Леонід Каденюк: український астронавт, що розгорнув у космосі наш прапор

Народився майбутній астронавт 28 січня 1951 року в селі Клішівці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї майбутніх вчителів. Після закінчення середньої школи вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

Щоб потрапити до училища, Каденюку довелось дописати собі один рік. Туди приймали з 17 років, а йому було ще 16. Так, під час проходження комісії у районному центрі зізнався комісару, що для вступу не вистачає одного року. Після вмовлянь той подзвонив у РАГС і попросив виписати нову метрику. «Може коли-небудь ми будемо зустрічати його на космодромі з квітами. Давайте допоможемо цій молодій людині», – сказав комісар по телефону.

Згодом, у 1977 році, Каденюк закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів та отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач». А у 1989-му – отримав диплом літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту. Загалом, за свою кар’єру пілота Каденюк здійснив політ на понад 50 типах та моделях літаків різного призначення. Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

У 1995 році Леоніда відібрали до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Білом Клінтоном, домовляючись за політ українця. За час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямках: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідження природних ресурсів Землі із космосу, геологія, астрономія, геоботаніка.

Історичний для України день настав 19 листопада 1997 року. Тоді перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України на кораблі NASA полетів у космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia. У космосі Каденюк пробув до 5 грудня. Кожен із космонавтів екіпажу мав своє персональне завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Космонавти мали з'ясувати як стан невагомості впливає на ріст та розвиток цих рослин.

Цікаво, що на 27 листопада – 9 добу польоту - був запланований перший зв'язок з Україною. Вперше з космосу громадянин України вів діалог саме зі своєю державою. «Хто мене чує, доброго дня моїй Україні! З висоти космічного польоту хочу подякувати за ті зусилля, завдяки яким представник України перебуває на борту шатлу. Думаю, що ми відкрили нову сторінку в історії нашої країни».

Каденюк взяв у космос портрет Тараса Шевченка та «Кобзар», який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі. Під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор України, а також пролунав гімн:

«Перед польотом кожному запропонували вибрати якусь мелодію для пробудження. А я собі думаю: чом би не гімн України? Таким чином на борту «Колумбії» двічі грав наш гімн. Американці, включно з командиром екіпажу Крегелом, ставали струнко. У невагомості це кумедно виглядало — вони висіли десь між підлогою і стелею», - згадував Каденюк.

Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стін. Він спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.

Після польоту, на запитання журналістів «чи не було страшно», Каденюк лаконічно відповів: «Було страшно цікаво».

«Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного Космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя... Там розумієш наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу», – розповідав астронавт.

Після повернення на Землю, Каденюк і надалі цікавився космосом. З 1998 року був генералом-майором Збройних Сил України, заступником Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації і космонавтики. У липні 1999-го він став позаштатним помічником президента Кучми з питань авіації і космонавтики. У 2002 році Каденюка обрали народним депутатом України. У парламенті він виконував обов'язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони.

Окрім того, Каденюк написав п’ять наукових праць, в 2017 році видав книгу під назвою «Місія – Космос». Астронавт проводив багато зустрічей з молоддю.

Не стало Каденюка 31 січня 2018 року – під час ранкової пробіжки у нього стався серцевий напад. Похований в Києві, на Байковому кладовищі.