Наш ліцей – перший крок на шляху до високої мети, – полковник Юрій Гусар

изображение_viber_2019-09-22_10-04-52

Ситуація на лінії розмежування на сході України та вздовж всього кордону продовжує залишатися напруженою.

Розмови про мир, який якось наступить, залишаються словами. А суспільство вже забуває, що і в мирний, і у військовий час Україні потрібні фахові та мотивовані військові, зокрема офіцери.

Про їхню підготовку говоримо з керівником Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, полковником Юрієм Гусаром.

– Якою є роль військових ліцеїв у підготовці майбутніх офіцерів?

– В умовах загострення ситуації на сході і загрози повномасштабного вторгнення знову стала актуальною тема підготовки військових кадрів, зокрема національно-патріотичного виховання і військово-патріотичного виховання як його складової. Йдеться про те, що наш військовий кадровий потенціал повинен бути мотивованим і ще з юнацьких років готувати себе до служби Україні. І в цьому аспекті військові ліцеї та ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою повинні відігравати важливу роль.

Річ у тому, що сьогодні до ліцеїв йдуть юнаки, які були малими дітьми, першокласниками, коли почалася війна. Бойові дії тривають вже 8 рік, і наші вступники знають про війну від її безпосередніх учасників. Це означає, що для них військовий ліцей є усвідомленим вибором. Їхнє покликання – захищати Україну.

Наголошую, що саме цим юнакам, які в ліцеях, незабаром потрібно буде звільняти від ворога наші землі, відновлювати на них державну владу. Адже наші випускники згодом йдуть служити не лише в ЗСУ, а й в Нацгвардію, СБУ, поліцію, інші військові формування. Тому вони повинні бути готовими виконувати і такі важливі обов’язки. І кредо нашого ліцею – «Легенди створюють герої», бо наші вихованці будуть творити Україну.

- Національно-патріотичне виховання – це тема, яка постійно згадується, але на прикладі окупованих територій бачимо, що ворожа пропаганда діє набагато активніше. Що ліцей може протиставити?

– Зараз в державі знову широко дискутується тема про те, яким має бути військово-патріотичне виховання. Досі воно було досить «миролюбним», не враховувало наявність ворога – Росію і, фактично, не готувало молодь до збройного захисту нашої держави. Тому існує велика потреба у приведенні концепції виховання у відповідність до вимог часу. Проте це має бути системна державна політика.

А поки ми виходимо із тої обставини, що ця війна надовго, а захист держави – взагалі постійне завдання. Тому держава повинна мати відповідний кадровий потенціал, який якраз і формується у військових ліцеях. А вже наші ліцеїсти повинні бути не тільки фаховими, але свідомими своїх дій для держави. Вони будуть тими героями, які створять легенди.

– Наскільки Львівський ліцей відповідає цим новим вимогам? Принаймні донедавна він був досить закритим від суспільства.

– Наприкінці серпня 2018 року у ліцеї імені Героїв Крут відбулася зміна керівництва. До свого призначення на цю посаду я був заступником начальника Національної академії сухопутних військ, тобто знав, яким повинен бути випускник ліцею, щоби продовжувати навчання у військових вишах. Але з початком війни гостро постало питання збільшення набору і підготовки офіцерських кадрів. І стало помітно, що рівень вступників виявився недостатнім. А побачивши стан львівського ліцею, я зрозумів, чому така ситуація.

Коли вперше приїхав до ліцею за два дні до початку навчального року, мене вразила атмосфера занепаду. У закладі з посиленою фізичною підготовкою було тільки три поламані турніки, а вся територія була у запущеному стані. Скажу чесно: коли я це побачив, у мене не було бажання тут працювати, був навіть готовий писати заяву на звільнення. Але спілкування з ліцеїстами, які якраз того року вступили, надихнуло мене і я вирішив залишитися.

– А чому саме ліцеїсти стали фактором, який Вас спонукав взятися за ці обов’язки?

– Ці юнаки були сповнені мрій і натхнення. Вони прийшли до ліцею, щоби підготувати себе до захисту України. Я, як військовослужбовець, офіцер, повинен був зробити все можливе і неможливе, щоб організувати та підтримати їхній розвиток.

І першим кроком якраз було налагодження діалогу з ліцеїстами, побудова відносин довіри. Тому наші крутяни – не прості виконавці чужих наказів і розпоряджень. Вони усвідомлюють вимоги і розуміють цілі.

