Закарпаття: чи можна знову в регіоні видобувати цінний метал

Йдеться про єдине в Україні родовище золота із затвердженими запасами, яке розташоване у Берегівському районі, біля села Мужієво – Мужіївське золоторудне родовище.

Колись тут вже намагалися видобувати цінний метал і німці, і турки, й угорці, й українці. Зокрема ходять легенди, що лише турки у середньовіччя вивезли за 200 років близько 200 кг золота. Добували його на той час доволі примітивно – за допомогою нехитрого спорядження (кайло, світильник, грабарка). Золотошукачі занурювались углиб не більше як на 200 метрів.

Вже близько 15 років на родовищі не вели гірничо-видобувні роботи. Однак міжнародний інвестор Avellana Gold, який працює в Україні з 2016 року, може дати нове дихання «золотій лихоманці» закарпатського краю. У даний час компанія проводить тут підготовчі роботи, щоби реалізувати першу екологічну частину великого проєкту з освоєння родовища.

Закарпатське золотовидобування у ХХ столітті

За часів незалежності України видобутком займалась державна компанія «Закарпатполіметали», але швидко збанкрутувала і припинила видобуток.

Мужіївське родовище спочатку розвідували на поліметали (свинець і цинк). Саме тому воно було добре вивчене, і це суттєво полегшило підрахунок запасів золота. На інших відомих золоторудних об'єктах України (Майське, Сергіївське, Клинцівське та інші) такі роботи, а це насамперед дуже дороге буріння, розпочали тільки в 90-ті роки. У підсумку Мужіївське залишилося єдиним діючим родовищем золота в Україні, але зрештою дорогоцінний метал припинили видобувати й тут.

На думку експертів, роботи на Мужіївському родовищі припинились із двох причин: потреба у значному фінансуванні і складні технологічні властивості руд, які належать до так званих «упертих». Через це виникали труднощі під час вилучення золота – більше ніж половина золота залишалася в породі. Державна компанія за сім років існування змогла видобути 646 кг золота.

Михайло Костюченко – геолог, який свого часу входив у Закарпатську геологорозвідувальу експедицію. Він згадує: освоєння родовища санкціонувала урядова постанова від 1995 року, однак фактично видобуток розпочали 1999-го. Вироблені підприємством зливки зважувались комісією і відправлялись у Держскарбницю, де з них відбирались зразки для пробірного аналізу. Проби брались простим свердлінням зливка, де пробою була стружка. Після погодження результатів зважування і аналізу підписувався акт передачі золота. Цілком ймовірно, що ці закарпатські зливки перебувають у сховищі Держскарбниці і сьогодні.

Державна компанія за сім років існування змогла видобути 646 кг золота

«Один зливок важить близько 11 кілограмів. Ззовні він виглядає як полірований брусок у вигляді урізаної витягнутої піраміди довжиною 20 см. Здається, що її легко можна взяти і підняти однією рукою.  Але ні, зробити це нікому з нас не вдавалось», – пригадує геолог.

За його словами, процес створення першого золотовидобувного підприємства був тривалим і важким.

«Основною проблемою стала відсутність стабільного фінансування проєкту. Будівництво комплексу розпочалось в 1996 році.  Але через недостатність фінансування цього ж року було зупинено.  1998 року через обмежені можливості держбюджету держава прийняла концепцію поетапного освоєння Мужіївського родовища, виділивши для першочергового видобутку тільки близькоповерхневі золоті руди. Згодом всі зрозуміли, що  навіть за даних умов при наявних технологіях досягти рентабельного рівня виробництва буде неможливо», – розповів Михайло Костюченко.

Все закінчилося тим, що в 2006 році ТОВ «Закарпатполіметали» припинило свою діяльність і було оголошене банкрутом.

Еконаслідки золотовидобування

Підхід, який обрало керівництво державного підприємства базувався на бажанні отримання швидких грошей, за рахунок нехтування  окремими екологічними вимогами до розробки золотоносного родовища на Закарпатті. Це мало негативні екологічні наслідки для регіону. Деякі відвали, що попередня компанія не переробляла, лежать тут із 1970-их. Вони містять велику кількість важких металів, які через дощі потрапляють у поверхневі води. Тому іноземний інвестор розпочав розвиток родовища з масштабного екологічного проєкту з переробки відвалів. Наразі біля родовища лежить понад 130 тис. тонн відвалів, які інвестор планує ліквідувати найближчим часом. Наступним етапом у межах проєкту компанія планує рекультивувати територію родовища та засипати очищену породу родючим ґрунтом.

Наразі біля родовища лежить понад 130 тис. тонн відвалів, які інвестор планує ліквідувати найближчим часом

«Всі існуючі на сьогодні відвали утворилися за тривалий період проведення на родовищі геологорозвідувальних робіт, – пояснює Михайло Костюченко. – Початок масштабних підземних гірничих робіт розпочався в середині 70-их років.  Частина цих виробок проходилась по «пустих» породах як підхідні із завданням виявити рудні тіла. Вилучені при цьому породи складувались на поверхні у породні відвали».

«Ці відвали відпрацьованої породи можна розглядати як потенційні джерела забруднення довкілля», – йдеться в повідомленні пресслужби Держгеонадр. Зокрема забруднення ґрунтових вод, які люди використовують для пиття і господарства. У відомстві вважають, що переробляти відвали має той, хто володіє дозволом на користування надрами.

«Насамперед необхідно утилізувати ту частину відвалів, які знаходяться на поверхні вже понад 30 років і які представлені поліметалічними рудами з сульфідними мінералами цинку та свинцю. Під дією води та сонця такі мінерали окислюються. Це призводить до утворення на поверхні відвалу кислотного середовища. З дощами такі води дренуються в долинну частину району робіт. Зрозуміло, що наявність на поверхні  біля села кислотних вод з Рh=3,5(4,0) хвилює місцеве населення.  Тому прийнято рішення вирішити цю проблему в найкоротший термін», – пояснює Михайло Костюченко.

Хто видобуватиме золото на Закарпатті? Чи є загроза екосистемі Закарпаття?

2012 року дозвіл на видобування золота в Мужієво придбала приватна «Карпатська рудна компанія» (КРК). На той час золото тут не видобували уже шість років. У 2016-му нею зацікавилася міжнародна компанія Avellana Gold Ltd.

Для реалізації екологічної частини проєкту на Мужіївському родовищі побудували збагачувальну фабрику

Avellana Gold Ltd – інвестиційна компанія, заснована громадянином США Брайаном Чарльзом Севеджем. У компанії зібрана команда міжнародних професіоналів з більш ніж 100-річним сукупним досвідом у галузі видобування, відомими за реалізацією проєктів у Канаді, Республіці Конго, Республіці Гвінея, Казахстані, Бразилії, Туреччині та Узбекистані. В Україні компанія працює з 2016-го і вже інвестує в освоєння золото-поліметалічних родовищ Закарпаття.

Для реалізації екологічної частини проєкту на Мужіївському родовищі побудували збагачувальну фабрику, якою будуть перероблені відвали з важкими металами. Попередня державна компанія, яка в 1999-2006 роках проводила тут видобувні роботи, залишила по собі багато екологічних проблем та невирішених питань щодо залишених у надрах запасів. Avellana Gold взяла на себе зобов'язання відновити екологічну рівновагу ділянки – провести рекультивацію відвалів та провести ревізію залишених запасів.

«Авеллана Голд» отримала позитивний експертний висновок Мінприроди України на звіт з «Оцінки впливу на довкілля» від реалізації проєкту «Утилізації рудних відвалів Мужіївського родовища». Також компанія успішно завершила тестовий режим роботи екологічного проєкту. Відтепер роботи з переробки відвалів вестимуться у повноцінному робочому режимі.

Переробка відвалів (близько 130 тисяч тонн) – це перший етап робіт компанії на Мужіївському родовищі. Під час наступного етапу інвестиційного проєкту Avellana Gold повністю відновить роботу Мужіївського родовища.

Андрій Смолін, керівник українського представництва компанії Avellana Gold розповідає, що робота фабрики цілком екологічна, не завдасть шкоди довкіллю, адже переробка відбувається шляхом механічного дроблення: «У роботі екологічного проєкту задіяні провідні фахівці галузі, які брали участь у подібних проєктах за кордоном. Зокрема будували міні-фабрику з переробки відвалів в Угорщині, розробляли проєктну документацію та брали участь у будівництві схожої фабрики у Киргизстані».

Замкнутий цикл виробництва дозволяє повторно використати 85% води від потрібної кількості

Avellana Gold розробила екологічно чисту технологію переробки відвалів, придбала сучасне обладнання та налаштувала його роботу. Завдяки спеціальній технологічній схемі вдається очистити відвали від тяжких металів до безпечного рівня, згідно з вимогами до відвальної породи, придатної для природної рекультивації. А замкнутий цикл виробництва дозволяє повторно використати 85% води від потрібної кількості.

За словами Андрія Смоліна, вилучений гравітаційним способом концентрат переробляють, а після переробки від руди з важкими металами залишається тільки перемолотий продукт – фактично пісок та глина, просіяна та промита декілька разів. У цьому й полягає основне завдання екологічного проекту компанії.

Економічні перспективи

«Державна компанія, яка тут працювала, видобула лише 5% корисних копалин», – визнає геолог експедиції Михайло Костюченко.

Відтак у Avellana Gold серйозні плани на Закарпаття. Прогнозований загальний обсяг інвестицій — близько 140 млн дол. Діяльність компанії на етапі шахтного видобутку та виходу на повну потужність передбачає чисельність працівників 150 осіб, з перспективою роботи підприємства не менше 20-ти років.

Довідка про Мужіївське родовище

На родовищі виділені руди різних типів. На верхніх горизонтах виділені власне золоті руди. Середні та нижні горизонти представлені майже вертикальними жилами, в яких, окрім золота, в промислових кількостях присутні свинець, цинк і срібло. З глибиною вміст золота в жилах закономірно зменшується, але з'являється мідна мінералізація.

Цікаво, що поруч з цим родовищем видобували каолін, який поставлявся до столиці Австро-Угорщини для виробництва відомої на весь світ віденської порцеляни.

*партнерська публікація