дивись.info

Дорогою ціною: чому українцям не варто сподіватися на здешевшання газу

Дорогою ціною: чому українцям не варто сподіватися на здешевшання газу
фото ілюстративне

Щойно газопостачальники оголосили про підняття тарифів, фахівці спрогнозували масові саботажі населення. Такі настрої змусили Уряд відтермінувати підняття ціни та запровадити ручне регулювання.

Наприкінці минулого року українські газопостачальні компанії повідомили про підняття тарифів з 1 січня 2020 року. На Львівщині ціна стала рекордною – 10, 80 грн за куб газу плюс вартість доставки. Це майже на 20% дорожче, аніж у грудні. Економісти озвучили побоювання, що українці не впораються з платіжками, а енергетики заговорили про небезпеку саботажів. Тож влада вирішила згладити кути і пообіцяла знизити ціну вже за місяць. 13 січня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що до тарифів доведеться застосувати ручне регулювання хоча б на час карантину в країні.

Чому це не вихід, і якого розвитку подій українцям очікувати далі – ІА Дивись.інфо дізналася у фахівців.

Чому газ здорожчав?

Дві треті газових потреб Україна забезпечує за рахунок власного видобутку. Це трохи більше 20 мільярдів кубометрів на рік, і ще 10 доводиться докуповувати від західних виробників. Ціна на газ у Європі, у свою чергу, залежить від низки факторів. По-перше, тариф закономірно зростає взимку, коли підвищується попит на енергоресурси. По-друге, у 2020 році на початок опалювального сезону у Європі наклалися ще й інші процеси. Наприклад, з жовтня страйкувала частина працівників нафтогазової галузі в Норвегії, яка в останні роки є найбільшим постачальником блакитного палива на ринок ЄС. Одночасно Європа почала менше імпортувати скрапленого газу зі США – попит впав через пандемію.

«В кінці минулого року ціни на європейських хабах зросли більше ніж на 25%. Основна причина – прогноз значного зниження температур у січні в Центральній та Західній Європі. Ці новини призвели до зростання біржових котирувань на європейських хабах. В результаті ціни зросли і в Україні – на понад  1500 грн за 1 кубометр газу у січні», – пояснює CEO незалежного провайдера ETG.UA Володимир Шведкий.

Крім того, відзначає економіст Андрій Новак, орієнтуватися лише на європейські ціни неправомірно. «З таким самим успіхом в Україні можна встановити європейські ціни на все: молоко, м’ясо, паливо. Однак в Україні нема і ще дуже довго не буде європейських доходів: зарплат і пенсій.

Тарифи формуються винятково по європейських цінах – і це при тому, що Україна має власний газовидобуток, власне виробництво електроенергії в надлишку, яке-не-яке, але і власне виробництво пального. Але при цьому всьому, ми рахуємо тарифи виключно за імпортною, паритетною ціною», – ділиться фахівець.

Та здорожчання газу в Європі не пояснює іншого парадоксу. Тарифи окремих облгаззбутів вищі за ціни Нафтогазу на третину. При цьому їх частка на українському ринку складає 79%. Ціни коливаються від 8 грн 91 коп за кубічний метр на Полтавщині до 10 грн 80 коп на Львівщині. Однак платити ціну, встановлену облгаззбутом, необов’язково. З 1 серпня 2020 року в Україні запрацював ринок газу для населення. Це означає, що громадяни отримали право вільно обирати державного постачальника газу. Обмеження щодо ціни скасовано, а вартість газу змінюється щомісяця.

Запровадження ринку газу для населення вимагають умови меморандуму фінансової співпраці з МВФ. Тому повернути держрегулювання – означає ризикувати відносинами з МВФ.

Чому різні постачальники встановлюють різні ціни?

На ринку газу кожне домогосподарство може підібрати найвигідніші для себе умови. Наприклад, українці можуть укласти договір безпосередньо з Нафтогазом – саме так і заохочують робити в Офісі Президента. Цей постачальник встановив тариф у розмірі 7,22 грн.

Однак тариф, встановлений «Нафтогазом» – не найнижчий по Україні. Окремі постачальники, які почали свою діяльність після запуску роздрібного ринку газу для населення, пропонують нижчі ціни на газ. Як з’ясував консультаційний центр для населення «Газправда», найдешевша в країні пропозиція на січень у компанії «Газ АП» – 6,99 грн за 1 м3. Далі в рейтингу ТОВ «Мегаватт Енерго» – 7,05 грн (у грудні – 6,22 грн).

Та орієнтуватися на низькі ціни – погана стратегія, відзначає директор ТОВ «Закарпаттяенергозбут» Наталія Німець. І ось чому.

