Що треба знати про вакцинацію і вакцину від COVID-19

Сьогодні минає рік, як в Україні ввели карантин національного масштабу. Через захворювання на коронавірусну інфекцію вперше за всю історію нашої незалежності було застосовано найсуворіші заходи, що мали завадити розповсюдженню хвороби.

Вірус SARS-CoV-2, що спричинює небезпечне інфекційне захворювання – коронавірусну хворобу – вперше був виявлений у грудні 2019 року. А вже з квітня 2020 року різні медичні установи та фармацевтичні компаніями світу розробляли та тестували понад 40 препаратів, що потенційно мають захистити від COVID-19. На нині 66 вакцин-кандидатів перебувають на різних стадіях клінічного дослідження. 10 вакцин дозволені щонайменше одним національним регулятором для публічного використання:

• 2  РНК вакцини (Pfizer-BioNTech, Moderna),
• 4 інактивовані вакцини (BBIBP-CorV від Sinoparm, BBV152 від Bharat Biotech, CoronoVac від Sinovac та WIBP від Sinopharm),
• 3 вірусно-векторні вакцини (Sputnik V від дослідницького інститута Гамалея, оксфордська вакцина AstraZeneca та Ad5-nCov від Cansino Biologics),
• 1 пептидна вакцина (EpiVacCorona від векторного інституту).

Через швидкі темпи розроблення вакцини від нового вірусу багато людей мають упереджене ставлення до вакцинації, керуючись тим, що науковці мали небагато часу, аби як слід вивчити вірус, розробити якісний препарат і його протестувати. Відтак чимало людей взагалі відмовляються робити щеплення, називаючи пандемію та вакцинацію від неї вигадкою та світовою змовою. ІА Дивись.info вирішила з’ясувати, що за препарати пропонує медична система і яку вони мають ефективність у боротьбі з захворюванням.

Що таке вакцина

Вакцина – це препарат, що складається з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності, чи їх синтетичних аналогів. Ці специфічні речовини дістали назву від противіспяного препарату, виготовленого з вірусу коров'ячої віспи. Метод щеплень за допомогою вакцин називають вакцинацією, або імунізацією.

Вперше вакцинацію здійснив у 1796 році англійський лікар Едвард Дженнер, який штучно прищепив дитині коров'ячу віспу. В результаті цієї процедури дитина набула імунітету до натуральної віспи.

Однак вакцини рятували життя не лише від віспи, є ще низка захворювань, які б без вакцини лише прогресували і забирали тисячі життів щороку. Йдеться про дитячу хворобу поліомієліт, туберкульоз, кір, кашлюк, правець, дифтерію та інші інфекційні захворювання.

для зупинки передачі вірусу імунітет має виробитися у 65-70% населення

Як і чим відбувається вакцинація від коронавірусу

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, для зупинки передачі вірусу імунітет має виробитися у 65-70% населення, а це означає, що людей потрібно заохочувати до вакцинації, йдеться на сайті ВВС.

Pfizer-BioNTech та Moderna – це так звані РНК (мРНК)-вакцини, які використовують частину генетичного коду вірусу. За даними виробника,  Pfizer-BioNTech має ефективність 95%: із 43 тисяч вакцинованих захворіло лише 170 осіб (при цьому 162 хворих були з групи плацебо).

Клінічні дослідження препарату Moderna (США) закінчили у грудні 2020 року із заявленою ефективністю 94,5%. Із 30 тисяч піддослідних заразилося 95, з них 90 були в групі плацебо. 8 січня вакцину було схвалено до використання владою Великобританії.

Ці вакцини, замість того, щоби вводити в організм слабкий або неактивний антиген, вчать клітини організму виробляти «протеїн шипів коронавірусу». Це спонукає імунну систему утворювати антитіла для боротьби з вірусом.

Вакцина Oxford-AstraZeneca працює по-іншому. Вчені модифікували версію звичайного респіраторного вірусу, яким заражаються шимпанзе, та додали частину генетичного коду коронавірусу. Це так звана вірусно-векторна вакцина. 30 грудня 2020 Великобританія першою з-поміж країн схвалила вакцину AstraZeneca, визнавши її безпечною та ефективною. Країна також замовила 100 мільйонів доз цієї вакцини.

Усі три вакцини схвалені для використання у Британії та США. Мексика, Чилі та Коста-Рика вже почали щеплення вакциною Pfizer, а оксфордську вакцину також використовують у Бразилії.

