Легко обіцяти, важко виконати: що означають розмови про другий термін Зеленського

Серед своїх переваг кандидат у президенти у 2019 році Зеленський називав небажання залишатися в політиці надовго. У власній передвиборчій програмі він наголошував, що збирається на президентський пост лише на один термін, щоб «змінити систему», а потім передасть Україну «в руки нового покоління політиків».

Таку ж тезу Володимир Зеленський повторював і на зустрічах із журналістами, і на дебатах на стадіоні: «Щодо питання про другий термін, то я казав, що йду на один термін. За 5 років в Україні буде інший президент».

Однак минулими вихідними вперше на офіційному рівні було озвучено про можливість чинного президента балотуватися на пост президента знову. На з'їзді партії «Слуга народу» голова парламентської фракції Давид Арахамія заявив, що політсила закликатиме Зеленського йти на другий термін: «Ми будемо його просити, а як буде – це вже його особисте рішення».

Раніше речниця президента Юлія Мендель зазначала, що Зеленський ще не ухвалив рішення чи балотуватиметься на другий термін.

ІА «Дивись.info» запитала у політичних експертів, чи можна вже говорити про бажання президента балотуватися знову, чому він міг змінити власну думку і які шанси у Володимира Зеленського на наступних виборах президента.

Політолог Володимир Фесенко у цьому не бачить нічого дивного. Пояснює, що на це є дві причини.

«У мене дуже просте пояснення тому, що відбувається. З точки зору логіки політичного процесу, зараз заявляти, що президент йде на другий термін – зарано. Коли ще не завершився другий рік президентства, ніхто таких заяв не робить. У нас, у принципі, всі президенти йшли на другий термін, єдине виключення – Янукович. При тому він також збирався, готувався, але зі зрозумілих обставин не міг цього зробити. Однак, як правило, про те, що президент піде на другий термін, заявляють або після третього року президентства, або наприкінці четвертого. Зараз дуже зарано», – каже політолог.

Яка мета заяви про другий термін, Володими Фесенко називає дві причини.

«Перша причина полягає в тому, що оточення президента таким чином демонструє свою лояльність. І воно завжди зацікавлене в тому, щоби президент залишився (залишається президент – залишаються вони). Це традиційна ситуація, інтерес оточення і його ініціативи. Кучму теж переконували, щоб він на третій термін пішов.

Є й друга причина, я гадаю. І вона також суттєво пояснює, чому час від часу з’являються сигнали про це. Справа в тому, що опоненти Зеленського регулярно розповсюджують інформацію про те, що президент слабкий і що він сам піде. Я читаю це вже в багатьох інтерв'ю. Риторика, що президент – не політик, що він скаже «я втомився» і піде. Цей меседж розповсюджується навмисне, щоби створити уявлення, нібито президент ось-ось піде. Про це, думаю, знають і у Зеленського. Тому й вирішили спростовувати це таким чином – заявами про другий термін», – веде далі політичний експерт.

Але ж Зеленський обіцяв…

Ті обіцянки, які під час виборчої кампанії давав Зеленський, провалюються, так гадає політичний експерт Сергій Таран.

«І це не лише те, що у вчителів не буде захмарної зарплати, не лише те, що весна прийде і погані люди сядуть, а залишаться лише хороші. Навіть та обіцянка, яка була дана перед виборами, що він не буде йти на другий термін – і вона також не виконується», – каже Таран.

Володимир Фесенко зазначає, що виборці спокійно сприймуть рішення Зеленського піти на другий термін.

«Ті, хто підтримував Зеленського – для них це не є принциповим. Взагалі, гадаю, якщо запитати зараз про передвиборчі заяви і обіцянки Зеленського, то виборці згадають у кращому випадку дві-три обіцянки, і то лише те, що кого особисто болить. Найперше, що всі згадають, то створити все для миру, а далі – кому що запам'яталося.

Я ризикну припустити, що про один термін згадають зовсім небагато людей. Ставлення до цієї обіцянки залежить від ставлення до Зеленського. Ті, хто проти Зеленського, будуть нагадувати, що він обіцяв лише один термін. Але вони й так проти. А ті хто за, то все одно за. Важливо, як будуть сприймати ті, хто вагається», – каже Фесенко.

Які ж шанси в президента на переобрання

Володимир Зеленський і надалі посідає перший рядок у соціологічних опитуваннях щодо виборів президента. Однак перспективи політика на переобрання Сергій Таран вважає не надто оптимістичними.

«Якщо взяти соціологію, то важливою є не цифра, а динаміка. Треба дивитися, куди йде лінія за останні пів року. Оця лінія є набагато важливішою, ніж цифри. Тому якщо Зеленський не буде нічого змінювати, йому буде важко виграти президентські вибори. Вся ця соціологія, яку показують – це впевнена лінія вниз», – каже Таран.

Водночас політолог підозрює, що в команді президента є «план Б».

«Зеленський може спробувати зберегти владу не на виборах, а перед ними – через намагання змінити Конституцію, через спроби змінити закони і через зміну правил гри. На це він буде робити ставку. Тому що за всіма правилами гри у нього нема шансів. Зараз у нього ще є рейтинг, але тут важливо спостерігати динаміку. Вже минуло два роки від його обрання, а попереду ще майже так само. Відтак, якщо піде такими ж темпами, він вибори не виграє. Тому й спробує поміняти правила гри через Конституцію, виборчі закони. Для цього треба контроль над Конституційним судом, що пояснює деякі речі, які зараз відбуваються у країні.

От тільки для цього потрібно міняти Конституцію. А вже більшості конституційної в парламенті точно немає. Та й спроби переламати зараз Конституцію, правила гри, можуть мати дуже серйозні і погані наслідки для країни», – пояснює Сергій Таран.

Натомість Володимир Фесенко вважає, що про шанси на наступних виборах говорити зарано.

«Рейтинги – інша справа. Це як замір температури, вимір суспільних настроїв, оцінка популярності президента. Якщо, скажімо, рейтинги падають, то треба з'ясувати, що не так, у чому проблема. Зауважу, що в нас в усіх президентів рейтинги падають, особливо в перший рік. Є, звичайно, кілька хвиль, а от з другої половини першого року президентства рейтинги як правило знижуються. Потім можуть стабілізуватися, підніматись і так хвилями.

Політики – рейтингозалежні персони. Рейтинги знати потрібно, але поки що вони мають проміжний характер. Головні визначальні суспільні передвиборчі настрої будуть уже ближче до виборів.

Але згадайте, коли з'явилися ключові претенденти до виборів 2019? Дехто з претендентів був із самого початку – Тимошенко, Порошенко, Бойко. Але про нових, про тих, хто може кинути виклик (а з'явився попит на нових, ще наприкінці 2016 року) почали заміряти рейтинг у 2018-му,  включивши туди Зеленського і Вакарчука. Адже виник суспільний запит на нові обличчя і розчарування в старих політиках.  2/3 хотіли бачити нові обличчя, але коли запитували «хто саме?» – чіткої відповіді не було. Не було тої конкретної фігури, яка б притягувала симпатію людей», – зазначив Фесенко.

Чому «Слуги народу» наполягають, щоби Зеленський балотувався знову

Якщо рейтинг Зеленського буде падати, то і партія розвалиться, каже  Сергій Таран.

«Шукати логіку в діях пропрезидентської партії – невдячна справа. Ось для прикладу, яка логіка в діях МОЗ? Степанов каже, що в нас вакцинація буде каскадними темпами, буде щоразу збільшуватись, а його заступник Ляшко виходить і каже, що в них всі темпи вакцинації були передбачені, прогнозовані  і це план такий, щоб не наробити помилок. Коли ми говоримо про нинішню владу, журналісти намагаються знайти якусь логіку, а її нема.

У партії «Слуга народу» в будь-якому випадку перспектив небагато. Справа в тому, що це не партія, а лише проєкт під вибори. У них навіть нема чіткої ідеології. Вони самі кажуть, що то вони лібертаріанці, то радикальні центристи. Для політолога словосполучення «радикальний центрист» звучить, як «суха вода». Бо ти або радикальний і тоді ти не центрист, або центрист і тоді не радикальний. А в них виходить, як частина стендапу 95 кварталу», – пояснює Сергій Таран.

Володимир Фесенко вважає, що так далеко – аж до виборів – «слуги» наразі не заглядають.

«Людина не думає про смерть, коли їй 30 років. Отак і тут - не думають про наступні вибори на другому році роботи парламенту або президентства. Заяви – це, швидше, переконання самого президента, що йому треба залишитись, а з іншого боку – спростування тих чуток, що він піде достроково. Хоча самі вони сценарію якогось, що президент не піде, не розглядають.

Однак потенційно може виникнути варіант Разумкова. Якщо Зеленський не йде на другий термін, то Разумков готовий. І от тут починаються проблеми. Більша частина нинішнього оточення президента і керівництва партії – це люди Зеленського, а не Разумкова. У Разумкова своє оточення, тому на нього нинішнє оточення президента зробить ставку лише, якщо іншого виходу не буде. Тоді так – він свій, у нього позитивні рейтинги. Є зв'язок між рейтингами Зеленського і Разумкова, це все можна конвертувати. Але для багатьох кандидатура є неприйнятною, бо для них Разумков – «не зовсім свій», – зазначив Володимир Фесенко.

Тетяна ЯВОРСЬКА