Творець «зменшеного» Львова XVIII століття — Януш Вітвіцький 

1601516_1572193836343358_6473694105085420063_n
Януш Вітвіцький народився у Львові 10 вересня 1903 року.

Архітектор, інженер та історик — це все про Януша Вітвіцького, котрий народився у Львові та досліджував його горизонти. Пластична панорама давного міста збереглась досьогодні, щоправда — за кордоном.

Архітектор, інженер та історик — це все про Януша Вітвіцького, котрий народився у Львові та досліджував його горизонти. Пластична панорама давнього міста збереглась до сьогодні, щоправда — за кордоном.

ІА Дивись.info продовжує розповідати про видатних постатей — людей, що народились чи творили на Галичині.

Майбутній архітектор

У вересні майже 118 років тому у львівській сім'ї психолога Владислава Вітвіцького, котрий, до речі, вважається одним із піонерів польської психології, і його дружини — Еузебії з Поплавських — народився син, якого назвали Янушем. У шість років хлопчик сів за парту євангельської загальної школи, де провчився чотири класи. Згодом Януш перейшов до VII гімназії ім. Т. Костюшка (нині Львівська українська гуманітарна гімназія ім. Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови — ред.).

Повнолітнім Януш у 1920 році брав участь у війні з більшовиками. Там юнак отримав серйозне поранення в ногу. Згодом вступив до Львівської політехніки на факультет архітектури, де навчався ще п'ять років. Спудейство хлопець поєднував із підробітком в управлінні реставрації міста. Тут Януш самостійною розробляє проєкти будівель.

Також хлопець цікавиться історією мистецтва та вступає до нинішнього Франкового вишу. 28-річним чоловік мандрує Парижем і Римом, де поглиблює знання.

Уже 1928 року його нагороджують у конкурсі на найкращий проєкт павільйону Львова для Загальної крайової виставки 1929 року в Познані. У той час він і замислився над створенням пластичної панорами рідного міста.

Проєкт усього життя

Попри насичений робочий графік за кордоном, Януш вирішує повернутись на батьківщину. Тоді ж вивчає історію та починає збирати матеріали для реалізації проєкту пластичної панорами Львова. Назавжди до рідного міста Лева Вітвіцький повертається, коли йому виповнився 31 рік. Іде на роботу асистентом, ад'юнктом кафедри історії архітектури Львівської політехніки — звідси і починається майстрування маленького Львова другої половини XVIII століття.

Януш Вітвіцький працює над створенням панорами Львова, 30-ті роки Фото: dlibra.kul.pl

Вітвіцький загорівся цим проєктом ще під час навчання за кордоном: він побачив у Парижі колекцію макетів укріплень міст XVII—XVIII ст., створену фортифікатором Вобаном.

У політехніці чоловік закладає приміщення для виготовлення макету. Пізніше — у двокімнатній майстерні, у будинку «Пір року», що належав міськраді (на вулиці Вірменській 23) розпочав роботи над виготовленням.

Вітвіцький втілював свою ідею впродовж десяти років, паралельно працюючи архітектором. У вересні 1938 року Януш одружується на Ірені Хріст. Через два роки в подружжя народжується перша донька Софія, а ще через рік — Анна.

Макет Львова на 1775 рік у масштабі 1:200 мав мати діаметр 15 м. Для роботи над ним був виготовлений менший макет у масштабі 1:500 з фортифікаціями, храмами, без житлової забудови.

Фото: Вікіпедія

Спочатку Вітвіцький сам фінансував будівництво панорами, потім було створено «Товариство створення макету давнього Львова», яке намагалося зібрати для цього кошти (приблизно 180 000 злотих). У 1939 р. львівська влада вирішила покрити 1/3 витрат, але до початку Другої світової війни встигла перерахувала лише 10 тисяч злотих. На початку війни були готові макети найбільших будівель. Більшість робіт проводилась в 1939-44 рр. Окрім творця Януша Вітвіцького, команда налічувала понад 20 осіб.

Макет Януша Вітвіцького характеризується надзвичайною точністю у відтворенні деталей. Загалом йому вдалось відтворити понад 300 масштабних об'єктів — монастирі, церкви та будинки.

Утрачене майбутнє

Після завершення війни Януш Вітвіцький мав намір виїхати до Польщі, забравши з собою макет. За дозволами він звертався до інстанцій усіх рівнів, дійшовши до першого секретаря ЦК КП(б)У Хрущова. І нарешті влітку 1946-го він отримав дозвіл на виїзд, за декілька днів до якого представники АН УРСР конфіскували його найбільшу на сьогодні збірку матеріалів з історії давнього Львова (книги, карти, плани) і вивезли її до Києва, де вони досі перебувають у Науково-дослідницькому інституті теорії та історії архітектури і містобудування.

За три дні до від’їзду Януша Вітвіцького, 16 липня 1946 року, його відвідало декілька невідомих, котрі відрекомендувалися «мистецтвознавцями». З ними він вийшов із квартири, а наступного дня тіло Вітвіцького знайшли на вулиці.

Дружина покійного засвідчувала, що бачила одного з «мистецтвознавців» у формі НКВД. Януша Вітвіцького поховали на Личаківському  кладовищі.

Мистецтво за сімома замками 

Після війни радянська влада намагалася не допустити вивезення панорами з СРСР, зокрема було конфісковано наукову документацію Вітвіцького. Але його дружині, після смерті Януша, врешті вдалось вивезти панораму до Варшави, де вона кілька тижнів таємно зберігалась на складах Національного музею у професора Станіслава Лоренца. Потім панораму перенесли на склади архітектурного факультету Вроцлавського технологічного університету, а в 1975 році — в Музей архітектури у Вроцлаві.

Після реконструкції він виставлявся у Історичному музеї у Вроцлаві з 1994 року, але після реорганізації цього музею та змін приміщень з 2003 року знову був недоступний для відвідувачів — упакований, залишений на складі Музею медальйового мистецтва у Вроцлаві.

У 2015 році польські реставратори заходились відновлювати пластичну панораму Львова Вітвіцького — і зараз її можна побачити у Залі Століття (ul. Wystawowa 1, 51-618 Wrocław).

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: