Чи дотримуються в Унівській лаврі пожежної безпеки та які порушення там знайшли (фоторепортаж)

Востаннє такі перевірки здійснювались торік перед Великоднем, адже у зв'язку з карантинними обмеженнями в країні масові заходи релігійного характеру є частково забороненими.

Загалом на території Львівської області є близько 2400 релігійних об'єктів, з них 733 — є пам'ятками архітектури та 214 — національного значення.

Кореспондент ІА Дивись.info побував у Святоуспенській Унівській лаврі, де разом із рятувальниками з'ясував, чи дотримуються пожежної безпеки у монастирі та як діяти священослужителям у разі такої екстримальної ситуації.

Як має бути

Головний інспектор відділу пожежної безпеки управління запобігання ГУ ДСНС у Львівській області Юрій Юринець пояснює, що на території лаври розташовані дерев'яний храм і кам'яний. Відповідно, головні питання, які стосуються перевірок, обстежень чи оглядів, стосуються території, під'їздних шляхів і зовнішніх джерел водопостачання.

«Як ми бачимо, лавру можна об'їхати по колу, у нас є природна водойма, від якої ми можемо здійснювати протипожежне водопостачання і також є змонтований пожежний гідрант», – каже він.

Юрій зазначає, що зараз у дерев'яній церкві проводять реставраційні роботи і невдовзі встановлять систему блискозахисту, що є не менш важлим, адже захищатиме споруду зовні.

Рятувальник розповідає, найтиповішими порушеннями, точніше проблемою, є відсутність поблизу таких об'єктів зовнішніх водойм, адже пожежникам просто може бракувати води для гасіння займань.

«Порушення здебільшого є типовими. Зокрема у сільській місцевості. Відстань від наших депо є великою, тому чільне місце посідає зовнішнє водопостачання. Такі проблеми існують у 80% об'єктів по всій Львівщині», – аргументує Юрій Юринець.

І додає, що обов'язковою умовою дотримання пожежної безпеки є легкодуступні під'їзні шляхи обабіч святині, наявність водопостачання як природнього, так і легкодоступного водопроводу. Будівля має бути оснащена блискозахистом.

А як на практиці

Коли безпосередньо проводиться перевірка у самому храмі, каже Юрій, головні питання, на які звертають увагу – це електрогосподарство.

Йдеться про щорічні перевірки на справність. Окрім цього, немає бути тимчосових ділянок електромереж чи відкритих ламп - це стосується енергобезпеки. Звертається також увага на інструкції для священників.

«Тут частково не змонтована автоматична система пожежної сигналізації та система оповіщення. Якщо брати до уваги той факт, що у більшості храмів встановлюватимуть ялинки, то дерево повинне бути закріпленим, розташовуватись не менш ніж до 1 метра до електроприладів і не має перешкоджати шляхам евакуації», – пояснює фахівець.

Важливим етапом є також і підбір прикрас. На ялинках у святині не повинно бути легкозаймистих елементів (зокрема паперових чи ватяних оздоб). І, до слова, гірлянди перед використанням мають перевірити на ймовірні пошкодження. За роботою такої прикраси варто стежити уважно, аби уникнути перегріву тощо.

А хто за цим стежить у монастирі

В Успенській лаврі живуть монахи, які й підтримують чистоту й благоустрій святині та території поблизу.

«У монастирі ми маємо свій спеціальний устав, за яким ми живемо поточним літургійним, аскетичним життям, і є певні правила безпеки, які брати в монастирі виконують. Наприклад, ми приходимо до церкви та запалюємо декілька парафінових чи воскових свічок і, коли Богослужіння закінчується, усі лампадки та свічки гасимо, прикриваємо рукою, аби полум'я не потрапило на дерево і не сталася пожежа. Здебільшого за цим стежать брати», - розповідає отець Макарій, настоятель Святоуспенської Лаври.

Однак додає: у монастирі є брат, що відповідає за всі процеси, які стосуються стихійних лих, – це монах Максим. Отець Макарій запевняє, що за останні 30 років, поки він тут живе, не ставалось жодних серйозних інцидентів.

Дерев'яна церква

Схиманах Максим, який є дохсіархом у Святоуспенській лаврі, розказує нам, що протипожежна безпека є «ще одним маленьким хрестиком, який вони з братами несуть у цьому місці».

«Первинні заходи, яких ми дотримуємось, насамперед стосується наявністю вогнегасника. У паламарці (місце, де переодягаються священники - ред.) є вогнегасник, інструкція, як ним користуватися. Другий вогнегасник розташований при вході», – пояснює монах.

За його словами, переломним моментом для святині став 2014 рік, коли їм вдалось повністю замінити проводку, яка тут функіонувала за Радянського Союзу.

«Усе горище ми звільнили від утеплювача та нагромадження від різних дерев'яних сакральних об'єктів. Також повністю обробили саме горище засобами, які не дають йому під час стихійних умов горіти. Ми щороку перезаряджаємо вогнегасники за кошти пожерт від паломників. Востаннє, знову ж таки у зв'язку з карантином, вогнегасники ми заряджали для монастиря, кухні та церкви. На інші забракло коштів», – додає монах.

А у дерев'яному храмі узагалі накопичився оберемок небезпек, втім, пояснюють монахи Унівської лаври, процес із протипожежного забезпечення зрушив із мертвої точки.

Тут електромережі повністю сховані в металеву гофру та електрорукав, встановлені запобіжники та заземлення. І вже розпочали втілювати робочий проєкт вогнезахисної обробки внутрішнього храму з львівською організацією.

У цьому храмі вже встигли втілити два проєкти щодо пожежної безпеки.

«Перший стосується блискозахисту, другий про вогнезахисну обробку деревини в приміщенні. Хочемо також встановити сигналізацію та на вулиці поставити щит вимог пожежогасіння та встановлення великих 40-60-літрових вогнегасників», – говорить монах.

Унівська лавра монахів Студівського уставу — один із найдавніших монастирських комплексів України, центральний монастир Галицької єпархії впродовж XIV-XVIII століть.

Монастир датується 1395 роком. Як нам розповів настоятель Отець Макарій, лавра існувала ще за часів Київської держави: 13 років тому львівські археологи в результаті досліджень знайшли на цій території об'єкти, датовані цією добою.

У XV—XVI столітті на монастир здійснювались часті набіги татар - святиню плюндрували, спалювали. У 1549 році монастир повністю згорів і 1570 році його відновили у такому вигляді, як він і зберігся зараз.

Фото Микити ПЕЧЕНИКА