дивись.info

Елізабет Берґнер — перша голлівудська акторка, яка народилась на Львівщині

Елізабет Берґнер — перша голлівудська акторка, яка народилась на Львівщині

«Іноді зустрічаєш деяких людей і доводиться просто боротися зі страхом – настільки діє чарівність людини та імені», – писала у власній книзі Марлен Дітрих. Цією цитатою вона описала Елізабет Берґнер, яка стала першою відомою акторкою у Голлівуді з України.

Жінка народилась у Дрогобичі. Елізабет підкорила сцени великих театрів, а її посмішка сяяла у майже 20-ти стрічках на великому екрані.

Про акторку театру та кіно, яка встановила рекорд, зігравши одну і ту ж роль 566 разів, розповідає ІА Дивись.info.

Донька єврея 

Елізабет народилась наприкінці серпня 123 роки тому в Дрогобичі в єврейській родині Еттел. Коли дівчинка була ще зовсім маленькою, родина емігрувала до Австрії, де і розпочався її акторський шлях.

Спочатку батьки віддали дівчинку на навчання до престижної Віденської консерваторії. У 15-ть Елізабет вперше вийшла на сцену в астрійському Інсбруку. В курортному містечку вона затрималась надовго – тут отримала постійні ролі в місцевому театрі.

Уже через 4 роки дівчина підписала контракт у Цюріху, де найкраще їй вдавалось грати Офелію в знаменитому шекспірівському творі.

(Елізаберт) д’Арк

Дівчина купалась в оваціях і відчула смак небачено визнання: тут вона зрозуміла, що рухається в правильному керунку та хоче присвятити власне життя акторській справі. Щоправда, деякий час Елізабет позувала для австрійських художників, пізніше — стала музою для виключно одного — відомого скульптора Вільгельма Лембрука, який втратив розум від прекрасною дрогобичанки. Втім, вона не відповідала взаємністю. Ймовірно, причина крилась у різниці у віці: скульптор на 16 років був старший за Берґнер.

Вільгельм Лембрюк, автопортрет, 1902 р., Чорний крейда та олівець на папері, музей Лембрука, Дуйсбург

Тому, аби не краяти серця чоловікові, Елізабет покидає Відень і переїжджає до Німеччини. Хоча скульптор наклав на себе руки відразу після відмови.

У Берліні жінка відчуває справжню славу та завойовує небачену популярність завдяки грі у виставах Макса Рейтхарда.

А успіх принесла їй роль Жанни д’Арк у «Святій Іоанні» за Бернардом Шоу. Пізніше були спектаклі «Фройляйн Ельза» та «Аріан».

Справа в тому, що за квитками на вистави, де грала Берґнер, вишиковувались у черги: глядачі по-справжньому закохались у талант жінки — вона вміла проживати роль настільки детально та чітко, що це не залишало байдужим навіть найзатятіших критів.

Елізабет зіграла 566 разів роль Розалінди з п’єси Шекспіра «Як вам це сподобається» — це стало рекордом.

Серцеїдка: дебют у кіно

Після шаленого визнання на сцені театру Елізабет починає акторський шлях у кіно.

У 27 років вона зіграла у стрічці «Людина Євангелія», пізніше «Ню», а ще через рік – у фільмі «Скрипаль з Флоренції» (The Fiddler of Florence). В останньому, до речі, Елізабет зіграла чоловічу роль, що спричинило резонанс, оскільки на початку XX століття навіть не йшлося про гендерні норми.

Далі стартували гастролі акторки. Вона відвідала низку країн: Англію, Голландію, Іспанію, Італію, Францію, Швецію, Бельгію, Данію та інші.

Акторство — ще ті перепитії

У 1934 році на блакитних екранах дебютує історичний фільм про російську імператрицю «Катерина Велика», де зіграла Берґнер. Хоча попри шалений успіх жінка емігрувала до Лондона через те, що була єврейкою.

Нацистська Німеччина була проти цього: під час показів відбувались масові заворушення, протести – у кінотеатри вривалися молодики зі свастиками та перешкоджали прем’єрам. Невдовзі стрічку заборонили.

Зйомки фільму “Катерина Велика” (1934). У ролі Катерини Елізабет Бергнер. Джерело: London Film Productions

Через резонанс, викликаний після прем’єри стрічки, Елізабет відправилась до Голлівуда.

Коліна акторки, дикі заздрощі та черговий тріумф

Саме в Голлівуді запальна Елізабет швидко прилаштовується під тутешні реалії: вона знайомиться з новими людьми, товаришує із видатними акторами та, зрештою, продовжує працювати в кінематографі.

Нею захоплювалась і, можливо, навіть заздрила зірка Голлівуда Марлен Дітріх. Пізніше у книзі «Роздуми» вона присвятить чимало солодких описів Елізабет.

«Елізабет Берґнер – ідол тисяч і мій кумир тих давніх років, до «Блакитного ангела». Як я вже говорила, вона була добра до нас, початківців, але все одно я завжди ніяковіла перед нею», – йдеться на сторінках книги Дітрих.

Цікавий факт: кінокритики неодноразово звертали увагу на коліна Елізабет, мовляв, завдяки власному вмінню підбирати одяг, вона підкреслювала цим справжню жіночність і сексуальність.

А у 1936-му, через майже два роки після переїзду акторки в Голлівуд, у пресі з’являлись заголовки на кшталт: «Ноги Берґнер є одночасно предметом дикої заздрості та безнадійної одержимості кожної дівчини в Лондоні».

Здебільшого, вона одягалась у туніку, високі чоботи із шнурівками та штанці в обтяжку. Однак на усіх афішах з-під туніки визирали її коліна. На неї рівнялось більшість європейських жінок і дівчаток. Крім цього, часто акцентують на зачісці Берґнер — вона завжди виглядала, як спокуслива юнка.

Чоловіки шаленіли від її вроди. Її відмови отримали багато видатних акторів. Проте до серця пані припав тільки один чоловік, з яким вона невдовзі побралася.

Ще в 1924-му році вона познайомилась із режисером Паулом Циннером. Саме він знімав майбутню дружину в багатьох фільмах. Зокрема в стрічці «Ню». Так розпочалась тривала історія кохання. І вже через 9 років закохані побралися.

До слова, фільм має іншу назву «Чоловіки або коханці», знятий за п’єсою російського драматурга Осипа Димова в стилі вуличного фільму. Сюжет, вважають дослідники, нескладний. Йдеться про історію заміжньої жінки, яка легковажить родинними стосунками та спокушає юного залицяльника і втікає з ним світ за очі.

Елізабет Берґнер повертається до Німеччини майже через 20 років, 1954-го. Жінка продовжувала зніматись у кіно, втім, з розумінням того, що успіх не повернеш.

Востанє Берґнер виходить на сцену в 76 років. А у 78 знялася в стрічці «Нічна варта» кінорежисера Кшиштофа Зануссі.

Видатної Елізабет не стало 1986 року: акторка прожила 88 яскравих років і навіть на схилі літ не втрачала молодечого запалу та етузіазуму. Через кілька років після смерті світ побачили її мемуари.

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.