дивись.info

Світ Мартиних гобеленів: як прикарпатська художниця працює у техніці ткацтва (фото)

Світ Мартиних гобеленів: як прикарпатська художниця працює у техніці ткацтва (фото)

Утворені перехресним переплетенням ниток гобелени Марти увібрали у себе сонця вдосталь, перспективи синюватих гір, карпатського лісу і лагідного людського існування. Роботи художниці не просто фотографічно передають дійсність, а символами говорять про головне.

Авторка пояснює, що це її власне світовідчуття, світогляд, що сформувався ще у дитинстві.

«Це те, як  бабуся з дідусем до церкви щонеділі водили,  мати з батьком вдома філософських книг читали і мене навчили. У школі особлива цікавість до української та зарубіжної літератури розвинули відчуття, що усе не просто так. Одвічне питання «Хто ми», «Що ми», «Що нас оточує». Звичайно, як художнику, хочеться втілити ці запитання у свої роботи. Дослідницька та пошукова робота, самовдосконалення, пошук вищого сенсу життя відбуваються протягом всього життя. Сакральні символи є скрізь і всюди в нашому житті, просто ми їх не помічаємо або не розуміємо, що це вони. Художнику хочеться кричати про них, відкрити іншим очі, які в рутині забули про красу світу та життя», – розповідає Марта.

Вона художниця, викладач, працює у техніці художнього ткацтва, мозаїки та техніках сучасного декору.

Але не можна не помітити філософської складової у витканих вручну роботах, які подекуди натякають на непозбавлений глибини український наїв. Тому так легко віднайти на них  архетипічні образи-символи: цибатого журавля, хату, трипільські образи жінки, відсилку до ідеї Вічного Дерева Життя.

Первісна функція гобеленів – захищати від холоду та прикрашати інтер’єри, адже середньовічні замки не могли похвалитися затишком та комфортом, тож гобелени у Середньовічній Європі привносити трішки тепла в інтер’єри, а також належали до найбільш бажаних предметів розкоші. Сьогодні гобелени майже втратили свою ужиткову функцію, а виступають скоріше як арт-об’єкт. Марта каже, що гобелен – об’єкт інтер’єру, а не побуту.

«Якщо починаєш орієнтуватись на певну аудиторію чи побут, то створюєш щось для користі, а не за покликом душі», – пояснює.

Для художниці першочерговим є натхнення: «Листопад. Йду свіжим морозним ранком. І ось погляд торкається багряних гір, які ще мають відголоски осені. Момент – натхнення. Через 3 місяці з’являється новий гобелен…

Дуже люблю ходити в ліс, збирати гриби, але при надії не мала такої можливості. І ось колега смачно розповідає, як ходила карпатськими лісами та назбирала повні кошики грибів. Момент – натхнення. Іду до себе в клас, швиденько накидаю ескіз, а через 4 роки – гобелен з грибами (ескіз чекав 4 роки влучного моменту). Є роботи просто фантазії або такі, що виникають з дослідження певної теми, зараз експериментую з гобеленами-мініатюрами та ткацькими схемами. Мені подобається ткати мотиви, які не цілком характерні для ткацьких технік, адаптовувати малюнки для ткацтва».

Ткання гобелену – складний, довготривалий процес, який вимагає дисципліни та внутрішньої організації. Саме тому, мабуть, майстрів, які працюють у техніці ручного ткацтва, не так вже й і багато.

«Творення картин з ниток чи з яєчної шкарлупи – це оазис у пустелі для мене, тихий причал у бурхливому морі, те, що дає сили та натхнення рухатись далі. Це спосіб сказати, що життя прекрасне та барвисте. Отримавши  професію, стала викладачем в художній школі, створила сім’ю. Звичайно, це забрало основну енергію, увагу та час. Та поклик душі ніколи не змовкав творити щось прекрасне та безкорисливе. Закохалась у ткацтво з юних студентських років. Так протягом років, цуплячи час у сім’ї та роботи, вплітаю душу та думки в нитки», – розповідає художниця.

Марта малює нитками, теплими та різноманітними за фактурою. При спогляданні її гобеленів, як творів мистецтва, хочеться зосереджуватися саме на відчуванні, а не розумінні сюжету. Можна тут відшукувати знаки сакральної геометрії, а можна просто споглядати журавлів над полями, сонце, що сходить над чорноземами.

Довідка

Марта Чорней – викладач першої категорії, закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка, відділ художнього ткацтва. Вищу освіту здобула у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича за спеціальністю «образотворче та декоративно-прикладне мистецтво».

Творчо працює в техніці художнього ткацтва, мозаїки та техніках сучасного декору. Її учні є переможцями всеукраїнських конкурсів.

Олександра Герцюк-Багач

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.