дивись.info

Біографія Лесі Українки

Біографія Лесі Українки
Останнє фото Лесі Українки 1913 рік.

Сьогодні, 25 лютого, 150-літній ювілей з дня народження поетеси Лесі Українки. Вона прожила коротке, та насичене творче життя та стала центральною постаттю української літератури.

ІА Дивись.info розповідає про письменницю та одну із найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Лариса Петрівна Косач

Майбутня письменниця, перекладачка, фольклористка та культурна діячка Лариса Косач народилась рівно 150 років тому, 25 лютого 1841 року, в нинішньому Новограді-Волинському, що на Житомирщині, у мистецькій родині. Сім’я була багатодітною. У Лариси були старший брат Михайло та молодші сестри і брат — Ольга, Оксана, Микола та Ізидора.

  • Старший брат Михайло – математик, фізик, метеоролог, перекладач, письменник. З ним Леся росла, вчилася, ділила іграшки і навіть ім’я. До п’яти років домашні звали її Лосею, а обох їх – Мишелосіє. Збереглися відомості, що Михайло сконструював перший на теренах Російської імперії рентген-апарат, зробив знімок Лесиної ноги перед поїздкою до професора у Німеччину, приїжджав у Берлін і був під час операції з сестрою.
  • Ольга – лікарка, перекладачка, письменниця, бібліографиня, етнографиня. Ліля, Лілея золоторожевая, так лагідно називатиме її Леся. Вони ж бо були не тільки найближчими сестрами, а й вірними подругами. Саме Ольга буде бібліографом Лесі і власним лікарем.
  • Оксана – музикантка, викладачка французької мови, перекладачка. Два роки дівчинку звали Тамарою, а потім мати передумала і охрестила її як Оксану. Вищу освіту здобула у Бельгії.
  • Микола – інженер-агроном за фахом, закінчив політехнічний інститут, громадський діяч, голова земської управи. З меншим братом Леся вже не була така близька, як з Михайлом, але при кожній можливості опікувалась і допомагала з навчанням. Відзначала, що молодші діти слухаються її краще, ніж батьків. Микола єдиний з сім’ї похований на Волині, у рідному, але вже не Косачівському Колодяжному.
  • Ізидора – українська мемуаристка, перекладачка, агроном за освітою, діячка культури. Ім’я наймолодшій сестрі обрали Михайло з Лесею. Леся була першою вчителькою Дори з французької та музики. А ще тричі врятувала Дорі життя. В два роки наймолодша з Косачів захворіла на дифтерію, ліків тоді ще не було, і тільки дбайливий Лесин догляд допоміг їй вижити. За часи Дориного студентства Леся врятувала її вдруге від черевного тифу в Петербурзі. Третій раз тісний родинний зв’язок, точніше те, що вони були рідними сестрами, витягло Дору із заслання, де вона вже відбула два роки із восьми, до яких її засудили у 1937 році.

Мати Лесі Українки Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця, писала під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок».

Пані Олена займалася всебічною освітою, підтримкою творчості та лікуванням Лариси Косач і виховувала доньку сильною людиною. Тато Лесі Українки Петро Косач — дворянин, високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис, дійсний статський радник, повітовий маршалок.

Леся Українка з мамою Оленою Пчілкою. Ялта 1898 рік.

Дядько Михайло Драгоманов – учений, громадський діяч, перед вимушеною еміграцією до Франції й Болгарії співпрацював з Франком. Формував характер племінниці, згідно зі своїми соціалістичними переконаннями, ідеалами служіння Батьківщині, які вона переросла, допомагав як літературний критик і фольклорист. Згодом саме він повпливав на майбутню поетесу, зокрема тим, що дівчинка взяла творчий псевдонім аналогічний йому – Українець.

До десятиліття маленька Лариса жила у Новограді-Волинському, пізніше у Луцьку, а згодом – у селі Колодяжному під Ковелем на Волині, де з травня 1882 року одинадцятирічна дівчинка оселилась із родиною. Нині у будинку, де мешкали Косачі, облаштували музей.

До речі, сама садиба Косачів досі тримає у собі багато таємниць.

