розподіляє по банках крові зібраний матеріал. А там вже мають бути належні умови для зберігання. Уся інформація буде у штрих-кодах.

Тепер законом передбачено, що можна задавати кров навіть іноземцям

Також не раз виникла проблема, що беруть кров лише в людей з львівською пропискою. Тепер законом передбачено, що можна задавати кров навіть іноземцям. У будь-якому місті буде єдиний реєстр донорів, де буде доступна інформація. Якщо хтось приїде з Києва і захоче здати кров, у Центрі відкриють базу і дізнаються все про цього конкретного донора – чи він не стоїть десь на обліку, чим хворів», – зазначила волонтерка.

Попередньо, у Львові буде основним Львівський обласний центр служби крові на вулиці Пекарській. Військовий госпіталь під питанням, адже за новим законом він не відповідає критеріям. На обласному рівні ще повинні вирішити, чи буде кілька філій від Львівського обласного центру служби крові. Також невідомо чи залишать центр у лікарні швидкої допомоги, чи з кимось об’єднають. Волонтерка припускає, що такому великому місту, як Львів одного центру буде замало, тому, ймовірно, буде кілька філій.

«Мають бути поновлені ліцензії, і за кожну дозу центр переливання крові нестиме повну відповідальність: що було далі з реципієнтом, хто це був, які мав наслідки і хто був для нього донором», – підсумувала Аліна Квітка.

Аби зміни впровадити в життя, прогнозують експерти, знадобиться щонайменше рік.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: