дивись.info

Декларування без покарання: коли чекати наслідків через скандальне рішення КСУ

Декларування без покарання: коли чекати наслідків через скандальне рішення КСУ
Фото з відкритих джерел.

Перші наслідки скасування Конституційним Судом України кримінальної відповідальності за недостовірне декларування не забарилися. У ЄС заговорили про призупинення безвізу з Україною.

Що сталося

У серпні нинішнього року 47 народних депутатів Верховної Ради звернулися до Конституційного Суду України. Вони просили розглянути конституційність окремих положень Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, а також низки законів (Про запобігання корупції, Про прокуратуру, Про Національне антикорупційне бюро України, Про Державне бюро розслідувань, Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів). Зокрема йшлося про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.

Більшість депутатів, які звернулися до КСУ, – члени фракції ОПЗЖ, зокрема це Юрій Бойко, Віктор Медведчук, Наталія Королевська, Михайло Папієв, Ілля Ківа, Григорій Суркіс, Вадим Рабинович, Юлія Льовочкіна та Сергій Льовочкін та інші.

27 жовтня КСУ таки скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування. Учора, 28 жовтня, рішення Конституційного Суду було опубліковане.

Того ж дня Національне агентство з питань запобігання корупції, о 18 годині, закривало реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду.

«Конституційний суд визнав 27 числа – і сьогодні (28 жовтня – ред.) рішення опубліковане – неконституційним доступ громадян до інформації про доходи, видатки і майно як себе, так і всіх осіб, які отримують зарплату за рахунок податків України. Не буде реєстру декларацій. Рішення Конституційного Суду повертає Україну не в 2013 рік, а в 1991, коли взагалі в принципі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності», – сказав голова НАЗК Олександр Новіков у коментарі УП.

Реєстр запрацює тільки після ухвалення Верховною Радою нового закону.

Слід зазначити, що не погодився із рішення КСУ заступник голови Конституційного Суду Сергій Головатий.

«Висновок Суду про неконституційність кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей вважаю юридично необґрунтованим», – зазначив суддя Головатий.

До речі, за повідомленням НАЗК, судді Сергій Головатий та Ірина Завгородня не могли брати участі у голосування через конфлікт інтересів.

«Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов. Так, у декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей. У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік – 754 тис. грн», – зазначено у повідомленні.

Перші наслідки

Реакція на рішення КСУ була миттєвою.

«Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України №13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму», – йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, який опублікувала низка українських ЗМІ.

Зазначається: аби запобігти розвитку негативного сценарію, слід у найстисліші строки створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України. До робочої групи також повинні увійшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства.

Тим часом в Офісі Президента повідомили про термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни.

«Змушені констатувати, що останнім часом з’явились ознаки того, що окремі суб’єкти намагаються переглянути ключові частини суспільного договору в Україні, які передбачають нульову толерантність до корупції та будь-якої форми непрозорості в державному управлінні. Це неприпустимо.

Президент запропонує членам РНБО обговорити ситуацію, яка склалася в національній безпеці країни, та ухвалити відповідні рішення. Необхідні законопроекти, які в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій, будуть напрацьовані й подані Главою держави до Верховної Ради як невідкладні», – йдеться в офіційному повідомленні.

Що далі

Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку і член правління Центру політико-правових реформ переконаний, що зараз головне – якнайшвидше напрацювати новий законопроєкт.

«Не відкладаючи у довгу скриньку, слід напрацювати проєкт закону про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції». Внести такий законопроєкт на розгляд Верховної Ради варто президенту України», – зазначив Микола Іванович.

Він додав, що якщо вжити термінових заходів, то до кінця листопада закон можна ухвалити.

«Це рішення не залишиться без наслідків. На нього вже відреагувала світова спільнота. Зокрема в ЄС заговорили про перегляд безвізу з Україною», – додав правник.

Водночас він вважає, що рішення Конституційного Суду України не означає згортання антикорупційної реформи.

Щодо практики застосування статті 366-1 ККУ, то професор Хавронюк навів таку статистику на своїй сторінці у Фейсбуку: «Практика застосування цієї статті така: в 2019 році із 410 осіб, які постали перед судом як обвинувачені у цьому злочині, щодо 360 провадження були закриті, у т.ч. 306 у зв’язку із дійовим каяттям, 41 – зміною обстановки, 5 – передачею на поруки; до 32 таких осіб застосовані громадські роботи, до 8 – штраф, 10 осіб звільнені від покарання; і жодна особа не засуджена до позбавлення волі.

Так само жодна особа із 533 не була засуджена за ст. 366-1 КК України до позбавлення волі і в 2018 році, але 499 із них були звільнені від кримінальної відповідальності, а ще 12 – від покарання.

Тому якщо за це діяння буде встановлена лише адміністративна відповідальність у вигляді штрафу тисяч так на 50-100 (наразі адміністративний штраф за подання неправдивих відомостей в декларації встановлено в межах від 17 до 42,5 тисяч гривень), він буде мати достатній стримуючий ефект. При цьому процедура набагато більш проста, ніж кримінальна», – написав Микола Хавронюк.

Натомість Дмитро Сінченко, голова ГО «Асоціація політичних наук» переконаний, проблема полягає не у юридичній площині, а в політичній.

«Скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування матиме дуже негативні наслідки. Ці статті передусім не вигідні топпосадовцям, адже пояснити свої статки більшість чиновників, зокрема і самі судді, не в змозі. Отже, проблема тут не в юридичній площині, а в політичній. Будь-яке політичне рішення можна юридично обгрунтувати, і навіть якщо ці аргументи будуть сумнівними чи непереконливими, це не матиме жодного значення, якщо існує політична воля прийняти те чи інше рішення. А воля скасувати ці статті – існує. Як і загалом згорнути всі антикорупційні реформи. Тому так, це своєрідний тест: якщо суспільство не відреагує адекватним чином на цю подію, згортання проєвропейських реформ продовжиться», – каже Дмитро Сінченко.

Натомість юридичний експерт Ярослав Жукровський вважає, що звернення та апелювання окремих політиків до КСУ з вимогою про скасування його ж рішення є правовим абсурдом.

«Не вдаючись до глибокого юридичного аналізу змісту рішення органу конституційні юрисдикції, варто відзначити, що всі рішення Конституційного Суду України є остаточними і не можуть бути оскаржені. Тобто звернення та апелювання окремих політиків до КСУ з вимогою про скасування його ж рішення є правовим абсурдом. Водночас попри «все пропало», рішення КСУ містить і окремі досить цікаві правові позиції. Зрештою, незалежно від кількості гарячих обговорень чи критики, незмінним залишається факт – це рішення є остаточним.

Проблематика прийняття не зовсім обґрунтованих і юридично бездоганних законів є давньою. Часто політична доцільність переважає елементарні правила законодавчого нормотворення та здорового глузду. Чомусь коли ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Полях та інші проти України» стосовно питань люстрації чиновників, ніхто не пікетував ЄСПЛ, ніхто не вимагав його «розформувати» чи «розігнати». Тому що остаточні судові рішення, які прийняті легітимним судовим органом, незалежно чи подобаються вони комусь чи не подобаються, повинні просто виконуватись.

Що далі робити? Законодавчий орган повинен врегулювати дане питання шляхом прийняття нового закону з питань декларування та антикорупційної реформи, врахувавши правові позиції органу конституційної юрисдикції. Такі правові реалії нашого життя», – юридичний експерт Ярослав Жукровський.

Правові наслідки

Крім політичних наслідків, вже запущений механізм юридичних – кримінальні справи закриватимуться, вироки скасовуватимуться.

Олександр Кудрявцев, адвокат, керуючий партнер адвокатського бюро «Олександра Кудрявцева» каже: «Як юрист маю можливість оцінити виключно юридичні наслідки спірного рішення КСУ. По-перше, всі кримінальні провадження, які наразі розслідуються та розглядаються в суді, тобто такі де ще немає вироку, що набрав законної сили, будуть закриті. Оскільки подання завідомо неправдивих декларацій та їх умисне неподання перестало бути кримінально-караним діянням.

Це стосується всіх осіб, щодо яких кримінальні провадження за ст. 366-1 КК України були відкриті до 27.10.2020 року.

Це випливає з положень ст. 58 Конституції України, за якою закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність особи, мають зворотну дію в часі. Це означає, що таке пом’якшення поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, якщо на стадії слідства, справу закриває слідчий або прокурор, на стадії судового розгляду суд ухвалює виправдувальний вирок. На стадії апеляційного перегляду справи апеляційний суд скасовує вирок і закриває кримінальне провадження.

По-друге, особи щодо яких вже винесений вирок, який набрав законної сили, отримали право на його перегляд за виключними обставинами.

Однією з таких виключних обставин є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, застосованого судом при вирішенні справи (п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК).

Отже, всі справи з обвинувальними вироками можуть бути переглянуті. Суд має заново розглянути справу та постановити виправдувальний вирок.

По-третє, особи, які притягалися за ст. 366-1 КК України, отримали право на відшкодування шкоди (компенсацію) з державного бюджету.

За ч. 3 ст. 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Тут простежується вина Верховної Ради, яка прийняла закон, який в подальшому був скасований, і людина (чиновник) при цьому попала під кримінальне переслідування та зазнала обмежень своїх прав. Отже, держава винна, як наслідок – компенсація з бюджету».

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.