дивись.info

Життя у неволі, або Чому дикі тварини опиняються у клітках

Життя у неволі, або Чому дикі тварини опиняються у клітках
Фото з Fb Наталії Вишневської.

Зоозахисники звертатимуться до Держекоінспекції та Держпродспоживслужби Львівщини через рисей, яких утримують у неволі в Трускавці. Люди, які там відпочивали, повідомили, що одна з тварин виглядає хворою.

Про це ІА Дивись.info розповіла зоозахисниця та активістка Наталія Вишневська.

«У Трускавці, в санаторії «Карпати», власники закладу утримують двох євразійських рисей, самців. Один з яких, за повідомленням відпочивальників, має ознаки хвороби, інший, перебуває у тісній клітці.

У цій ситуації, згідно із застарілим законодавством, можна лише збільшити розмір клітки. І все. Більше допомогти тваринам неможливо. Хіба вилучити за згодою власників або за рішенням суду (що є малоймовірним у даній ситуації)», – написала на своїй сторінці у Фейсбуку пані Наталія.

Тому зараз активісти готують запити до відповідних служб. Хоча Наталія Вишневська зізнається, що навряд це дасть очікуваний результат, адже нинішнє українське законодавство, яке стосується захисту диких тварин, вкрай застаріле. Без прийняття нового законопроєкту жодні зміни неможливі. Так само застряг у чиновницьких кабінетах профільного міністерства розроблений ініціативною групою Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах. Зоозахисниця переконана, що цей документ принаймні міг би зупинити потік диких тварин, які опиняються у клітках десь у ресторанах чи зоопарках, на кшталт, того, який був у Покровську на Донбасі.

«Шляхи потрапляння тварин до ресторанів, санаторіїв тощо різні. Наприклад, з приватних розплідників, таких як у Бориславі, де була нещодавно перевірка, і екоінспекція прозвітувала, що все «ок», або браконьєрство в лісах України. Ситуація у Трускавці погана, але вона ще гірша в Міністерстві екології, яке взагалі не займається зоозахисною політикою, не готує підзаконні акти й не готує закони», – каже Наталія Вишневська.

Ситуація у Трускавці погана, але вона ще гірша в Міністерстві екології, яке взагалі не займається зоозахисною політикою

Інформацію про екзотичних тварин у Бориславі зоозахисники теж отримали від відпочивальників, які мандрували місцевістю і здивувалися, побачивши клітки зі звірами просто над річкою.

«Річ у тім, що над рікою, у приватному будинку, розміщені клітки з рідкісними тваринами, зокрема є рисі, а також екзотичні кішки, привезені з інших країн. Явної комерційної мети немає, але є підозра, що там займаються розмноженням. Щодо умов утримання, то, згідно із чинним законодавством, одна клітка не відповідає розмірам – вона замала. Водночас там є якась штучна трава зі штучними квітами, що не притаманно цьому виду тварин», – розповідає Наталія Вишневська.

Щодо того, чому зоозахисники підозрюють, що у Бориславі можуть займатися розмноженням тварин, Наталя Вишневська пояснила, що тварини, які там утримуються, різної статі і не стерилізовані. Тож цілком логічно можна припустити, що в екзотичних звірів, зокрема рисей, занесених до Червоної книги України, може з’являтися потомство. Однак офіційно це довести зоозахисники не можуть.

«Тобто коли йдеться про те, як потрапили рисі у санаторій «Карпати», то вони могли там опинитися саме з такого розплідника», – каже пані Наталія.

І додає, що уся ця діяльність регламентується Порядком утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах.

«Цей документ є дуже застарілим і потребує оновлення. Моя ініціативна група, до якої входить троє осіб, зокрема вузький експерт – кандидат біологічних наук, спільно з міністерством розробили та оновили цей Порядок – розширили умови утримання наразі трьох видів тварин (ведмедів, рисів та вовків). У документі суттєво збільшено площі кліток, і ми прописали деталізацію, тобто що має бути у вольєрі. Ведмедям, наприклад, обов’язково потрібен басейн, зазначено, з якого матеріалу повинна бути їхня підстилка тощо. Тобто все те, що стосується статті четвертої Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». У ній зокрема зазначено: забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям», – каже Наталія Вишневська.

Процес триває досі, а нас годуються відмовками і брехнею

Вона зауважує, що хоча закон є, його деталізація відсутня.

«Кілька років ми усе це прописали. У міністерстві всі радо вітали ініціативу, але водночас у тих же чиновницьких кабінетах її гальмували. Адже цей Порядок повинен пройти узгодження в інших міністерствах, потім – у Міністерстві юстиції і зрештою його мають затвердити на засіданні Кабміну. Процес триває досі, а нас годуються відмовками і брехнею. Переконують, що документи вже у Міністерстві юстиції, а насправді їх там немає. Окрім цього Порядку, ми розробили два нових підзаконних акти: Порядок створення реабілітаційних центрів та Порядок створення зоологічних парків для диких тварин. Адже ми маємо приклади, коли там працюють такі люди, які не те, що не мають відповідної освіти, а й навіть елементарних знань, як утримувати диких тварин. Вони створюють приватні звіринці, так звані зоопарки, і займаються комерцією. Тварини там знаходяться у дуже поганих умовах. Окрім того, є багато питань щодо легальності набуття у власність звірів. Зазвичай цих тварин або забрали із середовища, або нелегально ввезли з інших країн», – веде далі зоозахисниця.

Насправді розробкою таких підзаконних актів мало б займатися профільне міністерство, а не громадські активісти. Та чиновники з незрозумілих причин цього не роблять.

«Вони не займаються й оновленням зоозахисного законодавства. Всі останні ініціативи щодо захисту тварин, починаючи з хутрових тварин, закінчуючи дикими, належать громадським організаціям за підтримки різних народних депутатів з профільного комітету», – каже Наталія Вишневська.

За її словами, через це проблема з утриманням тварин при ресторанах чи санаторіях не вирішується, не припиняється і потік звірів. Змінити ситуація могло б прийняття законопроєкту 2351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу). Документ зареєстрували у парламенті ще рік тому – 30 жовтня 2019 року, у лютому 2020-го він був прийнятий у першому читанні. А з другим читанням не складається. Законопрєкт зазвичай опиняється внизу порядку денного і депутати до нього просто не доходять.

Зараз в Україні у неволі утримується приблизно 300 ведмедів, вовків – 200-250, рисів – приблизно 300

Крім браку сучасного європейського законодавства, яке б запобігало жорстокому поводженню із дикими тваринами, в Україні банально відсутній облік таких звірів.

За дуже приблизними підрахунками, каже Наталія Вишневська, зараз в Україні у неволі утримується приблизно 300 ведмедів, вовків – 200-250, рисів – також приблизно 300. Натомість у дикій природі живе 250 ведмедів і 500 рисів.

«Досі нема обліку диких звірів. Можна було б запропонувати певні преференції для власників, щоби вони бодай зареєстрували тих, тварин, яких утримують», – резюмувала Наталія Вишневська.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.