Домашні пологи: об’єктивний погляд

23 січня у Рівному померла породілля. Жінка народжувала вдома, фахового лікаря поруч не було - тільки чоловік, сестра і подруга.

Остання виконувала на пологах функцію акушерки, однак не змогла вчасно допомогти породіллі – після пологів у жінки почалася кровотеча, до лікарні її доставили у стані агонії. Тож медики не змогли її врятувати.

Ця подія привернула увагу громадськості до теми, що раніше замовчувалася або не сприймалася серйозно – домашніх пологів.

Моя бабця працювала акушеркою у закарпатському селищі упродовж 45 років. Вона ніколи не вимикала телефон, а аптечка з необхідними ліками завжди лежала в сінях під рукою. Кілька років тому лікарня стала амбулаторією, а посаду акушер-гінеколога скоротили. Відтоді місцеві жінки можуть народжувати тільки у райцентрі – за 24 км від села. На дорогу з гірськими серпантинами в різну погоду треба витратити до години. Ця година для багатьох є критичною.

Хоч акушерки в амбулаторії більше немає, жінки від того вагітніти не перестали. Востаннє опівнічний дзвінок лунав кілька місяців тому. Передчасні пологи. Фельдшер подзвонив до бабусі та сказав, що за 10 хвилин швидка з жінкою буде коло нашої хати. Породіллю навіть не везли назад до амбулаторії – вона народила у тій таки швидкій біля хати. Коли бабця знесилено переступила поріг, мама, побачивши її, злякалася: сукня була рясно скривавлена. Та вона скупо всміхнулася: «Усе добре, хлопчик. Бідна жінка не мала одягу для малечі: тільки шапка і шкарпетки. Довелося загорнути в рушника».

Я не хочу приписувати героїзму своїй бабі – бо йдеться навіть не про обов’язок, а про банальні знання: фізіологія пологів, послідовність дій фахівця, впевненість породіллі у тому, що біля тебе медик, котрий знає, що робить; його чи її заспокійливий тон. Ту годину на гірських перевалах жінка би не витримала: пологи були стрімкі, і на той момент вже настала фаза потуг. Іншим разом баба згадувала, що доводилось приймати пологи і в полі, і посеред дороги, коли часу бракувало. Дякувати Богу, завжди миналося без трагедій. Та якби тільки можна було обирати – приймати пологи вдома чи у медзакладі – відповідь була очевидна.

Перший і найголовніший аргумент – акушер не має права приймати пологи поза медзакладом, хіба в екстрених випадках

У світі є практика безпечних домашніх пологів. У США, Великобританії, Німеччині, Нідерландах лікарі навіть заохочують здорових жінок, чия вагітність протікає без ускладнень, розглянути таку можливість. Натомість домашні пологи в Україні неможливі. Перший і найголовніший аргумент – акушер не має права приймати пологи поза медзакладом, хіба в екстрених випадках. В Україні кожна вагітна автоматично отримує скерування до пологового відділення лікарні, тобто пологи вдома або десь іще поза медзакладом апріорі не розглядаються.

Домашні пологи у світі

Львів'янка Юлія Олех зважилася на домашні пологи після двох кесаревих розтинів. Юлія – мати чотирьох дітей, двох із них вона народила вдома. Юлія не рекомендує повторювати свій досвід. Та вона впевнена, що значно менше жінок в Україні народжували б удома без супроводу, якби мали безпечний вибір легальних пологів з акушеркою – удома або у спеціальному центрі.

«У Канаді, Великобританії, Нідерландах та низці інших розвинутих країн – триступенева система акушерства, – відзначає Юлія. – Це означає, що є три варіанти пологів, однаково законні у державі. Вони розподіляються за рівнем акушерських ризиків. Жінки, які не мають особливих діагнозів чи ускладнень, можуть обрати пологи вдома з акушеркою або пологи в акушерському центрі. Триступенева система дозволяє раціонально використати страхові кошти, з яких оплачуються пологи. Перший ступінь – це пологи вдома. Другий ступінь – пологи в акушерському центрі. Це окрема будівля, зазвичай поруч з лікарнею, де пологи приймають акушерки, лікарів там немає. Але якщо виникають ускладнення, перевезення з акушерського пункту у лікарню займає лічені хвилини. Часом акушерський центр може бути у приміщенні лікарні. Третій ступінь – для тих, у кого анамнез вимагає постійного контролю лікаря, потенційно можливі ускладнення тощо. Це пологові відділення. В багатьох країнах у лікарнях народжують меншість жінок, препарати розраховані на реальну кількість роділь. Це дозволяє правильно розподілити лікарів та створити адекватне навантаження на медзаклади».