Рішення про створення музею в Колодяжному ухвалили ще у 1949 році. Косачі приїхали у Колодяжне у 1882 році. Спершу Петро Косач купив тут 471 десятину землі. Живучи і працюючи у Луцьку, батько Лесі Українки (голова з’їзду мирових посередників, «предводитель дворянства») опікувався справами одразу в трьох повітах – Луцькому, Дубнівському та Ковельському.

Із речей, якими користувалися Косачі,  в музеї зберігся рояль французької фірми «Плеєль». У 50-их роках його привезли з київської квартири родини. Таких інструментів в Україні було тільки три.

У їхньому будинку часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Лариса Косач мала винятково сприятливі обставини для шліфування вродженого мистецького хисту.

Лариса Косач у волинському народному вбранні. 1878—1879 роки

Лариса навчилась читати у чотири роки. Якби вона жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.

Коротка біографія Лесі Українки: хронологічна таблиця

  • 25 лютого 1871 народилася Лариса Петрівна Косач у містечку Новограді-Волинському.
  • 18 січня 1880 дівчинка сильно застудилася, початок тяжкої хвороби. Написаний у дев’ять років перший вірш «Надія».
  • 1882 Косачі переїжджають у село Колодяжне, що відтоді стало їхнім постійним місцем проживання.
  • Влітку 1883 Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.
  • 1884 написала вірші «Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
  • 1890 «Contra spem spero». Написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів» (яка у 1918 році була видана, як підручник для школи)
    1893 у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — «На крилах пісень».
    1899 вийшла й друга збірка «Думи і мрії».
  • У березні 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою поїхала до Криму, де зокрема побувала у Севастополі, Алупці та Ялті.
  • 7 серпня 1907 Леся Українка одружилася з Климентом Квіткою. Жили в Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді.
  • 1907 завершено драматичну поему «Айша та Мохаммед», «Кассандра», «На руїнах», «За горою блискавиці», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла».
  • 1910-1913 Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком Климентієм Квіткою вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. Саме їй письменниця диктувала проєкти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами.
  • 1911 «Лісова пісня».
  • 1912 поема «Камінний господар».
  • 1 серпня 1913 року померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Одеса, 1888 рік.

 

Особисте життя Лесі Українки

Історію особистих стосунків Лариси Косач часто розпочинають із Сергія Мержинського, з яким познайомилася у Ялті 1897 року під час лікування сухот. Називаючи ці стосунки «дружбою», а не «коханням», оскільки її почуття до Мержинського не було взаємним, Косач їде до Мінська попри заборону матері, щоби доглядати хворого, коли стан здоров’я «друга моїх ідей» став критичним.

Верхній ряд — Ізидора Косач, Олександр Драгоманов, Ольга Косач; нижній ряд — Олена Пчілка, Леся Українка, Сергій Мержинський. Зелений Гай, фото 8 (20) липня 1898 р.
Лариса Косач біля коханого, що помирає. Кадр з фільму

Тут 31 січня 1901 року за одну ніч біля ліжка помираючого Мержинського з-під пера Лесі Українки вийшла поема «Одержима».

У листопаді 1898 року Леся Українка знайомиться з 18-літнім першокурсником Климентом Квіткою в літературно-артистичному гуртку Київського університету, де читала своє оповідання «Над морем», пропонує йому записати від себе пісні, які захоплено збирає фольклорист. Згодом знайомство переростає в стосунки. Улітку 1901 року Кльоня (так назвали його Косачі) складає Ларисі компанію в подорожі Буковиною.

Климент був на 9 років молодшим від Лесі. Вони одружилися без рідні і святкувань, запрошені були лише свідки. Біографи вважають, що пристрасті між парою не було. Леся опікувалася Климентом, називаючи його Кльоня або Квіточка. Дослідники життя Українки переконані, що між ними була радше глибока дружба, довіра, опіка.

Разом пара прожила шість років.

Квітка був юристом, йому доводилося утримувати своїх рідних. Тож Леся старалася не обтяжувати чоловіка фінансово. Батько продав маєток, записаний на Лесю, і віддав їм гроші. Але через постійні лікування цього на довго не вистачило. Мама Лесі – Олена Пчілка – взагалі підозрювала, що Климентій повівся на родинні гроші.

Однак сімейне життя Лесі протривало недовго. 1913 року вона померла на гірському курорті Сурамі (поблизу Боржомі). Поруч був чоловік та мама. До слова, після смерті Лесі Олена Пчілка постійно спілкувалася з Квіткою, навіть просила про допомогу.

Леся Українка та Ольга Кобилянська

Письменниці познайомилися в 1899 і знайшли одна в одній духовну спорідненість, розуміння, підтримку і любов. Використовуючи в листуванні особливу ніжність («хтось», «хтосічок», «хтось біленький», «хтось чорненький») та активно обмінюючись ідеями і поглядами на становище жінки в Україні та Європі, мисткині засвідчили цим «процес радикального переосмислення свого «я» на знак протесту проти патріархальної культури», що збагатило український літературний модерн феміністською перспективою. Хоча часто жінкам приписують близькість.

Ольга Кобилянська і Леся Українка, 1990 рік.

Цікаві факти з життя Лесі Українки

  • Лариса Косач постійно листується, серед адресатів, окрім родини Косачів-Драгоманових, найвизначніші діячі доби: Михайло Павлик, Осип Маковей, Іван Франко, Михайло Кривинюк, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький, Агатангел Кримський, Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Гнат Хоткевич, Іван Труш, Борис Грінченко.
  • Дядьком Лесі Українки був Михайло Драгоманов – рідний брат її матері Олени Пчілки і він дуже вплинув на Ларису, зокрема на її псевдонім. Вона його за аналогією до його псевдоніма Українець.
  • Перший вірш Леся Українка написала у дев’ять років і він називається «Надія». Його опублікували за сприяння її матері Олени Пчілки. До речі, надія як мотив була у всій творчости поетки.
  • Леся Українка отримала домашню освіту завдяки матері, яка для своїх шістьох дітей організувала у їхньому домі справжній літературний інститут і дбала, щоб всі були літераторами.
  • У домі Косачів усі мали прізвиська, себто ніхто не звертався одне до одного по імені. Пуц, Тигри, Патька, Уксус і Кох.
  • Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою. Леся мала ще старшого брата, Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність.

  • Леся Українка є авторкою низки українських слів. Зокрема це «промінь», «напровесні», «мріти» (ледь виднітися у далені). А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові також прижилися також «переможець», «палкий» .
  • Леся Українка мала три туберкульози кісток, нирок та легенів і хворіла впродовж 30 років.
  • Леся Українка — була хорошою піаністкою, однак через біль у кістках рук не змогла вдосконалювати навички.
  • Вона дуже часто була у від’їздах, бо лікувалась найбільше у Грузії, а також у Криму (Ялті, Євпаторії і Саках)
  • Леся Українка профінансувала всі перші українські фольклористичні експедиції і найбільше любила колядки. І навіть навмисне їздила у Луцьк, аби послухати їх у Святвечір.

Леся Українка — вічножива

  • Творчість Лариси Петрівни Косач-Квітки найретельніше в Україні досліджують Оксана Забужко та Соломія Павличко.
  • Торік у Мадриді з’явилась площа Лесі Українки. Площу, на якій розташоване посольство України в Іспанії, назвали її ім’ям.
  • Банкнота 200 гривень, на якій зображена 14-річна Леся Українка, четвертого покоління є серед номінантів щорічного міжнародного конкурсу «Банкнота року», що організовує Міжнародне товариство банкнот (IBNS).
  • До слова, НБУ вводить в обіг монету, присвячену Лесі Українці, з тиражем 2500 штук.
  • Днями в Україні видали нецензуроване видання творів Лесі Українки у 14-ти томах.
  • Сьогодні, 25 лютого, у Львові покажуть найкраще фото Лесі Українки, яке раніше ніхто не бачив. Виставку відкриють о 14.00 годині у Домі Франка.
  • На честь Лесі Українки названо астероїд №2616.
  • Зараз в Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової.
Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.