Сьогодні — Введення у храм Пресвятої Богородиці: три храми Львова мають престольний празник

В цей день пресвяту Богородицю привели разом з її батьками в Єрусалимський храм для присвячення Богу.

Йоаким і Анна були бездітними. Вони дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то віддадуть його на службу Богові в Єрусалимський храм. Господь вислухав їхні молитви і в них народилася донька, яку назвали Марією. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Івана Предтечі. Він ввів юну Діву Марію у приміщення, куди лише сам первосвященик входив раз на рік з очисною жертовною кров’ю.

Згідно з протоєвангелієм Якова, Марія перебувала в храмі до дванадцяти років, їжу їй приносив ангел. Після цього віку, на думку жерців, Марія вже не могла більше перебувати в храмі щоб не осквернити святиню.

Відповідно до Православного догматичного богослів'я, подія введення стала початком нового етапу в житті Діви із перебуванням при Єрусалимському храмі, яке тривало до тих пір, поки їй не виповнилося 12 років.

Живучи при храмі, Марія присвячувала себе молитві, вивченню святого Письма та рукоділлю. З часом вона, як та, яка вирішила зберігати дівоцтво й присвятити себе Богу, була, по закону отців, доручена піклуванню старого Йосипа Обручника.

Свято Введення належить до дванадцяти великих свят. Воно має один день перед- і чотири дні післясвята.

Перші відомі згадки про нього датуються V століттям. Саме свято Введення було установлене у VIII столітті. Натомість на Захід воно прийшло аж наприкінці XIV століття, а в середині XV століття поширилось по цілій Європі. Традиційно Введення у храм Пресвятої Богородиці символізує передвістя благовоління Господа до людського роду і прибуття спасителя.

У православних та греко-католицьких храмах в свято проводяться літургії у всіх храмах. Попри те, що Введення у храм Пресвятої Діви Марії припадає на Різдвяний піст, цього дня дозволено їсти рибу.

Здавна напередодні свята дівчата перед сном просили Богородицю ввести їх туди, де їм буде призначено жити, і просили показати уві сні свій майбутній будинок.

Початок  нового  господарського  року  у  введенських  повір’ях виступає  досить  виразно.

Хто  в  цей  день вранці прийде першим до хати, той буде першим «полазником» на новий господарський рік. За народними віруваннями, перший полазник приносить до хати щастя або невдачу. Якщо першим до хати ввійде молодий гарний чоловік, а до того ще й із грішми – добра ознака: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть «вестися» гроші. Якщо ж увійде до хати старий кволий чоловік, а до того ще й бідний – погана ознака: і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться… А найгірше, як увійде до хати стара жінка. Тому старші та бідніші люди колись стримувалися заходити до чужої хати на Введення — так само, як і на Різдво та Великдень. Недобрий знак, якщо в цей день хтось із сторонніх приходить щось позичати.

У Львові цього дня три храми відзначають престольний празник:

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, УГКЦ (вулиця Чукаріна, 5)

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, ПЦУ (вулиця Курортна, 6 у Брюховичах)

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці ПЦУ (вулиця Запорізька)