«Слуги» проти української мови: кажуть, що дбають про бізнес

Згідно з нормою закону про мову, який 16 січня набирає чинності, вся сфера обслуговування має працювати державною мовою. В іншому ж випадку – штраф до 6800 гривень.

У парламенті  зареєстрували законопроект 4528, в якому йдеться про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у частині скасування штрафів за відмову обслуговувати державною мовою». Серед авторів законопроєкту нардепи Бужанський, Дубінський, Гетманцев, Качура, Брагар, Алахвердієва та інші «слуги народу» (всього 28 депутатів).

У пояснювальній записці до закону Максим Бужанський зазначив, що ця стаття закону створює перешкоди в господарській діяльності: «Накладання грошових стягнень на суб’єктів господарювання за подібні правопорушення не є світовою практикою, отже, такі стягнення у сфері обслуговування населення є прикладом надмірного втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання, а також створює додаткові перешкоди для розвитку господарської діяльності в Україні».

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь вже відреагував на таку заяву від «слуг» і зауважив, що це є чергова атака на мовний закон.

«І ці дії не мають нічого спільного із розвитком, з підвищенням статусу і ролі української мови в суспільстві. Та й взагалі, як на мене, парламент зараз мав би займатися боротьбою з пандемією, економічними питаннями, безпековою сферою, а не вкотре піднімати питання, які розколюють суспільство, – наголосив уповноважений. – Мовний закон найближчі роки взагалі чіпати не варто. Сподіваюсь, що цей законопроєкт не буде мати перспективи ні в комітеті, ні у парламентській залі.

Один з захисників української мови у споживацькому середовищі, а також екскандидат на посаду мовного омбудсмена Святослав Літинський також переконаний, що цим законопроектом «слуги» хочуть лише дискредитувати українську мову.

«Вони хочуть зробити все, щоб в Україні не було української мови. Я гадаю, що їм це не вдасться, адже у монобільшості є притомні депутати, які розуміють, що мову не потрібно рухати. 30 рік незалежності і лише щойно закон почав діяти. Зараз хочуть зробити його швидше декларативним. Була ж вже така сама спроба з мовою освіти. Але цього їм не вдалося.

Я розумію для чого це робиться. Хочуть, щоб Україна втратила державність.

Я живу в Україні і маю право розраховувати на те, щоб мені будь-хто пояснив, які вони товари і послуги пропонують українською мовою. Це ж очевидно для всіх адекватних людей.

Але, якщо хтось відмовляється це робити, то спершу будуть попереджені, щоб упродовж місяця виправити цю ситуацію. А вже, якщо вони не виправляться за місяць і в цей самий рік буде друга скарга на них, то лише аж тоді  накладається штраф.

Я вважаю дуже толерантно ще до цього підійшли. Не одразу ж штрафують. Мусить бути підтвердження, що вони принципово відмовилися і сказали, що не обслуговуватимуть в Україні вас українською мовою. Їх попередили, згідно з вимогами закону,  і вже аж тоді можуть дати штраф. Щодо сум, то йдеться про кошти від 3 до 6 тисяч гривень», – зауважив Святосав Літинський.

Утім Літинський сподівається, що законопроєкт не проголосують.

«Слова Бужанського не мають ніякого підґрунтя. Мене обурюють тези, на яких вони прийшли – «давайте піднімемо економіку». А замість того, він втретє  зачіпає мову.  Якщо раптом Верховна Рада таке буде пробувати ухвалювати, то робитимемо мовний майдан», – підсумував Літинський.

Нагадаємо, 16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» - відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. Відтак, відповідно до закону, всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. Вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо.

За порушення суб'єктами господарювання відповідних норм Законом передбачені штрафні санкції. Секретаріат Уповноваженого може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.  Якщо такі порушення протягом року будуть повторюватися і мати системний характер, Уповноважений має право накладати штраф.

«Здавалося б, комусь ця сума невелика (від 5100 до 6800 грн.), але вона буде бити не стільки по кишенях бізнесу, скільки – по репутації», – вважає Тарас Кремінь.

Тетяна ЯВОРСЬКА