«Кожен постачальник формує ціну газу з огляду на свої витрати та бажання заробітку. Компанія, яка офіційно працює на ринку, платить податки, має розгалужену мережу Центрів обслуговування, запроваджує нові сервіси для споживачів, мусить закладати ці видатки в кінцеву ціну для споживача. А компанії, в яких працюють дві-три особи, несуть менші витрати, бо їм не потрібно утримувати штат кваліфікованих спеціалістів тощо. Постає питання: на скільки така компанія надійна, чи зможе вона надати споживачам замовлені послуги в повному обсязі, чи не збанкрутує в одну мить, а споживачі опиняться в постачальника останньої надії», – ділиться Наталія Німець.

Якщо споживач обирає постачальника, який встановлює ціну нижче ринкової, він ризикує. «Компанії, які вдаються до загравання низькими цінами зможуть виконати свої зобов’язання з постачання газу лише у короткостроковому періоді. Потім ціни у таких постачальників зростають, а споживачі відчувають себе ошуканими, – прогнозує В. Шведкий. –  Таку політику свого часу втілювала і НАК «Нафтогаз України»: спочатку споживачам пропонували найнижчі ціни на ринку, а потім суттєво збільшували їх».

Чи має Україна підлаштовуватися під європейські ціни при визначенні тарифів?

Постачальники мусять враховувати кризу і ризик-фактори. Так і формується ціна на газ. «Сьогодні в сегменті роздрібних продажів газу працюють три типи постачальників: газзбути, незалежні постачальники і НАК «Нафтогаз України». Комерційні компанії формують ціни на умовах «закупівля плюс» або «імпортний паритет плюс», де «плюс» включає вартість транспортування газу оператором ГТС, покриття накладних витрат на забезпечення поставок, відтермінування платежу та ризики неоплати поставок, а також маржу постачальника. Ціна імпортного паритету в Україні прив’язується до котирувань нідерландського газового хабу TTF. Саме такий спосіб формування вартості газу ми вважаємо ринковим»,  – каже В. Шведкий.

Така політика відповідає євроінтеграційному курсу України, впевнена Н. Німець.  «Оскільки Україна взяла курс на інтеграцію в ЄС і приводить до норм ЄС своє законодавство та принципи роботи в різних галузях, то такий паритетний принцип формування ціни є цілком виправданим. Ринок газу в нашій державі вже працює за європейськими стандартами», – додає фахівчиня.

Тим часом економіст Андрій Новак відзначає, що з погляду стороннього спостерігача все не так однозначно. «Складається враження, що держава в особі державних монополістів: як виробників, переробників, так і розподільчих структур – вирішила максимізувати прибуток за рахунок споживачів. Як промислових, так і побутових. А це означає, що в Україні повністю відсутня будь-яка енергетична політика. Все перекинуто на так звані європейські ціни, по європейських хабах для українських споживачів. Якщо йти за такою логікою, то ми повинні встановити європейські ціни на все: на хліб, м’ясо, пальне. Виключно жити по європейських цінах і тарифах. Але при цьому європейських доходів – зарплат і пенсій, в Україні немає і не буде ще дуже довго. Давайте тоді згортати власне виробництво, власний видобуток і просто імпортувати носії – ми ж і так платимо 100% європейську ціну на газ», – резюмував Новак.

Після того, як українські постачальники анонсували тарифи на 2021 рік, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запідозрив надприбуток компаній та доручив в.о. міністра енергетики Юрію Вітренку разом з Антимонопольним комітетом перевірити обґрунтованість ціноутворення.

Юрій Вітренко звинуватив постачальників у недобросовісній ціновій політиці та запропонував тиснути на Газпром. За словами міністра, Україна має тариф на газ вищий від ринкового, оскільки купує в т.ч. російський газ, але з Європи, при цьому переплачує вартість транспортування туди-назад. Вітренко певен, що «Газпром» має відмовитися від стягнення вартості транспортування.

13 січня Денис Шмигаль повідомив, що з лютого і до кінця карантину держава повертає т.зв. «ручне регулювання» і встановлює тариф на газ за ціною 6,99 грн. Однак таке рішення тільки відтерміновує вирішення проблеми.

Тиск на «Газпром» – перспективна ідея у час війни з РФ?

Економіст Олексій Кущ певен, що Україна не має політичних інструментів тиску на «Газпром». «Ніхто не проганяє газ зі східного кордону в Європу, а потім в Україну технічно. Як система працює: газ заходить Україну з РФ на східному кордоні. Але для того, аби показати віртуальний транзит газу у Європу і віртуальний імпорт, на кордоні України зі Словаччиною встановлена кільцева система, і там певний обсяг газу прокручується в умовному колайдері. Це потрібно, аби зійшлися показники.

