дивись.info

У Львові презентували книгу про бандерівців

У Львові презентували книгу про бандерівців

У Будинку воїна вчора презентували  книгу «Бандерівці – провісники держави», упорядниками якої є Микола Посівнич, Ярослав Сватко та Віктор Рог.

У книзі зібрано статті та спогади про найменш відомі сторінки бандерівського руху – боротьба за державність після 1950-их років. Зокрема багато унікальних матеріалів, яких немає в інших книгах та Інтернеті.

До книги «Бандерівці – провісники держави» увійшли матеріали про Ярослава Стецька, Мирослава Симчича, Василя Підгородецького, Василя Кука, Михайла Сороку, Антона Олійника, Євгена Горошка та інших діячів ОУН авторства Валерія Марченка, Андрія Гайдамахи, Ярослава Сватка, Євгена Сверстюка, Валентина Мороза.

«Ідея книжки виникла у Віктора Рога, який зробив дуже цікаву підбірку, щоб показати, як підпільна організація-орден може перерости у визвольний рух, на базі якого може постати держава. Ми вибрали 5 січня як день презентації книжки, бо це 98-ма річниця від  народження сотника Мирослава Симчича, який сьогодні уособлює весь цей рух. Людина, яка досі готова боротися за незалежну Україну. Ідейність, тяглість і боротьба. Бандера і бандерівці – це люди, які ведуть за собою. Для мене бандерівці – це «універсальні солдати», – розповів один з упорядників книги Микола Посівнич.

«Зараз, коли вийшло вже багато праць істориків, більшість публікацій зводяться до біографії Бандери або подій, пов’язаних з ним чи загалом з УПА. І за Бандерою не видно тих людей, які працювали разом з ним. А це люди, які не є меншими інтелектуалами, ніж Бандера і які для становлення бандерівського руху зробили аж ніяк не менше. Просто вони не були фронтменами. Рух не зміг досягнути б таких результатів, якби тримався на одному Бандері. Тому ми вирішили видати цю книжку, щоб можна було подивитися на «другу лінію» за Бандерою. А потім до цього логічно додалося трохи таких «рядових революції» – людей, які не були великими провідниками, але по яких можна було зрозуміти, як цей рух діяв», – розповів один із упорядників книги Ярослав Сватко.

У збірці впорядники спробували підібрати зріз життєписів людей, які жили за принципами ОУН, не офіційних біографій, а матеріалів, написаних людьми, які чи то їх особисто знали, чи то спеціально вивчали їх діяльність.

«Ми спробували показати читачеві, хто ще, крім Степана Бандери, боровся за матеріалізацію бандерівської мрії – і почали від Ярослава Стецька, завдяки якому з’явилась бандерівська філософія буття і який є основним розробником ідейного стрижня ОУН. Ми показуємо останнього командира УПА, полоненого генерала Василя Кука, який зумів перетворити полон у нове поле бою. Ми показуємо останнього крайового провідника ОУН в СССР Зеновія Красівського, який перейшов не лише каторгу, але й совєтські психушки – і не збожеволів, хоч КҐБ того дуже хотіло. Ми показуємо головного провідника бандерівців в ҐУЛАҐу Михайла Сороку – того, який впровадив у життя бандерівський план розвалу СССР, складений у 1940 році – і який так і не вийшов на волю. Ми показуємо звичайних борців і те, що об’єднувало їх з провідниками визвольного руху», – підсумував задум книжки Ярослав Сватко.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.