У Великобританії Національний фонд народження дітей (NCT) гарантує жінкам, які прагнуть народжувати вдома, присутність фахової акушерки на пологах. NCT також пропонує запросити доулу на пологи вдома. «Доула не є медичним працівником, та вона може підтримати роділлю психологічно», – йдеться у рекомендаціях NCT. Зауважимо, доула не приймає пологи, присутність акушерки на пологах обов’язкова.

Жодної магії, просто для вироблення «пологових» гормонів потрібен спокій та зручність

Юлія Олех додає: «Доула – це людина-комфорт, яка розвантажує лікаря. Лікар не може і не мусить добу сидіти в пологовій залі та гладити роділлю по голові. Доула знає, як без медикаментів полегшити перебіг пологів. Жодної магії, просто для вироблення «пологових» гормонів потрібен спокій та зручність. Медперсонал, зайнятий у кількох родзалах одночасно, не зобов’язаний допомагати жінці прийняти зручну позу і дихати разом з нею. Доула потрібна для того, аби зберегти ресурс лікаря для адекватних компетентних рішень. А ще – для того, аби допомогти жінці підготуватись до пологів і до материнства

Доула також може нагадати персоналу пологового будинку, що жінка має певні очікування від пологів, певний план. Або попросити медиків пояснити, навіщо буде проведене те чи інше втручання, укол тощо. Тобто доула бере комунікаційну функцію на себе, а жінка може зануритися у свій стан».

У NCТ також попереджають, що вагітні, які зважились на домашні пологи, не зможуть отримати епідуральну анестезію – ця опція є тільки у медзакладах. Зате інші знеболювальні та кисневі маски будуть так само доступні.

Нідерланди – європейська країна, де жінки народжують вдома найчастіше. За даними ресурсу Expatica, 2020 року 30% голландських жінок народили вдома, 60% – у медзакладах, ще 10% – в акушерських пунктах. Щоправда, за період з 2000 по 2010 рр. популярність домашніх пологів у Голландії скоротилася на 10% – з 34% до 24%. Тоді лікарі припускали, що жінки прагнуть народжувати зі знеболенням і тому дедалі частіше надають перевагу медзакладам. Однак несподівано запит на домашні пологи знову зріс.

Американський коледж акушерства (American College of Nurse-Midwives - ACNM) підтримує домашні пологи та вважає їх безпечною альтернативою пологовим будинкам. Однак жінка, яка обрала такий шлях, має заздалегідь обговорити свої наміри з лікарем. Акушери схвалюють домашні пологи тільки для тих жінок, вагітність яких протікає без ускладнень, в яких немає гіпертонії, діабету чи інших хронічних захворювань; в яких не виявлено ризику передчасних пологів; які виношують тільки одну дитину, і за умови, що плід знаходиться у правильному положенні. На пологах обов’язково має бути присутній медпрацівник: акушер або лікар. При цьому, відзначають у МОЗ США, жінка повинна мешкати недалеко від медзакладу, аби у випадку необхідності лікарі змогли вчасно надати допомогу. Однак навіть за таких ідеальних умов, відзначає ACNM, ризик смерті дитини зростає удвічі у порівнянні з пологами в лікарському закладі.

Згідно з даними ВООЗ, 2017 року у світі близько 295 тисяч жінок померли під час та після пологів. Приблизно 830 щодня. З них 95% народжували в нерозвинутих країнах або у країнах, що розвиваються. Дві третини смертей сталися в Африці на Південь від Сахари – в Малі, Нігерії, Чаді, Судані, Анголі, Конго, Танзанії, Замбії тощо. Ще 22% – себто 66 тисяч смертей – у Південній Азії: Ірані, Пакистані, Афганістані та Індії. Більша  частина загиблих не мали доступу до пологів у лікарні, народжували вдома, біля них не було лікаря та устаткування.

За оцінками Інституту Гуттмахера, трохи більше ніж половина жінок в Африці народжують у медичних центрах - в той час, як у США - більше ніж 98,5%. Частково високий відсоток смертності пояснюється тим, що жінки у вищеперерахованих державах народжують більше дітей, аніж в інших частинах світу. За підрахунками Ourworldindata, жінка в Нігерії має у 200 разів вищий ризик померти внаслідок пологів, аніж жінка у Швеції.

Як змінювалася смертність під час та внаслідок пологів у світі упродовж 1990-2015 рр.

«Орієнтовно 5% від загальної смертності внаслідок пологів стається в лікарні, біля лікаря та устаткування, через причини, які неможливо було попередити.  Як би нам цього не хотілося, лікар – не бог. І великі чи маленькі трагедії є у кожного медика. Ми живемо з цим болем, він сниться нам. Питання у статистиці – 95% проти 5%», – ділиться акушер-гінеколог Юліанна Федько.

Чому українки таки зважуються на домашні пологи

Причин може бути декілька. Здебільшого рішення народжувати вдома приймають після негативного досвіду попередніх пологів у медзакладах. Жінки прагнуть народити природно, без зайвих, на їх погляд, маніпуляцій і в максимально комфортних умовах. Вдома можна народжувати і під музику, і при свічках, і у воду, звівши до мінімуму будь-які стресові фактори. Доула Інна Бурта відзначає, що людям характерно засуджувати те, чого вони не розуміють.

«Коментатори з теми вимагають заборонити домашні пологи, лікувати веганів у божевільнях, примусово ставити на облік у жіночу консультацію тощо. Але ж проблема набагато глибше, насправді! Недостатня поінформованість жінок про власну фізіологію, вагітність, пологи, догляд за немовлям, грудне вигодовування. Заборона партнерських пологів, акушерська агресія, порушення прав жінок у ЖК та пологових будинках, платні пологи, котрі буцімто безкоштовні. Відсутність підтримки з боку держави жінкам, які хочуть народжувати вдома і не мають протипоказів до цього. Відсутність належної уваги до психологічного стану батьків в тій же ЖК, наприклад. Там і чудові курси з підготовки до пологів. Шкода, що тільки на папері», – пояснює жінка.

Юлія Олех відзначає, що в Україні відсутня реальна статистика щодо кількості жінок, які народили вдома.

«Якщо жінка викликає швидку, а коли приїжджає бригада – вона вже у потугах, пологи приймають на місці. За статистикою, це «пологи поза лікарнею». Якщо пологи приймають у реанімобілі – це також «пологи поза лікарнею». І якщо жінка народжує соло – це також «пологи поза лікарнею». Всі, хто не доїхав, хто застряг у ліфті і у страшному стресі мусів народити там – це усе йде в одну статистику, а насправді це зовсім різні випадки. Тому що є інші жінки, які зрозуміли, аби відстояти певні права в пологовому будинку, треба сильно і довго боротися. Боротися, коли ти народжуєш – це складно, фізично важко.

У лікарів є свої інструкції, і свій досвід. Часом цей досвід – їх перевага, а часом – дещо таке, що їх обмежує. Всі лікарі працюють у пологовому стаціонарі, всі працюють з ускладненнями.  Деколи лікар мимоволі переносить свій досвід роботи з ускладненнями на тих, кого рятувати не потрібно. З іншого боку, маємо нестачу освіти жінок про процеси в їхньому організмі та про пологи, зокрема. Процес народження дуже залежить від т.зв. «пологових гормонів». І якщо немає потрібного пологовому гормонального балансу в умовах стаціонару ставлять окситоцинові крапельниці. Тим часом, потрібного рівня гормонів можна досягти за допомогою задоволення базових потреб жінки, яка народжує: тиша, безпека, відносна темрява. Ці фактори працюють практично так само, як ліки. Та в пологовому будинку такі умови не завжди можливо дотримати. Домашні пологи – це не вибір на користь комфорту. Просто коли перебіг пологів хоч трошки відрізняється від дуже стандартного і дуже легкого, відстояти природність в лікарняних умовах - складно. А відстоювати що-небудь  під час пологової діяльності означає витрачати свої сили намарно», – пояснює жінка.

