Протести у Росії: арешт Навального, палац Путіна, масові арешти (відео)

10_main

Понад три з половиною тисячі осіб були затримані у різних містах Росії за участь в акціях протесту на підтримку Олексія Навального.

Що відбувається у Росії

У Росії підбивають підсумки акцій на підтримку Олексія Навального, які відбулися минулої суботи, передає Радіо Свобода (Росія). За даними штабів опозиційного політика, 23 січня на вулиці 110 російських міст вийшли, щонайменше, 250 тисяч осіб. На вулиці Москви, за різними оцінками, вийшло від 15 до 50 тисяч чоловік (за інформацією МВС, в московських акціях брали участь 5 тисяч осіб).

Незалежні спостерігачі називають мітинги 23 січня наймасовішими за останні кілька років.

Тільки у Москві було затримано 1429 осіб, повідомляє сайт ОВД-Инфо, зокрема дружина опозиціонера Юля Навальна. Станом на 25 січня усього по Росії затримано понад 3700 осіб. Усі вони отримують адміністративні арешти до 30 діб.

Поліція до протестувальників застосовувала силу. У Москві в багатьох місцях сталися сутички між учасниками мітингів та ОМОНівцями. А найбільші сутички відбулися біля в’язниці «Матроська тиша», де утримується Олексій Навальний.

Протестувальники тримали у руках плакати з написами «Путін – злодій», «Геть царя», «Свободу Навальному».

Опозиціонера затримали 17 січня в аеропорту Шереметьєво після повернення його з Берліна, де він лікувався. Формальна причина затримання – порушення правил умовного звільнення по справі «Ів Роше». 18 січня Навального заарештували на 30 діб, а 2 лютого Сімоновський суд Москви розгляне клопотання про заміну умовного терміну на реальний – 3,5 роки ув’язнення.

Скандальне розслідування про палац Путіна

Напередодні масових протестів Олексій Навальний оприлюднив майже двогодинний фільм-розслідування про розкішний палац Володимира Путіна на чорноморському узбережжі, вартістю понад мільярд доларів.

Як розповів на початку фільму сам опозиціонер, ідея розслідування визріла ще у Німеччині, де він лікувався після отруєння, натомість оприлюднити стрічку вирішили вже після повернення у Росію.

У центрі розслідування – розкішний палац під Геленджиком. Площа маєтку – 17,6 тисяч квадратних метрів. На території є критий льодовий палац, до моря можна спустити спеціальним тунелем, а також церква, велетенська оранжерея, амфітеатр, виноградники тощо. У цьому районі заборонено рибалити, а літакам пролітати над територією зведення палацу.

У розслідуванні викрита складна схема фінансування об’єкта, який, за словами Навального, є хабаром Путіну у мільярд доларів.

У Кремлі від розкішного палацу відхрестилися.

«Я не дивився цей фільм просто через відсутність вільного часу для перегляду такої ... такої інформації. Але гортав відеопідбірки, які принесли помічники, – сказав Путін. – Відразу хочу відповісти на ваше запитання: нічого з того, що там зазначено як моя власність, ні мені, ні моїм близьким родичам не належить і ніколи не належало. Ні-ко-ли».

Чи небезпечні вуличні протести для Кремля

Незважаючи на те, що протести у Росії є наймасовішими за останні кілька років, експерти не схильні вважати, що від них слід чекати миттєвих результатів.

«Під час протестів 23 січня в Росії вийшли на вулицю орієнтовно 0,1-0,2% населення. Ця цифра незначуща. Для порівняння, у Революції Гідності, за різними оцінками, так чи інакше взяли участь 10-15% українців. Тому не слід очікувати негайних результатів протестів в Росії. Водночас титанічні зрушення вже розпочалися. Результати проявляться за рік-два. Великий проміжок часу для людського життя, мізерний – для історії. Тому протест з йоржиками маловпливовий на тактичному рівні, але надважливий у стратегічному», – каже Еліна Слободянюк, політтехнолог, кандидат історичних наук, автор книги «Шлях до серця виборця».

І зазначає, що арешт Навального спонукав до того, що депутати ЄС планують посилити персональні санкції і найголовніше – остаточно зупинити «Північний потік-2». А протести в Росії посилюють позицію депутатської групи, яка пропонує санкції і послаблюють лобістів «Північного потоку-2».

Натомість провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Андрій Мартинов вважає, що майже рік обмежень соціальної та економічної активності внаслідок локдауну негативно позначаються на самопочутті населення, особливо його молодої частини. Тому посилення протестних настроїв є закономірним явищем.

«Однак для тривалих протестів потрібна чітка мотивація. Якщо прихильникам Навального вистачить можливостей і ресурсів, аби мобілізувати протестні настрої та продовжити демонстрації, наприклад, у найближчу суботу 30 січня, тоді можна буде говорити про те, що ці тенденції стають небезпечними для Кремля. Існують певні ознаки розколу між «силовою» та «системно-ліберальною» частинами російської еліти. Це протистояння,  зважаючи на наближення думської виборчої кампанії (вибори депутатів Держдуми мають відбутись наприкінці вересня 2021 року), може стати небезпечним для Кремля», – каже Андрій Мартинов.

За його словами, запровадження нових санкцій не потребувало приводу у вигляді арештів учасників протестів. Навіть новий лідер німецьких християнських демократів Армін Лашет визнав, що немає підстав для перегляду вже існуючих санкцій, навпаки, є потреба у нових санкціях. США такі санкції запроваджують за кібернетичні війни російських хакерів, а також проти фірм, які беруть участь у побудові другої частини газопроводу «Північний потік».

«Тож «холодний мир» у відносина РФ і Заходу має тенденцію до перетворення на нову «холодну війну», – наголосив експерт.

Натомість голова ГО «Асоціація політичних наук» Дмитро Сінченко не бачить поки що небезпеки в цих протестах, вони нічим не відрізняються від попередньої вуличної активності росіян.

«Ані гасла, ані дії протестувальників не відрізняються радикальністю. Протестам бракує яскравих лідерів (хоч когось, окрім Навального), чіткої мети та стратегії, а також суспільної підтримки. Так, нова хвиля репресій може спровокувати нові санкції з боку західних демократій, проте вони, найімовірніше, будуть символічними. Для Кремля небезпеку можуть становити не мирні протести «демократичної» опозиції, а стихійні бунти і революційні національно-визвольні рухи в автономних республіках і далеких провінціях. Але наразі не видно достатніх передумов для їх виникнення. Якби українські спецслужби працювали ефективніше, такі виступи можна і варто було б пришвидшити», – наголосив Дмитро Сінченко.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: