Стефанія Туркевич – перша українська композиторка

Днями у Львові відлунала прем`єра опери «Серце Оксани», яку написала перша в Україні жінка-композиторка Стефанія Туркевич. Особливість композиції криється в тому, що створена вона для дітей у форматі казки, яка навчає та виховує людяність.

Композиторка народилась у Львові, втім, визнання здобула за кордоном, а не на Батьківщині.

ІА Дивись.info продовжує розповідати про видатних уродженців Галичини, які жили і творили задля мистецтва.

Улюблена донечка священника

Понад 100 років тому з’явилась на світ Стефанія Туркевич у священницькій родині. 25 травня нинішнього року їй виповнилось би 122 роки. Іван Емануїл Туркевич був хоровим диригентом, катехистом та музичним критиком, коли у 26 років він став батьком прекрасної дівчинки, яку назвали Стефанією. Матір-піаністка Софія Туркевич  частенько всіх зачаровувала власною грою на фортепіано.

Тому, власне, Стефанія задовго знала, ким стане в майбутньому, оскільки зростала у творчій родині, по-доброму схибленій на музиці.

У родині кожен володів вмінням грати на музичних інструментах та відчувати світ прекрасного крізь призму музики. Саме тому мала Стефанія опанувала улюблене фортепіано матері, арфу та фісгармонію. Остання, до речі, страшенно нагадувала звучання органу.

Дитинство Стефанія пригадувала як найкращий спогад у житті, що був зітканий із любові ближніх і музичної пристрасті.

«Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру... Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту», – йдеться у праці української музикознавиці, уродженки Прикарпаття Стефанії Павлишин.

Усе життя — музичний супровід

У 16 років дівчинка вступила до Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка (нині — Львівська національна музична академія — ред.), де два роки навчалась у Василя Барвінського — видатного українського композитора та піаніста.

1916-го переїхала до Відня опановувати піаніно під керівництвом музредактора Вілема Курца та Єжи Лялевича. Однак юнка прагнула більшого та після 1918-го, будучи повнолітньою, вступила до Львівського університету, вивчала філософію, педагогіку і музикознавство, в першй на Галичині катедрі музикології. Наставником у останній сфері був Адольф Хибінський — чи не найвідоміший польський музиколог і етнограф, що один із перших сформував таку дисципліну в межах ухваленої на Заході університетської освіти.

У 23 Стефанія закінчила теперішній Франковий виш та продовжила навчання у Відні у Ґвідо Адлера (університет) та у Ф. Вюрера та Йозефа Маркса (музична академія).

Кохання і трохи самореалізації

У 27 років Стефанія зутрічає майбутнього коханого — Роберта Лісовського, який також був митцем, працював у сфері художньої графіки. Подружжя переїжджає до Берліна, де Стефа ще три роки навчається в Арнольда Шенберга — художника і музичного теоретика. І Франца Шрекера — австрійського композитора.

Усе життя — це навчання

У свої 32 Стефанія вирушає до Праги, де вирішує  навчитись композиції спершу в Отакара Шіна (консерваторія), згодом – у Вітеслава Новака (Вища школа майстерності).

Згодом вона навчалася у Зденека Неєдли, який стояв біля джерел формування музикології як наукової дисципліни у рамках прийнятої на Заході університетської освіти.

Його зусиллями 1912 року у Львівському університеті була заснована катедра музикології, перша в Галичині і, враховуючи тогочасний історико-політичний контекст, перша в Польщі. (Карловий університет).

У 34 роки Стефанія Туркевич-Лісовська захистила дисертацію з музикознавства у чеській Празі на тему «Український елемент у творах П. Чайковського «Черевички», Н. Римського-Корсакова «Ніч перед Різдвом» і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка «Різдвяна Ніч».

А у  35 років Стефанія розпочала шлях педагогині. З осені 1933 року Лісовська викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.

У 1935-1939 роках викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії.

Тим часом її кохання з Робертом Лісовським завешилось, вона познайомилась із Нарцизом Лукіяновичем — лікарем-психіатром, невропатологом, поетом-аматором, за якого згодом вийшла заміж.

У 1937 році Стефанія одружилася вдруге. Уже 1944 року родина виїхала до Відня, звідки 1946 року переїхала до Англії.

У 37 Стефанія написала першу симфонію. Пізніше, в 54, Стефанія пише другу симфонію, а згодом — і ще з десяток.

Що таке дитяча опера «Серце Оксани»

У Львівській філармонії відбулась прем’єра дитячої опери «Серце Оксани» першої української професійної композиторки Стефанії Туркевич. 8 листопада прозвучала опера, яка подолала непростий шлях для того, щоб її почули та побачили. Написана першою українською жінкою-композиторкою Стефанією Туркевич у Великій Британії, вперше поставлена у Канаді, композиція ще жодного разу не виконувалась в Україні. Лише через 60 років після написання опера буде поставлена у Львові.

Це історія  про двох братиків Романа і Влодка, яких за непослух забрав до себе у чарівне і таємниче царство Цар Ох та їх сестричку Оксанку, яка готова на самопожертву для порятунку братів. Усе це надзвичайно гнучко відобразилось у музичній мові цього твору. Не менш цікавою була постановка – яскрава, в певному сенсі мінімалістична та символічна. Саме тому опера є актуальною як для дорослих, так і для дітей!

Пані Стефанія померла на 79 році життя 8 квітня 1977 року у Кембриджі.

Підготувала Мар’яна КОВАЛЕНКО