Тиснути на «Газпром» треба суто економічними важелями, а не політичними – вони не працюють зараз. Для України найвигідніша модель – створення газового хабу. Спочатку це буде молодий хаб з невеликим об’ємом газосховищ, потім проміжний хаб. Україна має потенціал стати газовим хабом для Східної та Центральної Європи. Зараз принцип хабів є пріоритетом. Польща прагне стати хабом для Центральної Європи. Туреччина прагне стати Південно-Європейським газовим хабом, для цього вони запустили газопроводи «Турецький потік» та «TANAP». Україна могла б перевершити у Туреччину і Польщу, і той же «Північний потік 2».

Для цього треба перенести вузли обліку із західного кордону на східний. Щоб українська  газотранспортна система була інтегрована в європейську, а на базі підземних газосховищ був створений український хаб. Тоді ми мали б ринкову модель, вигідну для споживачів. Для цього потрібен жорсткий контроль за експортом та реекспортом газу, аби  український газ не експортувався, а споживався всередині країни. Тоді можна буде говорити про зниження ціни», – припускає фахівець.

Чи повинна держава втручатися у вільний ринок і коригувати ціну на газ?

Ручне регулювання тарифів суперечить принципам ринкової конкуренції. Однак Уряд має контролювати прозору конкуренцію та стимулювати появу цікавих пропозицій від постачальника до споживача.

«В умовах конкуренції споживачі можуть обирати за принципом краща ціна/сервіс/спектр послуг тощо. Постачальники, зі свого боку, в умовах конкурентного середовища зацікавлені шукати та пропонувати кращі ціни, поліпшувати сервіс тощо. Тобто, при функціонуванні вільного ринку у кінцевому результаті споживач тільки виграє», – пояснює Наталія Німець.

Як підписати договір з новим постачальником?

Потрібно подати заявку новому постачальнику у зручний спосіб, документи, що посвідчують особу, реєстрацію та право власності на житло. Це можна зробити стаціонарно у відділенні партнерів або через Інтернет. Новий постачальник самостійно приєднує клієнта протягом 21 дня. Договір зі старим постачальником припиняється автоматично, розривати його спеціально не потрібно. Пільги та субсидії зберігаються.

Однак якщо у споживача є борг перед постачальником він обов’язково має сплатити його, зауважує Шведкий.

Як часто клієнт може переукладати договір, обираючи вигідну ціну?

Побутовий споживач, тобто домогосподарство, укладає з постачальником договір на невизначений строк дії. Споживач може укласти новий договір з постачальником у будь-який час.

Натомість юридичний споживач укладає договір до кінця року. Договір автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії жодна зі сторін не розірвала договір. Так само постачальник може розірвати договір достроково,якщо попередить споживача про це заздалегідь за 20 днів.

В.о. міненергетики Юрій Вітренко пропонує «вразливим» споживачам підписувати договори з постачальниками за фіксованою ціною. Що це за категорія «вразливі» споживачі?

Згідно з Законом України «Про ринок природного газу», вразливі споживачі – це побутові споживачі (домогосподарства), які набувають право на державну допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тобто, споживачі, які мають пільги та субсидії.

Оплата за фіксованою ціною упродовж року – це популярна практика в Європі, відзначає Н. Німець. «Кожна родина має аналізувати своє споживання газу, доходи і планувати витрати. Оплата за фіксованою ціною протягом року зменшує фінансове навантаження на родинний гаманець в опалювальний сезон. Для постачальника в такому підході теж є переваги та недоліки: звісно, влітку постачальник може закуповувати газ за нижчою ціною, а взимку – за вищою. Але з іншого боку, якщо влітку постачальник отримуватиме більше коштів, то матиме ресурси для закупівлі більшого об’єму газу за нижчою ціною та оперування цими обсягами взимку», – пояснює фахівчиня.

У підсумку

Газове питання посилило розкол українського політикуму на два табори: прихильників постачання російського газу і тих, хто з етичних причин відмовляється від нього. У цій боротьбі нема переможців і переможених. Зате українці навчилися ощадливо користуватися електрикою і газом та утеплювати житло. Споживачі, котрим дати раду з платіжками не під силу, отримали субсидії відповідно до своїх потреб.  Упродовж карантину Уряд мусить напрацювати нові стратегії, які допомогли б пом’якшити зростання тарифів. З 1 лютого 2021 року ціна за куб газу триматиметься на рівні 6,99 грн.

Ірина СОКОЛОВСЬКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.