дивись.info

Що сталось з економікою в Україні в 2020 році і чого очікувати далі

Що сталось з економікою в Україні в 2020 році і чого очікувати далі
Фото: НБУ

Рік, що минає, відзначився масштабністю катаклізмів як в Україні, так і світі, однак головна проблема, яка вплинула на перебіг подій у всіх сферах, – пандемія коронавірусної хвороби COVID-19.

ІА Дивись.info запитала у експертів про підсумки економічного року в Україні та чого очікувати наступного року.

Згідно з підрахунками, очікується, що за підсумками нинішнього року ВВП України впаде на 5,5%. Натомість рівень інфляції зросте до 11,6%, а держборж збільшиться на 400 мільярдів гривень.

Яке місце посяде Україна після кризи

«Економічні підсумки 2020 року в Україні продиктовані ситуацією з пандемією не лише в країні, а й у всьому світі. Безпосередньо мова про ті економічні обмеження, які ввели практично всі країни світу, що призвело до кардинальної зміни економічних тенденцій в світі. За підсумками 2020 року практично у всіх країнах зафіксують падіння національних економік (національного ВВП), у тому числі в Україні. Різниця тільки в масштабах цього падіння. Тому у нинішньому році Україна просто потрапила під каток економічної коронакризи», – пояснює економіст Андрій Новак.

За його словами, ключовим аспектом є те, які висновки з цієї глобальної кризи будуть зроблені і як країни здійснять переформатування та переструктуризацію розвитку національних економік.

«Попередні кризи – фінансові, продовольчі чи енергетичні – показали чітку тенденцію, що ці країни, які використовують ті кризи як поштовш до розвитку, стають сильнішими, і їхні економіки, відповідно, теж, а країни, які не роблять жодних висновких, після таких глобальних криз стають ще слабшими. Тому зараз ключове питання в тому, яке місце посяде Україна і серед яких країн: з-поміж тих, хто стане після кризи сильнішою, чи серед тих, хто стане після кризи ще слабшими», – додає експерт.

Андрій Новак каже, що є суттєва різниця між прогнозами та теперішнім станом української економіки. Він пояснює, що 2020 року різниця становить 10% ВВП країни.

«Прогнозувалось, що у 2020 році відбудеться зростання економіки, натоімсть ми будемо мати падіння ВВП між 5-6%. Тобто є суттєва різниця між прогнозним станом», – коментує економіст.

Не коронакризою єдиною

Нинішній рік став позитивним для міжнародної торгівлі. Окрім цього, відбулась низка ключових зрушень у цій сфері.

«По-перше, український торговий партнер Ізраїль нарешті ратифікував угоду про вільну торгівлю. Це означає, що з 1 січня 2021 року між Україною та Ізраїлем діятиме зона вільної торгівлі, яка передбачає преференції щодо розміру мит як на промислові, так і на сільськогосподарські товари. Так, вже з початку 2021 року українські виробники зможуть за нульовим митом імпортувати в Ізраїль деревину, паперові вироби та чорні метали. Поступово, протягом наступних 7 років, мито знижуватиметься на різні категорії товарів — від морепродуктів до текстилю», – зазначає адвокатка та юристка з практики міжнародної торгівлі у компанії, що спеціалізується у сфері міжнародної торгівлі, супроводу інвестицій та вирішенні спорів Ірина Павленко.

Також, додає експертка, Україна підписала та ратифікувала угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю та партнерство з Великобританією.

«Це означає, що з 1 січня 2021 Україна продовжить співпрацю з Великобританією в умовах вільної торгівлі з преференційними ставками мита. Більшість ставок мит залишилися на тому ж рівні, які передбачені в угоді про Асоціацію з ЄС. Угода також передбачає преференційний доступ 98% українських товарів на ринок Великобританії. Також квоти на деякі категорії товарів зростуть до 20%, що сприятиме розвитку експорту», – додає вона.

Бідність та падіння рівня життя

Натомість економічний експерт Олександр Хмелевський каже, що негативні тенденції в екоміці України спостерігались вже у другій половині 2019 року, а коронавірусна пандемія тільки погіршила ситуацію.

«В Україні продовжується падіння рівня життя. За підсумками 2020 року 18,5 млн. українців опиняться за межею бідності. Зростають тарифи, що призводить до падіння споживчого попиту на інші товари та послуги. Незважаючи на коронавірус та обмеження у в’їзді в країни ЄС, люди продовжують виїжджати на заробітки за кордон в пошуках кращої долі. Темпи вимирання населення України прискорилися», – коментує кандидат економічних наук.

Він вважає, що в новому році триватиме падіння економіки та зубожіння українців: зростатимуть тарифи на комунальні послуги.