Ще одна вакцина, яку зараз активно використовують (і яку вже закупила Україна) – СoronaVac, що виробляється китайською компанією «Sinovac Biotech». Починаючи з середини 2020 року, вакцина проходила клінічне дослідження III фази у кількох країнах. За повідомленням міністра МОЗ України Степанова, саме цю вакцину закуплено для масової вакцинації населення України. 11 січня 2021 року використання цієї вакцини схвалила Індонезія.

Вакцина CoronaVac використовує традиційний метод введення деактивованої частини вірусу. Однак нещодавно дослідники поставили під сумнів її доцільність. Вакцина була ефективною лише у 50,4% випадків, а це лише трохи перевищує поріг ефективності вакцин, встановлений ВООЗ.

Натомість компанія Sinovac, яка є виробником вакцини, заявила, що ця цифра є результатом випробувань у груп високого ризику, які мають більшу ймовірність заразитися. У будь-якому випадку з липня вакцину затвердили для екстреного використання в групах високого ризику у Китаї. Її також планують застосовувати у Туреччині, Сингапурі, Малайзії, Індонезії та Філіппінах, а вже з 15 березня вона має з’явитися і в Україні.

Вакцинація в Україні

CoronaVac від китайської компанії Sinovac стала вже третьою вакциною проти коронавірусу, що її Міністерство охорони здоров'я зареєструвало в Україні. Дві попередні зареєстровані вакцини для профілактики COVID-19 – Pfizer та AstraZeneсa.

Вакцина CoronaVac, яку виробляє китайська компанія Sinovac Biotech, належить до так званих інактивованих. Вірус вирощують на клітинних культурах і хімічно інактивують. Коли вакцину вводять в організм, імунітет реагує не лише на спайковий білок, а на весь вірус. Китайська вакцина дієва одразу проти кількох штамів коронавірусу SARS-CoV-2, пише Укрінформ з посиланням на виробника.

Для вироблення імунітету необхідні, як і в усіх інших вакцинах від ковіду, дві дози вакцини.

Наразі в Україні з 25 лютого триває вакцинація препаратом CoviShield. Йдеться про вакцину Oxford/AstraZeneca, виготовлену на потужностях індійського заводу. Станом на сьогодні з початку кампанії першу дозу вакцини отримали 38237 осіб.

Деякі європейські країни вже почали відмовлятись від щеплень вакциною AstraZeneсa

Побічні дії вакцини CoviShield

Крім не надто швидких темпів вакцинації в Україні, у Міністерства охорони здоров’я може виникнути і ще одна проблема. Деякі європейські країни вже почали відмовлятись від щеплень вакциною AstraZeneсa, на основі якої розроблений препарат CoviShield, що його використовують в Україні. Зокрема призупинили вакцинацію препаратом компанії AstraZeneca у Данії, Італії, Норвегії та Ісландії.

Таке рішення мотивують тим, що після вакцинації почастішали випадки утворення тромбів.

Втім, в ЄС встигли вже спростувати зв'язок вакцини AstraZeneca з утворенням тромбів. Застосування вакцини можна продовжувати, зазначили в заяві Європейського агентства з лікарських засобів (EMA). В агентстві також наголосили, що кількість фактів тромбоемболії у людей, що пройшли вакцинацію, «не перевищує їх кількості на тлі загальної популяції», йдеться на сайті РБК- україна.

Лише одну людину після вакцинації госпіталізували

Натомість в Україні жодних серйозних побічних наслідків після уколу препаратом CoviShield зафіксовано не було.

«Ми фіксуємо будь-які повідомлення, які є від вакцинації: від почервоніння шкіри, закінчуючи підвищенням температури. Жодних важких наслідків від вакцинації при здійсенні майже 20 тисяч щеплень в Україні не зафіксовано», – заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Лише одну людину після вакцинації госпіталізували. У неї була підвищена температура, але після двох діб вона внормувалася.

Нагадаємо, найпоширенішими побічними діями після вакцинуванням препаратом CoviShield (AstraZeneсa) називають слабкість, біль, почервоніння, свербіж, набряк або синяк в місці ін'єкції, погане самопочуття, відчуття втоми, озноб або лихоманка, головний біль, нудоту, біль у суглобах або м'язах.

На сьогодні в Україні виявлено найбільше хворих на коронаврус з початку нового року – 12946 нових випадків. Провакцинувалось з початку імунізаційної кампанії 38237 осіб.