Чому знеболення під час пологів – це про права українок

IMG_4486

Колонка редакторки та мами Валерії Печеник

Таку делікатну та особисту тему як пологи не прийнято зачіпати публічно. Але саме така кулуарність і породжує ситуацію, коли українки (попри світові тенденції) продовжують потерпати від дрімучих стереотипів та брехні про знеболення під час пологів. Без об’єктивних причин сотні жінок в українських пологових будинках отримують травматичний досвід, якого можна було частково чи повністю уникнути.

Варто одразу акцентувати, що мова у тексті піде не про медичні аргументи за/проти, а про те, що жінки в Україні мають знати, що отримати знеболення під час пологів (крім окремих випадків з медичними протипоказаннями) – їхнє право, про яке, чомусь, мало говорять. Більше про медичну частину можна почитати тут.

Чому про це кажу я? Бо мала досвід практично безболісних і абсолютно нетравматичних із фізіологічної та психологічної точки зору пологів разом з «епідуралкою» (один з видів місцевого знеболення, який використовується, зокрема, під час природних пологів). І також маю розповіді подруг, досвід яких різною мірою більш травматичний, зокрема, через відсутність епідуральної анестезії (без медичних протипоказань щодо неї). І народжували вони без неї не тому, що вирішили так самі. Найпоширеніші причини: медики відмовили в такій процедурі, або жінка навіть не знала про цю можливість.

Золотий стандарт у світі

Епідуральну анестезію (ЕА), тобто усунення болю під час пологів, коли роділля знаходиться при повній свідомості та контролює власні дії, без проблем запропонують вам у будь-якому приватному пологовому будинку України. Там це рядова опція серед переліку послуг під час пологів.

Водночас у державних пологових (де також є штатні анестезіологи) за саме існування такого права часто доводиться боротися. Але чимало роділь взагалі не знають, що існують методи позбавитися болю під час природних пологів. І я не закликаю шановних читачок обов’язково користуватися такою можливістю, я закликаю ЗНАТИ про свої права, адже дуже часто медики просто не розповідають про таку можливість. Знаю також випадки, коли лікарі відраджують роділь від процедури не через об’єктивні протипоказання, а через надумані й подекуди відверто неправдиві причини. Наприклад, нібито шкода для дитини (насправді ЕА не шкодить дитині), відсутність контролю над власним тілом під час пологів (це не так) тощо. Розберімося детальніше.

ЕА використовують уже століття, нині вона вважається золотим стандартом усунення болю при природних пологах. Процедурно це – ін’єкція в епідуральний простір, який оточує спинний мозок, після введення спеціальної голки закріплюється катетер, який дозволяє регулювати дозу знеболювальних речовин під час процесу пологів.

«В Україні залучення епідуральної анестезії під час пологів становить 18-23%, у Великобританії це – 20%, а у США – 60%, треба також зазначити, що в площині приватних клінік цей показник зростає майже до 90%. Це викликано тим, що акушерська практика встигла оцінити переваги цієї методики, яка дозволяє попереджувати травматичний досвід для жінки, – розповідає для українського сайту UNFPA лікарка гінеколог-ендокринолог Наталія Сіліна. – Але все частіше в нашому суспільстві лунає питання «а як раніше жінки народжували, терпіли ж якось», або «жінки створені для досвіду пологового болю та забезпечення дитині правильного проходження перинатальних матриць». Якщо жінка має від природи низький больовий поріг, їй важко переносити біль, під час менструації завжди приймала знеболювальні пігулки, то звісно це показ для проведення епідуральної анестезії. ЕА дійсно полегшує відчуття матері, але не позбавляє її діяльності, вона так само дихає та напружується, аби перейми були продуктивними. Плід однаково проходить пологові шляхи, а отже проживає всі «інтранатальні випробування», які закладені природою. Оцінювати ступінь «справжності» материнства за критерієм натуральності пологів це ознака «міфічного» типу мислення».

Цілком погоджуюся з пані лікаркою! І тим більше обурює, що одній із моїх подруг з-поміж «новоспечених» мам, довелося терпіти жахливий біль тільки через те, що акушерка вважала, що ЕА не дозволяє відчути потуги та контролювати тіло під час активної фази пологів. Це, між іншим, стовідсоткова міфологізація, адже клінічні дослідження говорять про протилежне, та й мій власний досвід спростовує цю тезу. Випереджаючи питання про протипоказання: епідуральну анестезію подрузі ввели, але лише на період активних переймів, а от коли почалися потуги (етап, коли дитина проходить родовими шляхами, а мати, відповідно, відчуває найгостріший біль) знечулення припинили.

Хочеться тут додати, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує епідуральну анестезію, якщо породілля бажає такий вид знеболення пологів і не має для цього протипоказань, а Американська академія сімейної медицини стверджує, що бажання породіллі знизити свій рівень болю – вже є достатнім приводом для проведення ЕА.

Епідуральна анестезія – це про права жінок

Я би хотіла, аби українки знали, що епідуральна анестезія – це про їхні права, зрештою, так само, як і право видаляти зуби під місцевим знеболенням, яке пропонують у кожному стоматологічному кабінеті. Я би хотіла, аби їм нарешті дали право як у приватних, так і в державних установах самим робити цей вибір, зважуючи власні потреби та ймовірні ризики. На жаль, нічого дивного в тому, що в суспільній свідомості закріплено, що виривати зуби без болю – буденна справа, а от пологи без болю – це якось неправильно. Це дико за своїм змістом, несучасно та негуманно, але – не дивно. Усі ці міфи, за які чіпляються навіть медики, про традиційність пологового болю, про його ледь не святість, ростуть корінням до дрімучих релігійно-патріархальних установок. Але їм вже давно не місце в українському суспільстві зразка 21 століття.

Читайте також: Пані мер та сексизм у львівській політиці: чи буде гендерна рівність після виборів

Я боюся болю нестерпно, мене паралізує лише сама думка про нестерпний біль, якому я не можу зарадити. Знаючи себе й ці особливості, уявіть, як було мені готуватися до пологів, де треба працювати, контролювати себе, але зовсім не ціпеніти, думати про дитину та її шлях, а не лише про те, як позбутися того болю. Завдяки ЕА під час пологів я адекватно реагувала на слова лікарів, ефективно виконувала усі вказівки (тому процес народження пройшов дуже швидко). Через це мені не довелося чути це травматичне «зберися, подумай, яку шкоду зараз робиш дитині», «якщо ти не візьмеш себе в руки, ти задушиш свою дитину» та подібне, що нерідко говорять медики на пологах, аби «мотивувати» роділлю. Щиро, мені складно уявити, якої глибокої психотравми зазнають жінки в цей момент. Тому це все ще й про нашу гідність, бо хіба не про гідність йдеться, коли ми говоримо про однакову повагу до жінок та чоловіків у суспільстві?

Знаю, є чимало людей з вищим порогом до болю чи кращим самоконтролем, але я щоразу думаю про тисячі українок, які ціпеніють, так само як і я, від однієї лише думки про фізичний біль. І думаю про те, наскільки впевненішими, спокійнішими та зібранішими вони могли би бути, якби принаймні знали, що мають можливість уникнути зайвих страждань, наскільки рідше лунали б оці принизливі «мотивації» про шкоду для дитини.

Відтак, закликаю усіх причетних ЗНАТИ про власні права, за необхідності БОРОТИСЯ за них та відстоювати їх попри усі дрімучі патріархальні міфи.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: