Відтепер у Львові можна побачити золотий меч гетьмана Петра Сагайдачного (фото)

IMG_3429

З дозволу зброярні Королівського замку у Вавелі для музею «Львів Стародавній» виготовили репліку унікального меча, яким королевич Владислав Ваза нагородив гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного за перемогу над османами у Хотинській битві.

Днями відбулася презентація меча за участі наукового керівника музею, доктора історичних наук Тараса Чухліба та авторів репліки – подружжя Євгенії та Дмитра Ейдерів.

Це друга репліка меча в Україні. Перша знаходиться на фрегаті «Гетьман Сагайдачний». Натомість дерев’яна копія зберігається у селі Кульчиці на Самбірщині – у рідному селі гетьмана.

«Це репліка меча гетьмана Петра Сагайдачного, який 1621 року вручив йому королевич Владислав – майбутній король Речі Посполитої, князь Русі і Литви за перемогу у Хотинський війні над стотисячною османською армією. Тут є напис «Владислав (у дар) Конашевичу кошовому під Хотином проти Османа» (VLADISAVS + Konasevicio Koszovio ad Chocimum contra Osmanum). Він виконаний золотом, а меч є нагородним. Зброя оздоблена діамантами», – розповів історик Тарас Чухліб.

Але сам меч має ще давнішу історію, яка охоплює період у три століття. Ефес зброї датується XVI століттям, а лезо – XV, точніше 1426 роком. За однією з версій, меч належав катові і був привезений з Хрестового походу. А ось напис на зброю нанесли 1621 року.

«Цей меч захопив три століття і зараз ми з польськими істориками продовжуємо досліджувати його, – розповідає Тарас Чухліб. – Часто запитують, чому меч повернувся назад до Кракова? Можливо, хтось з багатих польських шляхтичів викупив його і відвіз до Польщі. Перші згадки про нього – це початок ХІХ століття. Що було з мечем у XVIII столітті, ми не знаємо. Зараз з колегами шукаємо відомості».

Вперше історик відкрив гетьманський нагородний меч для української громади ще 1996 року, коли працював у Краківському музеї князів Чарторийських (Muzeum Książąt Czartoryskich w Krakowie).

«Тоді я дуже здивувався, коли побачив в описах «меч гоноровий козацький». Почав досліджувати і попросив показати мені цю зброю. Коли побачив меча, то ледь не знепритомнів», – згадує історик.

До речі, оригінал меча 1999 року побував і в Україні у складі виставки «Іван Виговський – постать і доба», яка експонувалася у залах Львівської галереї мистецтв.

Натомість зображення меча було опубліковане 2004 року в ілюстрованій історії українського козацтва Володимира Недяка «Україна – козацька держава», яку 2006 року відзначили Шевченківською премією.

«У Хотинській битві, 400-річчя якої ми відзначатимемо наступного року, Петро Сагайдачний стояв на чолі 42900 козаків, допомігши 35-тисячній армії поляків і литвинів. Тоді гетьман отримав смертельне поранення, але османську навалу було зупинено. Якби не козацьке військо, сьогодні Європа могла бути зовсім іншою», – додав Тарас Чухліб.

Репліку меча Петра Сагайдачного виготовила ковальська майтерня «Дархан», над зброєю працювало подружжя Євгенії та Дмитра Ейдерів.

«Це не перший меч Петра Сагайдачного, який я роблю. Тобто у нас вже відбулося легке тренування перед цією роботою. Насправді меч дався не дуже просто, тому що коли ми почали його робити, у Карпатах сталася повінь, і нашу майстерню повністю затопило. Вона була наполовину під водою, в нас відмовило майже все обладнання. Тому цей меч здебільшого зроблено вручну. У нас не працював навіть гідравлічний молот, а роботу треба було виконати. Зброя буквально увібрала частинку поту та крові», – ділиться враженнями Дмитро Ейдер.

І зізнається, що йому завжди було цікаво дізнатися, як зброю виготовляли колись.

«А з цим мечем ми пройшли через усі випробування середньовічних майстрів. Було не просто. Це німецька сталь, кована уручну, гартована історичними методами на справжньому полум’ї», – додав пан Дмитро.

А ось оздобленням меча займалася його дружина Євгенія.

«У будь-якому випадку – це бойова зброя. Заточив і в бій. Щоправда, і тоді цей меч був символічним, нагородним, так би мовити статусним, а отже, виготовленим не для війни, але за усіма канонами зброї. Репліку ми виготовляли за фотографіями і мали лише два ракурси. Саме я робила оздоблення – травлення, нанесення золота, срібла, малюнка. Найскладніше було відтворити дрібні деталі за фото. У деяких місцях на оригіналі немає вже срібла чи золота. Тому треба було здогадатися, де і що треба нанести. У своїй роботі я використовувала тільки історичні методи роботи. Травлення робилося так, як і тоді, тими ж інструментами. Єдине сучасне, що використовувалося – це клей. Ми дуже пишаємося, що мали можливість доторкнутися до відтворення історії», – розповіла Євгенія Ейдер.

Майстри додали, що досі є чимало міфів про мечі – нібито така зброя була дуже важкою і важила 20 кілограмів. Вага презентованої репліки – 2 кілограми 137 грамів.

Меч виготовлений коштом керівника проєкту створення музею «Становлення української нації» Валерієм Галаном.

За словами історика Тараса Чухліба, дослідження постаті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного тривають.

«Зараз ми навіть не знаємо, де похований Петро Сагайдачний. Ймовірно, на території Києво-Могилянської академії, де йому встановлений пам’ятник. Але не знаємо, де саме: чи у склепі, чи у труні. Тобто ми ще не локалізували його місце поховання. Зараз з Інститутом археології, Музеєм становлення української нації та Музеєм козацтва, який я представляю,  ми будемо проводити історичну-археологічну експедицію щодо вставлення місця поховання Петра Конашевича-Сагайдачного. Можливо, саме в усипальниці будуть віднайдені якісь дані про меч гетьмана», – резюмував вчений.

Довідка

Нагородний меч гетьмана Петра знаходиться у зброярні Королівського замку у Вавелі. Зброя виготовлена зі сталі, золота і срібла.

Техніки: кування, лиття, гравіювання, карбування, насічка.

Загальна довжина – 1165 мм, довжина клинка – 967 мм, ширина клинка при п’яті – 365 мм.

На захисному щитку гарди золотою і срібною насічкою відтворена сцена з біблійної притчі про суд царя Соломона.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: