На Львівщину повертаються лелеки: чи варто їх підгодовувати в снігову погоду

Вже традиційно в кінці березня в Україну з Африки повертаються перші перелітні птахи – лелеки. Приблизно за місяць вони долають тисячі кілометрів, аби знову оселитися у своїх гніздах.

Селяться в населених пунктах, трапляються навіть у великих містах. Але знаходять гнізда лелек і далеко від людського житла — в заплавах рік, на узліссях, уздовж доріг.  У міста і селах на Львівщині часто можна побачити гнізда лелек на дахах шкіл, будинків, електричних стовпах або на водонапірних вежах.

Цьогоріч лелекам довелося повернутися в прохолодну та морозну погоду з невеликим покривом снігу. Однак, як стверджують науковці і природознавці, такі умови для лелеки не є чимось нетрадиційним.

Природознавець Орест Запський розповідає, що втручатись у життя цих птахів не варто і підгодовувати також не слід, як часто робили з лебедями, бо цим можна пернатим лише зашкодити.

«Лелеки здебільшого вже прилетіли, і їх можна бачити на гніздах, що у цю пору їм ще не притаманно. Бо зазвичай вони повертаються зграями і сідають на поля. Там ловлять мишей і цим харчуються. Якоїсь біди, як-от було з лебедями, не буде. Бодай тому, що лелеки не будуть їсти хліба, яким хотіли нагодувати лебедів.

19 березня падав сніг і це притаманно тій порі, коли прилітають лелеки. Вони повертаються собі нормальним ритмом. Гадаю, що позаминулорічна ситуація не повториться – тоді лелеки масово гинули через снігопади. Люди й справді вивозили на поля солому, аби вони мали на чому стояти і їм не було холодно.

Якщо ж така погода, як зараз, збережеться, то ніякої загрози здоров’ю чи життю лелек нема. А тому радимо людям не втручатись з допомогою у ці процесі, бо вона може їм лише нашкодити. Болітця і водойми порозтоплювалися, там є жаби, риба – птахи можуть нормально харчуватись», – пояснює пан Орест.

Орест Залипський зокрема додав, що поранених лелек на нині їм не приносили. Такі випадки трапляються в кінці квітня, коли вже всі повернуться. Може бути травмоване крило чи лапка – тоді пернатим може знадобиться допомога.

Президент Західноукраїнського орнітологічного товариства Микола Матвєєв також застерігає людей уважно ставитись до надання допомоги птахам.

«Єдине, що може загрожувати, якщо на кілька днів затягнуться снігопади чи морози, як це було в попередні роки. А на кілька днів така погода не становить жодної загрози.

Людина може допомогти лелеці, коли вже видно, що крило пошкоджене чи птах має нездоровий вигляд. Вони втомлені після перельоту, але можуть собі знайти корм. Я вже не раз з таким зустрічався, коли лелек починають годувати специфічними кормами, які вони не їдять. Були випадки, коли фермери розвозили на поля пшеницю, фактично підгодовуючи гризунів, які, власне, зерном харчуються. Лелекам треба м'ясо, риба, жаби, тобто їжа тваринного походження», – каже Микола Матвєєв.

Орнітологи вважають, що в процес повернення лелек втручатися не варто. Цього року критичного похолодання не передбачається, а в п'ятницю вже має бути потепління. За ці дні загрози для птахів нема.

Довідка

Лелека належить до найбільш шанованих птахів України. Вбивати птахів або руйнувати їхні гнізда вважалося великим гріхом. За це винного було суворо карано — хворобою, злиднями, а то і смертю.

Лелека зустрічається на гербах українських міст. Зокрема на середньовічному та сучасному гербах міста Буська зображено оберненого ліворуч лелеку на блакитному тлі, що стоїть на одній нозі. На гербі містечка Щуровичі на Львівщині на червоному тлі був зображений срібний лелека, що тримає у дзьобі змію. У середньовічній західній геральдиці лелека був також символом пильності в боротьбі з ворогами.

Гніздо лелеки будують із гілок дерев. Міцні і довгі лягають до основи, менші накладаються згори. Усередині птахи вистилають оселю сіном, травою, мохом. Нерідко трапляються також папір, ганчірки, коров'ячий і кінський гній, картоплиння, шматки целофанової плівки тощо. Спочатку гніздо порівняно невелике — близько метра в поперечнику і всього кілька десятків сантиметрів заввишки. З роками гніздо добудовується і збільшується за розмірами. Іноді такі споруди використовуються десятки років поспіль і сягають 2 метрів у діаметрі, 3-4 метри заввишки та 1-2 тонни ваги.

Переліт на зимівлю чорногузи здійснюють удень. Вони летять на великій висоті, при цьому вибираючи найзручніші в аеродинамічному плані місцевості, тому намагаються уникати польотів над морем. Часто трапляється, що деякі птахи залишаються на зиму в місцях літнього гніздування. У більшості випадків йдеться про птахів, які були поранені, звикли до людей, або є з вадами міграційної інстинктивної поведінки. Такі птахи потребують додаткового піклування від людей протягом зими.

Тетяна ЯВОРСЬКА