2016 року у Києві, 5-ий пологовий будинок, запустив ініціативу співпраці з домашніми акушерками. На першому поверсі пологового облаштували спеціальна кімнату, куди можна було прийти зі своєю акушеркою, яка не є працівником пологового, і народити лише в її присутності. У кімнаті поставили шведську стінку, фітбол і ванну для прихильників пологів у воді чи просто для розслаблення на переймах. Але ініціатива співпраці не набула популярності – домашні пологи так і лишаються незаконними.

Впливають й інші обставини: медзаклади в Україні перенавантажені, неможливо забезпечити присутність акушерок на пологах вдома і постійну бойову готовність реанімобіля - для цього забракне ресурсів.

Тренд на домашні пологи задали топ-блогери?

Небезпека чаїться у тому, відзначає Юліанна Федько, що навіть у питаннях життя і здоров’я, вплив на пересічних жінок мають топ-блогери.

«Блогер, що має 5,5 млн підписників, транслює в мережу свої «легкі та романтичні» домашні пологи у надувному басейні. Є частина жінок із встановленим світоглядом, що просто пройдуть повз. А є немала частка жінок, які подивляться на бездоганну картинку і будуть мріяти про це. Будуть мріяти додати в своє життя рожевих фарб, як у відомого блогера. Це переглядають діти, підлітки, у яких світогляд лише формується. І будуть вважати це «трендовим». Намагатимуться копіювати ідола. А що зробить ідол, коли станеться трагедія? Скаже, що нікого ні до чого не примушував і це лише його досвід. Він ним ділиться. А те, що його наслідують, прагнучи цієї вилизаної картинки – ну в чому ж вина блогера? Це все відповідальність жінки. Сумно. Підписники додаються, перегляди, лайки. А у когось не стало мами. Акушерство дуже романтичне. Може бути рожевим. Аж до моменту акушерської кровотечі, нападу еклампсії або емболії навколоплідними водами. При цих станах рахунок іде не на хвилини, а на секунди. І лікар повинен бути поруч, щоб дати шанс на життя обом – матері і малюку», – каже Федько.

Юліанна додає, що сьогодні в Україні немає безпечних домашніх пологів. Зате жінка може разом з лікарем скласти план пологів, обговорити яких маніпуляцій їй хотілося б уникнути.

«Це можуть бути пологи при свічках, пологи в темряві, відмова від певних маніпуляцій, особливості певних маніпуляцій. Ви можете навіть народжувати під музичний супровід Боба Марлі. Та головне - в безпеці – а деталі лише треба обговорити з вашим лікарем!» – каже лікарка.

Юлія Олех вважає, що плановані пологи вдома - не відчайдушний і не безвідповідальний крок. «Серед моїх знайомих жінки зважувались на домашні пологи після того, як було багато спроб домовитися з лікарем. Коли не виходило дійти консенсусу та з’являлася зневіра у системі. Крім того, ті хто свідомо планує народжувати вдома, здебільшого розраховують і час на дорогу до лікарні, і складають сумку з документами на випадок необхідності. Звичайно, це не та підстрахівка, яка була б у лікарні поруч з операційною. Та все ж, це і не стрибок вниз головою. Як правило, це дуже зважений крок», – пояснює жінка. Пологи – це насамперед про відповідальність. Про знання фізіології, усвідомлення всіх ризиків і про впевненість, що тобі допоможуть. Поки в Україні немає напрацьованого механізму медичної допомоги під час пологів вдома, такий шлях – спершу про ризик, потім про комфорт.

Ірина СОКОЛОВСЬКА