Скільки українців відчувають себе щасливими на карантині - опитування

29% українців вважають себе дуже щасливими людьми, ще 50% - швидше щасливими. Такими є результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», яке проводилось 14-16 січня 2021 року.

Результати опитування зафіксували в респондентів зниження рівня ознак депресії, тривожності, та втоми. Відносно стабільними залишаються рівень паніки (показники були достатньо низькими від початку моніторингу) та розладів сну.

В цілому, ступінь негативних емоційних станів українців на початку 2021 року та їх
динаміка не викликає занепокоєння. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми
пояснюється періодом опитування (зимовий цикл свят), коли увага суспільства перемикається на більш оптимістичну та позитивну атмосферу (відпустки, зустрічі з близьким та рідними, надії та плани на 2021 рік), а також адаптацією до способу життя під час пандемії.

Спостерігається поступове погіршення психоемоційних станів з віком. У групі 60+ яскраво виражені ознаки депресії, розладів сну та втоми. Причинами є особливості вікової фізіології, страхом за власне здоров’я, а також сприйняттям ними навколишньої ситуації, особливо в час  пандемії. Натомість у молодих негативні стани виражені менше через їх здатність швидше адаптуватися до змін, гнучкість поведінки та кращий стан здоров’я. Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий.

Більшість опитаних вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс: з 19%), швидше щасливими – 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% - абсолютно нещасливі. Чим молодший вік, – тим щасливішими себе відчувають опитані, оскільки в цьому віці позитивна налаштованість на життя, впевненість у своїх силах, рівень активності та плани на майбутнє зазвичай кращі.

Щодо COVID-19, то тіі, хто частіше дивляться новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті хто дивиться їх рідко або не цікавиться зовсім. Візуалізація дійсності та можливого майбутнього підвищують тривогу та страхи. Людина більше думає та обговорює це, «заражається» негативом, пов’язаним із хворобою.