Чи збережеться монобільшість у парламенті після місцевих виборів

Про ймовірні зміни у Верховній Раді і чи збережеться після місцевих виборів монобільшість, ІА Дивись.info запитала в експертів.

Віктор Таран, політичний ескперт, стратегування кампаній, засновник Центру «Ейдос»:

«Це буде на пряму залежати від результатів місцевих виборів.

У разі, якщо партія «Слуга народу» програє місцеві вибори, політична криза в парламенті загостриться, а отже, з великою ймовірністю відбудеться переформатування більшості. Чинну монобільшість, яка де-факто вже такою не є, потенційно можуть підсилити дві політичні сили.

Перша – це ОПЗЖ. Цей варіант опосередковано вже анонсував народний депутат Качура, який допустив, що після місцевих виборів фракції ОПЗЖ та «Слуг народу» об’єднаються у місцевих радах. Очевидно, якщо на місцевому рівні будуть такі об'єднання, то чому цього не зробити на центральному рівні?

Друга – депутатська група «За майбутнє!» Наразі цей варіант найбільш ймовірний. По-перше, ця політична сила останні місяці вже системно допомагає «слугам» голосами у парламенті. По-друге, за даними групи Рейтинг, партія «За майбутнє» має гарні шанси отримати велике представництво у місцевих радах після 25 жовтня. Тому вони так само можуть продублювати коаліції між партіями «Слуга народу» та «За майбутнє» як на центральному, так і на місцевому рівнях.

Є третій варіант. Якщо ж партія «Слуга народу» отримає впевнену перемогу на місцевих виборах, тоді вони не потребуватимуть жодних партнерів. Але поки цей варіант виглядає малоймовірним».

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ:

«Політичний розклад у Верховній Раді змінився ще з літа 2020 року, коли після прийняття «антиколомойського закону» депутати, близькі до Ігоря Коломойського, дистанціювалися від багатьох рішень «Слуг народу». Радикальна поразка правлячої партії на виборах до місцевих органів влади підірве легітимність чинного складу Верховної Ради. Де-факто вже немає монобільшості. Але наявні політичні інтереси президента якомога довше тримати цей парламент, адже склад нового може бути ще більш незручним. У випадку вимог дострокових парламентських виборів неминучими будуть вимоги дострокових президентських виборів. Судячи з інтерв'ю президента Зеленського «Бі-Бі-Сі», він морально не готовий приймати ці рішення. Тому, найімовірніше, збиратиметься ситуаційна більшість під голосування конкретних законів. Так вже є у практиці нинішніх парламентарів».

Василь Мельничук, експерт:

«Результати місцевих виборів суттєво не вплинуть на парламент. Насамперед тому, що не впливають на склад парламенту. Чи може вплинути поразка «Слуги народу» на місцевих виборах на розташування політичних сил в парламенті? Певний вплив буде, але монобільшість збережеться. Від СН можуть відколотися окремі депутати, які відчують, що вони самі здатні вести політичну діяльність, але оскільки таких самодостатніх народних депутатів у СН небагато, то кількість ренегатів буде незначною. Одним з факторів, який також зберігає СН, є бідність політичного спектру представлених у парламенті сил. Слугам немає куди особливо піти. Тож сьогоднішня ситуація в парламенті загалом збережеться».

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, експерт:

«На виборах у місцеві органи влади представники «Слуги народу» не зможуть отримати жодне місце міського голови в містах-мільйонниках. Існує велика ймовірність, що жодний з обласних центрів не буде очолювати представник цієї партії. У деяких регіонах «Слуга народу» не зможе сформувати самостійну фракцію в місцевих радах. Тобто на місцевих виборах «Слуга народу» зазнає поразки. Очевидно, що за таких умов конфігурація сил в парламенті не буде відповідати суспільним настроям. Це поставить під сумнів політичне майбутнє «Слуги народу». Як показують голосування протягом останніх місяців, монобільшість вже не існує. Для просування необхідних законопроєктів владі доводиться залучати голоси інших фракцій. Частина депутатів від «Слуг народу» послідовно не підтримує президентські ініціативи. Невдача на місцевих виборах ще більш посилить прагнення депутатів знайти своє політичне майбутнє в інших проєктах. Це не значить, що фракція негайно розпадеться, проте кількість тих, хто не підтримуватиме законопроєкти від влади, зросте. Не виключений вихід окремих депутатів з фракції. Чим далі, тим більше парламент буде виходити з-під контролю президента. Це рано чи пізно поставить перед Зеленським питання про проведення дострокових парламентських виборів».

Оксана ДУДАР