дивись.info

(Не)безпечні ігри: як вберегти дитину від смертельних забав в інтернеті

(Не)безпечні ігри: як вберегти дитину від смертельних забав в інтернеті

Вчора в одній зі шкіл під Києвом медичним препаратом «Дротаверин» отруїлись дві школярки. Одна з них померла, інша – перебуває в лікарні.

У поліції Київщини повідомляють, що, за попередньою інформацією, дівчата подивилися відео в одній із популярних соціальних мереж із закликом спробувати медичний препарат. На перерві учениці придбали в аптеці «Дротаверин» (це аналог препарату «НО-ШПА» та відпускається без рецепту) та вжили кожна по 40 таблеток у приміщені школи. Їх знайшли однокласниці у непритомному стані.

Цього ж дня пост у соцмережі написав уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба із закликом до батьків бути уважними до своїх дітей і прислухатись до них.

«Небезпека в інтернеті більша, ніж здається. Діти можуть не розуміти наслідків своїх дій, можуть вважати розвагою те, що призводить до катастрофічних наслідків. Поговоріть зі своїми дітьми про небезпеку онлайн! Нагадайте дітям про важливі правила користування інтернетом і соціальними мережами: не спілкуватися з незнайомцями, не повторювати дії, які пропонуються в мережі.

Поясніть, що «розваги» онлайн несуть небезпечні, а часом невідворотні наслідки в реальному житті!» – зазначив Микола Кулеба.

ІА Дивись.info спробувала з’ясувати, чому діти грають у небезпечні ігри і щиро вірять у слова незнайомих людей, почутих/прочитаних онлайн і що робити батькам, які бояться інтернет загроз.

Боротьба за лідерство, гонитва за трендами

Загроза інтернету та відеоігор є і в дорослому віці – завжди щось може піти не так. Але здебільшого проблеми закладаються ще з дитинства, пояснює психологиня Богдана Янків.

«У початковій школі (приблизно до 10 років) ситуація простіша. Діти тут зорієнтовані на старшу людину, батьків, коли потрібно десь щось запитати. Більше довіряють не чужій людині, а своїм. Тому такі випадки в цьому віці або вкрай рідкісні, або ж їх нема.

А от підлітковий вік – це вже вік можливостей. Тут вони позиціонують себе – я вже і не дитина, але ще й не дорослий. І тут вони влаштовують різні ігрища, зокрема ігри зі смертю», – каже Богдана Янків.

Психологиня наголошує: навіть у 30-40 років не всі розуміють всю небезпеку ігор зі смертю, таких як, скажімо, перегони на машинах. Дітям у цьому плані ще важче.

«Багато чого залежить від особистості дитини. Холерики швидше на це піддаються, флегматики можуть і уникнути. Справа в тому, що холерик завжди хоче бути лідером, вести, придумувати», – пояснює Янків.

Вірними соратниками в перехідному віці стають соціальні мережі. Нові платформи відкриваються настільки швидко, що батьки за ними часто не встигають.

«Соцмережі виступають дуже важливою ланкою у підлітковому віці. Це провідна діяльність комунікації з подібними собі. І слідувати трендам для них дуже важливо. Вважають, що алкоголь – це круто, наркотики – круто. Вони випробовують себе на сміливість – «я можу»!

Може бути так, що у взаєминах з батьками не все гладко. Насильство фізичне чи психологічне є надзвичайно руйнівним для психології підлітка. Тому діти можуть робити такі речі або щоби привернути увагу батьків, або щоби самостверджуватись у спільноті своїх однолітків», – каже психологиня.

Як можна вберегти дітей

У підлітковому віці всі зміни є психологічними, моральними. Однак поведінка батьків може полегшити процес дорослішання, продовжує Богдана Янків.

«Аби дітей вберегти від непередбачуваних наслідків користування соцмережами, потрібно налагоджувати зі своїми дітьми взаєморозуміння. Тоді вони будуть говорити, чого б їм хотілося. Хоче екстриму? Тоді треба йти на лижі кататись, чи плавати кудись. Тобто шукати цьому екстриму альтернативу.

Коли в дитини щось негаразд, то це помітно:

– в розмові;
– у компанії (була одна, але вже раптово міняють на іншу);
– субкультури.

«Дзвіночки» щодо ненормальної поведінки дитини завжди є. Вони проявляються в розмові, в словах, вихваляннях. Також у дитячому віці може бути порушення харчової поведінки – анорексія (симптом, що полягає в повній відсутності апетиту за об’єктивної потреби організму в харчуванні), булімія (патологічно підвищене відчуття голоду, яке супроводжується деколи слабкістю і больовими відчуттями в надчеревній ділянці).

Це також прояв психічних відхилень, коли в дитинстві було мало уваги, любові чи обіймів від батьків. Тоді в майбутньому, в підлітковому віці це може вилитись у те, що я не буду сприймати їжу. Це просто такий пристосунок на те, що дитині не приділили часу, коли дитина приходила, не обійняли її», – пояснює Янків.

Психологиня наголошує: стосунки зі своїми дітьми потрібно будувати постійно. Хоча б годину приділяти в день, але лише на дитину – слухати її, обіймати, відчувати, контакт очима, обійми. І це незалежно від віку дитини. Такої близькості хочуть навіть діти і 20+, і 30+..

Також варто звернути увагу, яким саме іграм приділяє увагу підліток.

«Усі ці комп’ютерні ігри – танки і стрілялки – це сублімована агресія. Підліток її там проявляє і гасить. Трошки таких ігор можуть навіть принести користь, але на щодень – це  ненормально. Доцільніше цю енергію кудись перенаправити. В хлопців цієї енергії аж забагато, там переважає тестостерон, а він уже має закладену агресію. В дівчат дещо по-іншому. Діючий гормон – прогестерон, естроген», – підсумовує Янків.

Нагадаємо, минулого тижня з нагоди Дня безпечного Інтернету (Safer Internet Day) інспектори ювенальної превенції територіальних підрозділів поліції Львівщини  зустрілися із школярами та розповіли про те, чим небезпечні соцмережі, що таке кіберзлочинність, як захиститися від інтернет-шахрайства, а також нагадали дітям основні правила користування інтернетом.

Діти пообіцяли не викладати в соціальні мережі особисту інформацію та пам’ятати, що друг  із «всесвітньої павутини» – це незнайомець у реальному житті, який може використати отриману інформацію для своїх злочинних намірів.

Чого ніколи не можна робити в інтернеті

Повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;

розміщувати фотокартки, на яких оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;

повідомляти пароль до своєї інтернет-сторінки. Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не можна віддавати;

казати, що сам знаходишся перед комп’ютером;

відповідати на питання, які стосуються особистого життя або тіла;

розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;

відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику інтернетом.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.