– Що ще було в ліцеї такого, що довелося змінювати?

– Мене вразило, що на п’ятий рік війни серед педагогічних працівників ліцею не було жодного учасника АТО/ООС. Навчально-матеріальна і спортивна база була дуже занедбана, а порівняно з іншими такими ліцеями України – у значно гіршому стані. Для прикладу, на весь ліцей був один проектор. Тобто розвиток навчального закладу зупинився на рівні середини 90-их років минулого століття. Це був певною мірою закритий заклад, життям якого ніхто роками не цікавився. Суспільство і влада помічали ліцеїстів тільки під час окремих урочистих заходів (перший дзвоник, присяга і випуск, покладання квітів). А справжнього розвитку ліцею, створення умов для навчання чи проживання вихованців не було.

Тому я почав формувати команду, яка виведе цей заклад на новий рівень. Це було складно. На початках мене здивували постійні перевірки різноманітних громадських комісій зі складу «професійних» активістів. Але коли я запропонував їм спільно працювати, долучитися до відновлення ліцею, вони перестали нами цікавитися. Також чи не щотижня надходила скарга від колишнього керівника. Про суди – це взагалі окрема історія... Але цей план з тиску і дискредитації не вдався.

– Візуально ліцей за останні роки дуже оновився. А які зміни залишилися непомітними?

– Ми сформували концепцію розвитку нашого закладу, яка забезпечила б перехід від звичайної школи-інтернату до сучасного закладу освіти, де готуються нові українські офіцери, з абсолютно новим змістом. В Україні за всі ці роки так і не було сформовано підходів до створення військової верстви, виховання якої є призначенням подібних закладів. Ми змушені були самі створювати свій підхід, маючи розуміння військових потреб бойових частин, військових вишів та ліцеїв. На основі досвіду інших ліцеїв, в яких домінувала або загальна, або суто військова підготовка, ми знайшли золоту середину – коли є і знання, і сильна військова складова.

Оскільки прийшли ми зі сфери вищої військової освіти, тож мали дуже чітке практичне розуміння того, яким у плані освіти і військової підготовки своїх морально-психологічних якостей повинен стати юнак за роки навчання у ліцеї. І не просто для того, щоби гарантовано вступити до військового вищу, а насамперед для того, щоб професія захисника України стала його істинним покликанням, улюбленою справою, в якій розкриються його кращі сторони й приховані таланти.

- Ви згадуєте про бойовий досвід офіцерів. Чому це так важливо? Адже за віком ліцеїсти – це ті ж школярі, які навіть не уявляють собі війну...

– Ліцей – це перший і дуже важливий етап тривалої підготовки офіцера. Сьогодні від правильності рішень офіцерів залежить доля дуже дорогої та складної техніки, а що ще важливіше – життя його підлеглих. Тому ми повинні працювати вже сьогодні, щоби мати помітні результати через 15-20 років. І юнаки-крутяни повинні вчитися у людей, які на власні очі бачили потреби та особливості війни, знають сучасні запити суспільства і розуміють, що може бути через декілька років. Тому ми залучили до викладання учасників АТО, яких сьогодні у нас 13, серед яких двоє лицарів ордену «За мужність». Учасники бойових дій власним прикладом надихають і навчають юнаків любити військову справу. Причому буквально навчають – адже практично всі кадрові офіцери сьогодні ведуть у нас уроки предмета «Захист України», переплавляючи набутий бойовий досвід у сучасні методичні розробки. Наші сучасні герої виховують крутян своїм прикладом. І тепер наші вихованці у своїх творах пишуть, що хочуть стати такими, як їхні вихователі.

Активно включаємо ми в освітній процес і військово-педагогічний досвід передових країн світу, спілкуючись та співпрацюючи в рамках спільних проєктів, конференцій та інших заходів з колегами з Литви, США, Ізраїлю, Польщі, Румунії, Грузії та інших країн. Та й у межах України знаходимо і постійно розширюємо можливості обміну досвідом та співпраці з ліцеями-побратимами від Луганщини на сході до наших сусідів з Волині, Тернопільщини, Рівненщини та інших областей. Спільно працюємо над нормативно-правовою базою, реалізуємо сучасні інноваційні проєкти, зокрема, наш ліцей взяв на себе лідерську роль у впровадженні командно-штабної гри «Кіберджура», яка інтегрує геоінформаційні технології зі знаннями і навичками з кібербезпеки, інформаційно-психологічної боротьби, програмування, поєднання природничо-математичних і суспільно-гуманітарних наук – те, що зараз називають модним акронімом STEAM.

А основою цього всього є та сучасна навчально-матеріальна база, яку ми постійно системно розвиваємо і нарощуємо, реалізуючи стратегію розвитку ліцею. Багато вже зроблено, і ви це можете побачити – інтерактивні дошки і панелі, комп’ютерні мережі і швидкісний Wi-Fi-доступ до освітніх ресурсів інтернету, найсучасніша спортивна база і поле для командно-тактичних ігор, і ще багато цікавого… Але ще більше маємо амбітних планів на майбутнє, над реалізацією яких системно працюємо вже сьогодні.

До нового навчального року плануємо завершити черговий етап ремонтів спального корпусу, облаштувати тир для стрільби з малокаліберної зброї.

Тож передусім ми доклали максимум зусиль, щоби навчатися у ліцеї Героїв Крут стало престижно, цікаво і круто. Цього не досягнеш разовими заходами чи навіть окремими розрізненими кампаніями. Вся система ліцею сьогодні підпорядковується цій меті.

Крім цього, ми плануємо стати центром військово-патріотичного виховання молоді та організувати центр методичної підготовки та підвищення кваліфікації для вчителів предмету «Захист України».

– Навчатися у ліцеї важче, ніж у звичайній школі. Юнаки відмовляються від звичайного дитячого життя і починають долати серйозні виклики. Як це впливає на кількість охочих вступити до ліцею?

– Вважаю, що найважливішим фактором є те, що триває війна. Хлопці, які справді хочуть докластися до перемоги – йдуть тепер до нас. Свого часу в ліцеї був недобір, при тому, що у сусідньому, Волинському ліцеї, конкурс був 5-7 учнів на місце. Але тоді батьки не хотіли, щоб їхні діти вчилися у Львові, бо тут не було належних умов. Вже торік у нас був конкурс – 2-3 учні на місце. Цьогоріч змінилося законодавство, і ми вже набираємо ліцеїстів після 7 класу. А наступного року плануємо приймати і дівчат, адже тепер у структурах сектору оборони та безпеки жінки служать на рівні з чоловіками.

- Незабаром вступлять нові ліцеїсти. Чим вони відрізняються від звичайних школярів?

– До нас приїжджають вступати з усієї України – як із Львівщини та західних областей, так і з Донеччини, Луганщини і навіть з окупованого Криму. Тут вчаться діти учасників АТО, а серед них – сини загиблих воїнів. Вони знають, задля чого тут вчаться і розуміють поняття обов’язку. Крім того, вони вже під час навчання, фактично, в очах суспільства стають частиною Збройних Сил України, усвідомлюють ту довіру, яку заслужили військові.

Коли наші ліцеїсти відвідують музеї, екскурсоводи помічають, наскільки крутяни дисциплінованіші, вихованіші. В них розвивається відчуття самосвідомості, відповідальності за свої дії. Зрештою, ніхто не змушує юнаків вчитися у ліцеї – є багато звичайних шкіл, з вільними правилами і поведінкою. А нам потрібні ті, які будуть постійно працювати над собою задля вищої мети.

- Тобто вимоги до ліцеїстів набагато вищі?

– Так, бо від їхньої підготовки буде залежати безпека держави. Тому вважаю, що ліцей має бути гордістю не лише Львівщини, а й усієї України. Крім того, крутяни у час війни прийшли сюди вчитися і проведуть тут свої найкращі роки, вже присвятивши себе захисту держави. 85% наших вихованців планують вступати у виші Міноборони та інші заклади сектору безпеки. Тому їм потрібно створити якнайкращі умови для проживання і навчання. Вони свідомо обрали шлях захисника України, і на 8 рік війни заслуговують гідних умов для життя та навчання. Це прямий обов’язок влади і суспільства.

- І на завершення хочу запитати, коли проходитиме вступ до ліцею?

– Заяви вступників після 7-9 класів приймаємо до 12 червня. Перелік документів і розклад іспитів можна знайти на сторінці ліцею в інтернеті. А я закликаю мотивованих юнаків не боятися викликів ліцейного навчання. А після навчання в ліцеї імені Героїв Крут ви зможете стати потрібними для своєї країни. Бо наше гасло – «Тут юність вчиться перемагати».

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: