Міжнародний день студента — свято із сумним присмаком

Сьогодні, 17 листопада, в Україні та світі відзначають День студента. Для багатьох таке свято асоціюється із найкращими роками молодості, університетом, посиденьками із друзями та піснями під гітару в маленьких кімнатах гуртожитків.

Однак не всі знають, що ця дата — радше день пам'яті, що тягне за собою зовсім невеселу історію. Про це розповідає ІА Дивись.info.

Чехословаччина, 1939 рік

Рівно 81 рік тому в Чеховловаччині заарештували понад 1200 місцевих студентів, яких згодом помістили до концтабору і більшість з них невдовзі стратили.

Цьому передували сутички між активістами та поліцією. 28 жовтня 1939 року молодь вийшла на площу в Празі з нагоди 21-ої річниці створення Чехословацької Республіки. Того ж дня підрозділи СС тяжко поранили студента медфакультету Яна Оплетала. Він помер від значних травм 11 листопада.

Похорон 24-річного хлопця відзначився гучною акцію проти свавілля тогочасної влади та прагнення справедливості. 15 листопада тисячі людей (близько чотирьох тисяч), серед яких переважали студенти, протестували проти окупації. Утім, поліція знову вирішила завадити юним людям.

Процесію розпочалася в Альбертові і продовжувалась до Народних Трид, а пізніше до Вацлавської площі — тим самим шляхом, який через п'ятдесят років пройшов студентський лідер «Оксамитової революції», що поклав кінець комуністичному правилу.

Тим часом наступного дня, 16 листопада, під час наради у Берліні Адольф Гітлер вирішує закрити всі чеські заклади «на три роки». Згодом стане відомо, що вузи не працюватимуть ще дуже довго.

В університетів та інших навчальних закладів кофісковували майно, а ще за трохи по всій країні відбулися масові арешти студентів. Найактивніших просто стратили в Заксенгаузені. Відомо про загибель щонаймеше 9 провідних представників студорганізацій.

У гуртожитки чи помешкання вривалися озброєні солдати, арештовували студентів, вивозили за околиці. Знущання не припинялося впродовж кількох тижнів.

«Дуже рано 17 листопада, о третій тридцятій ночі, вони увірвалися в наш гуртожиток і затримали нас. Потім разом зі студентами з чотирьох-п’яти гуртожитків нас відправили до концтабору. Вони розділили нас на дві групи - тих, кому не виповнилося двадцять років, та старших студентів, як я. Тоді ми не знали, що сталося з молодшою ​​групою; лише набагато пізніше ми дізналися, що їх звільнили і відправили додому», – згадував Йосиф Джира.

Натомість президент Чехословаччини Едвард Бенеш говорив у власному радіозверненні: «Солдати знають, що захищатимуть справедливу справу».

За словами Гітлера, якщо будуть схожі демонстрації, він зрівняє із землею Прагу.

Замість того, аби боятись, Міжнародна Рада Студентів ухвалила заяву, згідно з якою 17 листопада встановлено як день пам'яті про події в Чехословаччині, зокрема Яна Оплетала — першого, хто загинув через окупантів і юнаків, котрі померли у канцтаборі за ідею та справедливість.

Студенти — це прагення і дії

Сьогодні Міжнародний день студента — про молодість, жагу та незламність, про відстоювання власних прав і знання обов'язків, про розуміння, ким ти є зараз, і уявлення, ким ти станеш у майбутньому, про важливість вибору та висловлення думки, про спільну мету. Це свято — про солідарність.

В Україні День студента відзначають з 1999 року.

Також існує інша дата проведення такого свята — 25 січня, в той день, коли християни вшановують пам'ять святої мучениці Тетяни. Пов'язано це з тим, що у 1755 році російська імператорка Єлизавета відкрила перший університет.

Крім того, в цей день проводяться різні конференції та інші заходи, направлені на розвиток студентського самоврядування, яке є основою майбутнього державотворення, які мають підтримку різних організацій, наприклад УАСС.

Раніше у коментарі ІА Дивись.info засновник молодіжної студентської організації «Територія ініціативної молоді» Дмитро Донченко розповідав, що вважає молодь, зокрема студентів, рушієм змін, і завжди вклада у цей вислів особливий зміст, адже хто, як не молоді люди знають, чого прагнуть у житті, в якій країні хочуть жити і якою має бути влада в цій державі.

«І як популярно говорити, молодь — це наше майбутнє, але майбутнє — вже зараз», - додає Дмитро.

Підготувала Мар’яна КОВАЛЕНКО