«Планується розраховувати податок на нерухомість за ринковою вартістю. Будуть скорочуватися субсидії та соціальні виплати. Через падіння економіки та скорочення доходів виникнуть проблеми з наповненням бюджету. Не виключено, що вже в 2-му кварталі на нас чекає секвестр бюджету. Через недостатні кошти, закладені в бюджеті на фінансування медицини, можлива зупинка надання медичних послуг в 2-ій половині 2021 року. Залучати кошти для повернення боргів та фінансування дефіциту держбюджету стане важче, зросте ризик дефолту. Триватиме девальвація гривні», – додає Хмелевський.

Економіка бідної країни, або Що чекає на Україну

Анатолій Кінах, економіст і президент Український союзу промисловців і підприємців (УСПП) говорить, що прогнози на 2021 рік залежать від кількох ключових аспектів.

«Україна в економічному та інших планах дуже залежна від міжнародних партнерів. У чому це проявляється? В Україні західні партнери діють дуже прямолінійно, прив’язуючи до кредитів прийняття певних політичних і економічних рішень – по антикорупційній системі, Конституційному Суду, земельній реформі, створенні наглядових рад в найбільших українських держкомпаніях, процесі приватизації тощо. Тому взаємодія з МВФ у наступному році, як би це прикро не звучало, залежатиме від того чи Україна виконуватиме всі ці умови», – пояснює експерт.

Окрім цього, каже Анатолій Кінах, без грошей міжнародних донорів не обійтися – дефіцит бюджету на 2021 прогнозовано становитиме не менше 5,5% (закладено в проєкті документу). У порівнянні у 2018-2019 роках ця цифра становила 2%.

«Це бюджет бідної країни, залежної від боргів, а головне – тут не закладено складових для розвитку. Досвід показує, що без реальних реформ Україні не залучити інвестиційний капітал – підтвердження тому стрімке падіння обсягів надходження прямих чистих  іноземних інвестицій в економіку України (за 10 місяців 2019 – $4,5 млрд, у 2020 – лише $221 млн)».

Економіст зазначає, що уряд піде на максимальну співпрацю із МВФ. Це показує і бюджет: у 2021 році розраховують запозичувати більше саме на зовнішніх ринках – на 51 млрд грн (у цілому 204 млрд грн).

Натомість за прогнозом Українського союзу промисловців і підприємців, до кінця наступного року уряд знову «кроїтиме» бюджет у контексті зменшення видатків.

«У 2021 році, вважаємо, що курс національної валюти буде більш-менш стабільним – якщо буде досягнуто компроміс з МВФ. А головне тому, що «правил гри» не буде змінено, на жаль: торгуватимемо сировиною, перше півріччя і в нас, і в світі ще буде в режимі обмежень, повільно, але нарощуватиметься імпорт (так званий відкладений попит – те, що не закупили в 2020 році через карантин – компенсують в 2021)», – додає Анатолій Кінах.

Щодо безробіття, то воно продовжуватиме повільно рости. Адже не очікується притоку значних прямих чистих інвестицій, великі заводи і цілі сфери виробництва потребують модернізації і оборотних коштів, тому навряд чи нарощуватимуть виробництво.

Анатолій Кінах говорить про не зовсім оптимістичний прогноз, позаяк головним регулятором є коронакриза.

«Цього року тільки легка промисловість втратила 20 тисяч робочих місць. Росте заборгованість із заробітних плат, що вже досягла 3,5 млрд грн і 80% з них припадає саме на промисловість. Не створено й умов для малого і середнього бізнесу – тому стрибка у динаміці реєстрації нових ФОПів (рівнозначно як і критичного зменшення) не буде.

Все, звичайно, залежить і від подальшого розвитку ситуації з пандемією та карантинними обмеженнями», – пояснює експерт

Втім,  за даними Держстату  безробітними є 1,7 мільйона українців, і ця негативна динаміка збережеться, хоча й не буде таких різких стрибків, як навесні.

«На неї впливатимуть низка чинників: чи будуть продовжені карантинні обмеження після січня (січневий карантин припадає на економічно найменш активний місяць року, тому його наслідки будуть  не критичні), чи створить Україна умови для залучення інвестицій, чи будуть прийняті наступного року програми розвитку промислового виробництва, чи буде сформована комплексна політика щодо національного ринку праці і чи прислухається влада до вимог ділової спільноти розробити дієву програму доступу до кредитних ресурсів за антикризовими ставками 0-2%», – додає президент УСПП.

Нагадаємо, 28 грудня президент України підписав закон про державний бюджет на 2021 рік.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.