дивись.info

Чорні дні в історії України: минає 7 річниця з часу трагічних подій Революції Гідності

Чорні дні в історії України: минає 7 річниця з часу трагічних подій Революції Гідності
фото з відкритих джерел

У ці дні 7 років тому стались одні з найтрагічніших подій в історії незалежної України. У Києві на Майдані Незалежності розстріляли найбільшу кількість учасників Революції Гідності – близько ста осіб. Окрім того, сотні людей зазнали поранень, піддалися тортурам і були заарештовані.

Результатом подій стало відсторонення 22 лютого Верховною Радою від виконання обов’язків Президента України Віктора Януковича та призначення дострокових президентських виборів на 25 травня 2014 року.

Як усе відбувалось

18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 23 людини, 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості.

Того дня силовики та тітушки жорстоко придушили Мирний наступ. Акція протесту прямувала до Верховної Ради з вимогою підтримати повернення до Конституції зразка 2004 року (у ній повноваження президента були істотно обмежені). У той же день спецназ почав силовий штурм Майдану, у ході якого спалахнув Будинок профспілок, а протестуючих відтіснили у вузьке кільце всередині головної площі Києва.

Вперше в історії української столиці влада майже на дві доби перекрила роботу метро.

А 19 лютого СБУ оголосила про введення в Україні режиму антитерористичної операції – фактично проти учасників революції було вирішено кинути армію та задіяти зброю.

Найтрагічнішим днем був четвер, 20 лютого. Цей день євромайданівці оголосили днем скорботи за загиблими в сутичках. Журналісти та активісти повідомили, що майже всі убиті на Майдані були вражені пострілами в шию і груди. Стало відомо, що прицільний вогонь по активістах ведуть снайпери.

Близько 9 години ранку «Беркут», який всю ніч штурмував Майдан, несподівано покинув зайняті позиції і рушив у напрямку вулиці Інститутської. Активісти сприйняли це як відступ і, пішовши слідом, потрапили в пастку – під прицільний обстріл. Кількість загиблих миттєво зросла до десятків. Люди гинули від прицільних пострілів. Снайпери стріляли в медиків і священників.

Після 15 години 20 лютого міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 стволів, з них 408 — тітушкам. Станом на 17-ту годину повідомлялося про 60 загиблих.

фото Мстислав Чернов

Було припинено продаж квитків не лише зі Львова до Києва, але й зі столиці в західному напрямку – нібито через розмивання колій.

Опівдні Олександр Турчинов закликав депутатів Верховної Ради зібратися на екстрене засідання, незалежно від партійної приналежності, з метою зупинити кровопролиття. До вечора 20 лютого 236 народних обранців зібралися в будинку парламенту. Вони заборонили проведення антитерористичної операції і проголосували за роботу Верховної Ради в безперервному режимі.

18 депутатів вийшли із Партії регіонів. Члени парламенту прийняли рішення відкликати всіх правоохоронців з Києва. Біля опівночі лідери опозиції Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок відправилися на переговори з президентом Віктором Януковичем за участю очільників міністерств закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції, а також представника Російської Федерації Володимира Лукіна, уповноваженого у правах людини. Результатом переговорів став проєкт «Мирної угоди».

Цього ж дня окремі підрозділи Збройних сил Російської Федерації, порушуючи порядок перетину державного кордону України, незаконно проникли на територію Автономної Республіки Крим, з метою подальшої окупації півострова.

20 лютого про свій перехід на бік протестувальників повідомили правоохоронці Львівської області та співробітники СБУ Закарпатської області.

Прощання з Небесною сотнею

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Загиблих на Майдані проводжали у вічне життя піснею «Плине кача».

Михайло Бондар, сотник 10 Сокальської сотні Самооборони Майдану,  доброволець Національної гвардії, учасник війни на Сході нині – народний депутат України розповів ІА Дивись. info, що в ті трагічні дні відчував страх не лише за себе, а передовсім за тих хлопців, які були в його сотні.

«Той, хто скаже, що тоді не боявся, то буде нещирим. Боїшся за себе, бо ти безпосередній учасник цих подій, за своїх підлеглих, бо ти сотник, а в твоєму підрозділі хлопці по 15-16 років, і їх вдома чекають батьки, які довірили тобі тих хлопців. Переживаєш, що, не дай Бог, щось станеться і не буде перемоги, а це будуть репресії, і з цим доведеться жити. Усе це відчуваш та усвідомлюєш. Тому страх був і він був дуже різний. Зараз, як повертаєшся в ті дні подумки, то вже більше приходить розуміння, що був «Беркут», вороги (хоч може так і не правильно казати, адже це правоохоронці-українці), вони явно не стояли на захисті українського народу, а виконували злочинні накази. То було таке собі приватне військо тих, хто був тоді при владі.

Однак була єдина ціль – перемогти і зберегти людей.

Зараз відчуваю трохи смуток. Бо багато чого не доробили ми після 2014 року, прийшовши у праламент, багато чого нам не дали зробити, і на фронті в тому числі. Тому від цього незробленого смуток. А ще, як зараз дивишся, що відбувається повний відкат країни в минуле – не по собі в той момент», – сказав Михайло Бондар.

Про події тих днів розповів і Тарас Гривул, учасник самооборони Майдану, капітан Збройних Сил України, заступник начальника Ліцею імені Героїв Крут.

«Пригадую, 16 лютого 2014 року збирали нашу сотню у Львові і розподіляли, хто і коли поїде. Вже було відомо, що 18 числа відбудеться Мирний похід. Потрібно було їхати. Хтось міг одразу, інші планували пізніше приїхати.

Тоді серед тижня до мене зателефонував колега та розповів, що великі сутички в Маріїнському парку, багато поранених, є вбиті. Моєму колезі та заступнику сотника Андрія Жутнику зі Львова гранатою відірвало руку, про долю кількох людей взагалі нічого не відомо

19 лютого,  я та мої два брати і ще медик Антон Кушнір поїхали до Києва. Ми їхали як медики з огляду на ситуацію, яка була 18 лютого. Коли медпрацівників витягували з лап «Беркуту». Хоча ми планували працювати радше санітарами. Ввечері 19 лютого ми отримали ще додаткові медикаменти в Михайлівському соборі. Ми пройшлися Майданом, обійшли всі медичні пункти, щоби знати, куди заносити поранених у разі потреби.

А вже 20 лютого, з самого ранку, коли наші йшли у наступ, все відбувалося несподівано швидко. Були дуже потрібні медики для того, щоби виносити вбитих і поранених. Тоді ми працювати на Інституцькій, біля готелю «Україна». Ми виносили важко поранених з готелю до воріт, де вже могла приїхати карета швидкої допомоги, щоби доправити їх до лікарні», – розповів Тарас Гривул.

Довідка

Пам’ятний День Героїв Небесної Сотні в україні  відзначається 20 лютого. Його встановлено указом Президента України Петра Порошенка № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.