У Вінниці знайшли найбільший цвинтар воїнів Галицької Армії, – Святослав Шеремета

Зараз підприємство працює не лише на Львівщині, а й на території Рівненської, Хмельницької, Тернопільської та Вінницької областей. Проєкти у цих областях здійснюються за кошти  Українського інституту національної пам’яті, місцевих бюджетів та підприємців.

Про те, як пошуковці провели цьогорічний польовий сезон, говоримо з директором підприємства Святославом Шереметою.

– Чи завадила епідемія коронавірусу пошуковим роботам?

– Спочатку ми дещо пригальмували роботу, але потім усвідомили, що на відкритому повітрі коронавірус значно менш небезпечний, і активно почали пошукові роботи. Ми локалізували понад 20 місць поховань різного періоду. Зокрема на Бродівщині та Золочівщині це поховання воїнів дивізії «Галичина» і Червоної армії, поховання часів Першої світової війни на Пустомитівщині, Жовківщині, Сколівщині, а також віднайдено 5 місць поховань воїнів УПА. З них два – на Львівщині, одне – в  Рівненській області і ще два – у Тернопільській. На жаль, не дала результатів наша експедиція до Хмельницької області. На місці, де, за нашими даними, мали бути поховання, не вдалося їх віднайти.

Ми локалізували понад 20 місць поховань різного періоду

Один із наймасштабніших проєктів ми реалізовуємо спільно з Центром історії Вінниці. Це пошукові роботи на території військової частини, де ми віднайшли найбільший цвинтар воїнів Галицької Армії. 1919 року понад 9 тисяч воїнів УГА базувалися у Вінниці та околицях, та, за різними історичними даними, близько 90% з них померли внаслідок епідемії тифу. Тому на цьому цвинтарі може бути поховано близько 8 тисяч воїнів Галицької Армії. Такого поховання немає більше ніде. Також там були поховання воїнів армії УНР та Гетьманату. До цього дослідження ми готувалися кілька років – чекали, щоби минуло сто років після цих подій, з огляду на те, що похованими були хворі на тиф. Як нам пояснили, після 100 років можна безпечно проводити розкопки. Наразі ми обстежили лише одну десяту частину цвинтаря. Нашим завданням було підтвердити його існування і нам  вдалося це зробити. На цвинтарі чітко простежуються ряди, причому поховання є як одиночні, так і братські. Зараз на місці кладовища є пустир, порослий чагарниками, військова частина, а більшість території знаходяться у межах заводу, який належить до Укроборонпрому. Наступного року плануємо проводити переговори з заводом щодо продовження дослідження. Ми також маємо свідчення місцевих мешканців, які розповіли, що у радянські часи під  будівництвом заводу там знаходили кістки. Можливо, певна частина цвинтаря є пошкодженою, але ми маємо всі можливості для того, щоби відновити те, що залишилося.

– Чи є уже якісь плани щодо облаштування цієї території після завершення досліджень?

– Зараз є два варіанти розвитку подій – це ексгумація і перепоховання за умови, що  міська рада виділить для цього відповідну ділянку або ж облаштування на місці цвинтаря меморіального простору. З огляду на можливу кількість поховань, я схиляюся до створення меморіального простору. Звичайно, для цього, щоби зробити це на належному рівні, повинні долучитися і Львівщина, і Тернопільщина, і Франківщина, а також центральна влада (Український інститут національної пам’яті та Мінкульт). Сподіваюся, що за наступний рік ми  зможемо завершити локалізацію цвинтаря.  Також на Вінничині ми знайшли ще кілька цвинтарів, де поховані воїни УГА. Тобто щодо досліджень поховань воїнів  УГА на Поділлі та увічнення їх пам’яті ми зробили лише перший крок.

На Вінничині ми знайшли ще кілька цвинтарів, де поховані воїни УГА

– Чи проводилися цьогоріч перепоховання?

– Зараз чекаємо на низку дозволів від Державної міжвідомчої комісії у справах пам'яті учасників жертв війни та політичних репресій на проведення ексгумацій і перепоховань. Деякі дозволи уже отримали і перші роботи будуть проведені на Бродівшині та Золочівщині. Впродовж 2-3 тижнів розраховуємо отримати дозволи щодо інших похованнях, зокрема це Тернопільщина, де відомо про два місця похованнь воїнів УПА, і у Костополі Рівненської області, де ми віднайшли масове поховання воїнів УПА та репресованих.

Станом на сьогодні ми уже віднайшли прізвища понад 800 осіб, при цьому встигли пройти лише 6 літер алфавіту

– Які плани щодо архівної роботи?

– На жаль, коронавірус відклав реалізацію нашого проєкту у Відні, де ми планували цьогоріч завершити пошук у військовому архіві прізвищ загиблих українців часів Першої світової війни, які були поховані на центральному військовому кладовищі. Станом на сьогодні ми уже віднайшли прізвища понад 800 осіб, при цьому встигли пройти лише 6 літер алфавіту. Потрібно завершити це дослідження, бо, за попередніми даними, там мало бути близько тисячі прізвищ, а ми вже бачимо, що їх може бути суттєво більше. Після цього ми клопотатимемо перед місцевою владою щодо виділення ділянка для спорудження меморіалу, на якому були б викарбувані всі віднайдені прізвища українців. Реалізацію цього проєкту продовжимо вже наступного року, бо через карантин доступ до архіву є ускладнений. Також на території Польщі ми хотіли провести впорядкування кладовищ у селах Бахів, Березці, Сівчина, де у квітні 1944 року підрозділами АК було вбито багато українців. Цьогоріч ми мали намір почати переговори про отримання відповідних дозволів, але наразі це також  відтерміновується.

Володимир ГАЛЕЧИК