Грибовицька трагедія: вирок є – винних немає

Це перше судове рішення у справі, яка тягнеться понад чотири роки. Досі не встановлено жодного винного і нікого не притягнуто до відповідальності.

Що сталося

28 травня 2016 року на території Грибовицького сміттєзвалища почалася велика пожежа. 30 червня на полігоні ТПВ стався обвал. Тонни сміття поховали під собою трьох рятувальників: начальника ДПРП-48 по охороні м. Рава-Руська капітана служби цивільного захисту Юрія Рудого, начальника караулу ДПРЧ-17 по охороні м. Жовква старшого лейтенанта служби цивільного захисту Андрія Вненкевича та пожежника ДПРЧ-17 по охороні м. Жовква сержанта служби цивільного захисту Богдана Юнка.

Крім того, під завалами опинився інженер-еколог ЛКП «Збиранка» Олександр Бутін, чиє тіло не знайшли досі.

Ця трагедія сколихнула суспільство, і суспільство прагнуло крові. Адже про те, що полігон твердих побутових відходів вичерпав свій ресурс, було відомо давно. Ще 2000 року Львівська обласна рада від міської вимагала вирішити проблему і закрити сміттєзвалище до 1 липня 2006 року. 2003 року вже головний державний санітарний лікар Львівщини заборонив експлуатацію сміттєзвалища у Грибовичах. Але справа далі не просунулася – сміттєзвалище продовжувало функціонувати з абсолютно зрозумілої причини – альтернативи, куди подіти львівське сміття, не існувало.

2006 року міський голова Львова Андрій Садовий під час зустрічі з мешканцями прилеглих до полігону ТПВ сіл пообіцяв якнайшвидшу рекультивацію сміттєзвалища і будівництво сміттєсортувальної лінії. Та з того часу нічого не змінилося – сміття й далі продовжували возити до Грибович.

Зрозуміло, що після трагедії згадали про всі обіцянки та приписи. Поліція відкрила кримінальне провадження. Під час досудового розслідування працювала група з 20 слідчих. Матеріали кримінального провадження містили понад 300 томів. Як свідків опитали понад 700 осіб. Були проведені 15 обшуків, 25 виїмок документів та 8 судових експертиз. На лаві підсудних опинилися четверо осіб: колишній директор ЛКП «Збиранка» Богдан Горбаль, його заступник Борис Плашенко, директор полігону ТПВ Олександр Куприч та колишній керівник управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Юрій Голець. Справа останнього була виділена в окреме провадження і слухалася у Галицькому районному суді, перших трьох фігурантів – у Жовківському.

За понад чотири роки з моменту трагедії на Львівщині змінилося три обласні прокурори – Юрій Квятківський, Ірина Діденко та Антон Войтенко.

Судові справи

Підозру за частиною 2 статті 367 (службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. Карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого) Юрію Гольцю оголосили у листопаді 2016 року. Згодом Галицький районний суд Львова обрав йому запобіжний захід – чиновника відпустили під особисте зобов’язання. Від своїх службових обов’язків Голець не був відсторонений. Звільнили його з посади після того, як 17 листопада затримали під час отримання хабара у 80 тисяч гривень. Було відкрите кримінальне провадження і чиновнику висунули нове обвинувачення.

Щодо справи Грибовицького сміттєзвалища, то перше судове засідання мало відбутися 29 березня 2017 року. Натомість вирок Галицького районного суду Львова було оприлюднено 18 грудня нинішнього року. Згідно із рішенням суду, обвинувачення не змогло довести, що дії ексчиновника призвели до загибелі чотирьох осіб.

У прокуратурі наполягали, що пожежа на сміттєзвалищі і згодом обвал стали наслідком недотримання норм експлуатації полігона ТПВ, зокрема незабезпечення належної технології ущільнення, перешарування території, недотримання кутів укосів та невідведення інертного газу. Про це свідчила інженерно-еколого-геодезична експертиза від 28 вересня 2016 року. Зокрема на глибині 12-15 метрів не було виявлено перешарування сміття інертним матеріалом. Натомість кути схилів становили 27-37^о, замість 3-18^о.

Сам Юрій Голець зазначив, що вищеперелічене належало до компетенції працівників ЛКП «Збиранка» та директора полігону.

Крім того, суд вирішив, що у ході судового розгляду сторона обвинувачення також не підтвердила належними та допустимими доказами той факт, що дії, які інкримінувалися Юрію Гольцю як неналежне виконання ним службових обов’язків, створювали реальну можливість спричинення наслідків у вигляді витрат на оплату авіаційного палива в сумі понад 485 тисяч гривень, витрат на виконання рятувально-пошукових робіт в сумі більше 380 тисяч гривень, а також витрат на виплату одноразової грошової допомоги в сумі понад 465 тисяч гривень.

Відтак, ексчиновника Львівської міської ради визнали невинуватим і виправдали.

«Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на залучення експерта при проведенні експертиз під час досудового розслідування у розмірі 28046,92 грн. віднести на рахунок держави», – йдеться у вироку, який може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту проголошення.

Не остаточна крапка

Крім справи Юрія Гольця, вирок у якій прокуратура ще може оскаржити, є й інша – її розглядає Жовківський районний суд. Остання ухвала у Єдиному державному реєстрі судових рішень датується 23 жовтня 2020 року. Йдеться про клопотання одного із захисників обвинувачених про призначення додаткової експертизи, яка має відповісти зокрема на такі запитання: чи належить Львівське сміттєзвалище до об’єктів з підвищеною небезпекою, чи відповідали дії посадових осіб органів ДСНС, на яких безпосередньо покладався обов’язок за організацію гасіння пожежі, нормативним актам, яка причина зсуву сміття 30 травня 2016 року і чи не могло його спровокувати надмірне зволоження тіла сміттєзвалища. Тобто чи дії рятувальників не призвели до трагедії, внаслідок якої загинуло четверо осіб. Експертизу має провести Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Чим більше минає часу з моменту надзвичайної події, тим суспільство менш болісно реагує на факт, що у справі досі не встановлені винні і ніхто не притягнутий до відповідальності. Тим паче, що подібні сміттєві монстри є по усій території України.

Згідно з офіційними даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в країні налічується 5455 сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 8,5 тисячі га. І ніхто не може бути певним, що подібна трагедія не станеться деінде.

Оксана ДУДАР