Осип Курилас: січовий стрілець з фахом художника

Osyp-Kurylas

«Найкращий, без перебільшення, співець січового стрілецтва, витончений графік і карикатурист, майстер мініатюри поштових листівок, один із основоположників модерного українського сакрального мистецтва, неперевершений ілюстратор дитячих читанок та букварів – і все це в одному імені – Осип Курилас».

Так описує видатного художника автор альбому-монографії про нього Андрій Крижанівський. Талановитий художник Курилас успішно пропагував український стрілецький рух через мистецтво.

Народився Осип Курилас 7 липня 1870 року в селі Острові, що в передмісті Щирця на Пустомитівщині. Родина батька – Петра Куриласа була багатодітною, батько - дякував і вчив дітей у народній школі. Бажаючи, аби юний Осип продовжив його справу, батьки віддали його на навчання до дяківської бурси.

Однак тяга до малювання взяла своє, і у 1886 році хлопець вступив до Львівської художньо-промислової школи. Тут майбутній художник вивчав техніку рисунка і малярства, закони композиції, історію мистецтва, а також українську, німецьку та польську мови. Заради підробітку малював на замовлення ікони та портрети міщан з фотографій.

Через чотири роки міг поступати до Академії мистецтв, однак на це у родини не знайшлося коштів. Усе ж у 1898 році мрія Осипа збулася, і отримавши допомогу від старшого брата, який жив у Хорватії, він таки вступив до Краківської академії мистецтв. Тут малював картини, ілюстрації, а також до 35-річчя творчої діяльності намалював найзнаменитіший портрет Миколи Лисенка і зробив для нього різьблену раму.

У 1903 році художник здійснив подорож Західною Європою (Відень, Дрезден, Прага, Будапешт), де відвідував картинні галереї. У 1906 р. Осип Курилас одружився з Валерією Скорхан (полькою за походженням).

Однак з часом повернувся у рідний Щирець, де жив до початку Першої світової, поки не пішов добровольцем у лави січових стрільців. Працював у Пресовій квартирі.

Учасники Пресової кватири УСС. Сидять зліва: Осип Курилас. Михайло Гайворонський, Роман Купчинський, Іван Боберський та Іван Іванець. Стоїть Левко Лепкий

У цей час створив десятки портретів, жанрових картин, листівок і малюнків, які зображують та оспівують подвиги січовиків. У той час Курилас створює десятки портретів своїх побратимів та багато картин, в яких оспівує стрілецький героїзм. Зокрема в 1917 році створив портрет Олени Степанів.

Також ілюструє сатиричні журнали «Самохотник», «Бомба» та інші, малює шаржі і карикатури.

Осип Курилас. Листівка з серії «Українські січові стрільці»

Восени 1918 року Осип Курилас брав участь у львівській виставці УСС. Цю виставку відвідав митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. На початку 1919 року разом із дружиною переїхав до Станіславова (Івано-Франківська), тут йому доручено було розробляти проекти січової шапки, одностроїв, відзнак. У травні повернувся до Львова.

Також Курилас є автором атмосферних святкових поштівок.

На початку 1920-х років Курилас вів рисунок у художній школі, створеній Олексою Новаківським при допомозі митрополита Андрея Шептицького. А 1935 року, після смерті Новаківського, очолив школу. У ті роки здебільшого малює ілюстрації для книжок і часописів. Також ілюструє багато шкільних підручників.

Осип Курилас. Портрет Івана Мазепи.

У повоєнні роки змушений працювати в жанрі соціалістичного реалізму, зокрема тому його тодішні роботи нині мало популярні.

На жаль, більша частина стрілецької спадщини художника була знищена на початку 60-их років минулого століття, коли радянська влада зачищала від «націоналістичних елементів» фонди Львівської наукової бібліотеки.

Після років забуття виставка робіт Куриласа пройшла лише у 1991 році. Зараз із роботами художника можна ознайомитися у Музеї Осипа Куриласа, що функціонує в рідному для митця Щирці.

Помер художник 35 червня 1951 року. Похований на Личаківському кладовищі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: