дивись.info

Шанс на життя: у Львові відкриють дитяче відділення трансплантації кісткового мозку

Шанс на життя: у Львові відкриють дитяче відділення трансплантації кісткового мозку

До Західноукраїнського дитячого спеціалізованого медичного центру у Львові прибуло обладнання, завдяки якому вже найближчим часом можна буде здійснювати трансплантацію кісткового мозку, а відтак, рятувати життя маленьких пацієнтів.

Від ідеї до її втілення

Учора, 21 квітня, медичний центр, більше відомий як чорнобильська лікарня, отримав дороге обладнання, вартість якого становить 1,7 мільйона гривень – сепаратор крові. Це стало можливо завдяки благодійному фонду «Запорука». Партнерами також є і міжнародні організації – італійські фундації «Роза Прістіна» та «Солетере».

Будівництво відділення трансплантації кісткового мозку в Львові – це найамбітніший і один з найдорожчих проєктів медичної галузі західного регіону. Його координаторами є Ольга Фокаф від БФ «Запорука» та лікар-онколог Роман Кизима від лікарні.

Спонсорська допомога для втілення проєкту становить понад 400 тисяч євро. Ще 23 мільйони гривень мають надійти з обласного бюджету Львівщини.

Ольга Фокаф.

«Фонд «Запорука» більше 11 років займається допомогою онкохворим дітям, а також їхнім сім’ям. Ще одним великим проєктом БФ є будівництво центру «Дача» в Києві. Це будинок, де можуть безкоштовно жити сім’ї, у яких дітки хворіють на онкологію і потребують лікування в Інституті раку чи Охматдиті. Зараз у столиці зводиться новий будинок у рамках цього ж проєкту», – розповідає Ольга Фокаф.

Щодо відділення трансплантації кісткового мозку, то воно стане першим у західному регіоні.

«У сам проєкт входять ремонтні роботи на 6 поверсі лікарні. Ми будуємо там два бокси і кімнату для зберігання апаратури. Це відділення специфічне, тому потребує специфічної вентиляції, специфічного покриття підлоги і навіть вікна мають бути особливими – без ручок, адже тут має бути максимальний рівень стерильності», – веде далі Ольга Фокаф.

Два спеціальні бокси матимуть власні санвузли. Тут дітки зможуть перебувати разом з родичами. Між палатами обладнають медсестринський пост.

«Максимально пацієнт тут може знаходитися до 120 днів. Все залежить від стану дитини після трансплантації. Це територія довготривалого перебування», – пояснює керівниця проєкту.

Є великі сподівання, що першу трансплантацію можна буде провести на початку 2022 року.

«Можливо, це станеться швидше. Ми йдемо повністю за графіком, навіть трішки його випереджаємо. Саме втілення проєкту розпочалося у вересні 2020 року, хоча перемовини розпочалися набагато швидше. Лікарня багато років йшла до цього», – каже пані Ольга.

У цих приміщеннях можна буде проводити аутологічні трансплантації, коли сам пацієнт є донором, та алогенні – пересадка від члена сім’ї чи неродинного донора.

«У проєкт також входить закупівля обладнання, яке потрібне для трансплантації. Зокрема ми саме отримали сепаратор крові, який вартує мільйон 700 тисяч гривень і він є найдорожчим обладнання, потрібним для проведення трансплантації. Також ми закупимо все необхідне для кріобанку – там зберігатимуться азотні установки. Також ми вже закупили розморожував стовбурових клітин і плазми крові. У проєкт входить і навчання лікарів. Ми спільно з лікарнею розробляли навчальний план, критерії якого відповідає тому, що повинні були знати лікарі, які здійснюватимуть трансплантацію», – розповіла Ольга Фокаф.

Ціна питання

Відділення трансплантації кісткового мозку створюється, фактично, з нуля.

«Ми менше року тому завдяки БФ «Запорука» змогли отримати кошти від італійського спонсора і почати реалізувати проєкт, який полягає у створенні трансплантаційного підрозділу, закупівлі обладнання, якого раніше у нас не було, і навчання молодого та активного персоналу, без якого нічого не вийде. Відповідно, це дуже комплексний проєкт», – розповідає лікар-онколог Роман Кизима.

Роман Кизима.

За його словами, сепаратор крові, який надійшов до лікарні, є ключовим апаратом у виробничому циклі трансплантації.

«Сепаратор забирає стовбурові клітини кісткового мозку від донора чи самого пацієнта. Ми їх будемо зберігати і пересаджувати.

Станом на сьогодні усі пацієнти, які потребували пересадки кісткового мозку, їхали або до Києва, або за кордон. Тому це буде перший центр у Західній Україні. Ми очікуємо при первинній потужності приймати приблизно 10 пацієнтів на рік. Це дуже багато. Тут головне – не поспішати. Спочатку нам допомагатимуть колеги з Києва та Італії, бо це не жарти», – пояснює Роман Кизима.

Лікар-онколог також є експертом Міністерства охорони здоров’я щодо відправки пацієнтів за кордон для лікування.

«Потреба в Україні щодо пересадок кісткового мозку величезна. Щороку це понад 200 дітей. Йдеться про різні трансплантації. Зараз Охматдит зможе зробити їх 30-40 на рік, стільки ж Інститут раку. Натомість усі інші діти змушені їхати за кордон, що нереально, або просто сподіватися, що допоможе лікування без трансплантації. Але таке буває рідко», – каже Роман Кизима.

Лікар пояснює, що вартість сепаратора крові трохи менша, ніж відправка одного пацієнта за кордон.

«До того ж відправка за кордон – це, по суті, фінансування комерційних клінік Туреччини чи Ізраїлю, де лікування не завжди є успішним. Тому ми нарешті змогли вкласти кошти у свою медицину. Для наших пацієнтів трансплантація кісткового мозку буде майже безкоштовно. Їхні витрати будуть мізерні, тому що паралельно діє державний пілотний проєкт, згідно з яким операції з трансплантації оплачує держава, перераховуючи гроші лікарні. Відповідно, усі витратники і якісь ключові речі ми матимемо безкоштовно. Звісно, витрати будуть, але це не 100 тисяч євро», – веде далі лікар.

Кому потрібна трансплантація

Найскладнішою є трансплантація від донора, каже лікар-онколог.

«Напевно, це буде нашим останнім кроком. Її потребують люди, в яких є різні типи лейкемії, тобто раку крові. Також трансплантації потребують діти, які мають такий вид раку, як нейробластома. Або також пересадка кісткового мозку здійснюється при деяких видах раку головного мозку. І останній тип – це лімфома Ходжкіна. Спектр хвороб, при яких проводять трансплантацію, зростає, коли технологія стає доступною. Йдеться і про деякі рідкісні хвороби, зокрема різні анемії. Життя таких пацієнтів неповноцінне, доки їм не пересадять кістковий мозок. Сьогодні пацієнти просто чекають своєї долі або комусь одному пощастить і він поїде на лікування за кордон. Те, що держава чи благодійники можуть усіх відправити за кордон – це всього лише ілюзія. Двох-трьох відправили, а п’ятдесяттох – ні. Ми не хочемо цього вибору, натомість хочемо мати можливість цим п’ятдесятьом зробити пересадку кісткового мозку тут – у Львові, Києві тощо», – розповідає Роман Кизима.

Трансплантація кісткового мозку суттєво збільшує шанси маленьких пацієнтів на одужання.

«До своїх актуальних шансів дитина отримує додатково 30-40%. Бувають випадки, коли можна вилікувати без трансплантації. Але якщо знаєш про такий метод і не можеш його застосувати – це жахливо. Якщо у пацієнта шанси на виживання були 10%, то з трансплантацією вони зростають до 50%. Ідеальних шансів в онкології, на жаль, немає. Тим не менше це вважається проривом для лікування», – розповідає лікар.

Що таке пересадка кісткового мозку

Один з етапів трансплантації кісткового мозку – це дуже складна хіміотерапія.

«Ми вже займаємося такою хіміотерапією, бо щорічно маємо у центрі близько 200 пацієнтів, які її потребують. Багатьом з них необхідна трансплантація. Процедура складна логістично. Чому? Бо у ній беруть участь дуже багато лікарів. На вигляд це мішечок з кістковим мозком, який переливають дитині. Але слід задіяти велику кількість апаратури, а сам процес тривалий. Необхідно правильно оцінити донора, вилікувати у нього і в пацієнта усі інфекції, забрати кістковий мозок, зберігати його при мінус 200 градусах, правильно його дістати і перелити, а ще потрібен щонайменше місяць, аби кістковий мозок прижився. За той час слід зробити все, аби пацієнт без кісткового мозку не загинув. Якщо у цей час у нього почнуться якісь важкі ускладнення від хіміотерапії, його має врятувати команда онкологів та реанімація. Загалом сам процес дуже складний, але процедура триває до години», – пояснює Роман Кизима.

Тривалість полягає у тому, що спочатку пацієнт отримує кілька днів важку хіміотерапію, яка повністю вбиває його кістковий мозок, натомість той, який лікарі забрали перед тим, переливають. Після чого дитину поміщають у трансплантаційний бокс і щогодини контролюють її стан, чи кістковий мозок приживається.

«У цей момент пацієнт повністю беззахисний до інфекцій. Тому отримує важке протиінфекційне лікування. Бо будь-яка інфекція, бактерія, яка, скажімо, все життя жила на шкірі, може пацієнта вбити. Тому ми маємо цю бактерію пригнітити. На 30, 40 чи 50 добу ми отримуємо аналіз, який показує, що кістковий мозок працює, і з того моменту пацієнт виходить з боксу та переходить в інший. Через 90 днів, якщо все працює, трансплантація вважається успішною», – розповів лікар-онколог.

На старті

Хоча зараз у лікарні тільки готуються до здійснення трансплантації кісткового мозку, але медики вже сьогодні мають справу з пацієнтами, які її потребують чи нещодавно пережили.

«Для нас це не є чимось геть новим. Навчати будуть колеги з Києва, які трансплантацією вже займаються, а також з Італії. Нас, на жаль, роз’єднана пандемія, але ми навчаємося онлайн і рано чи пізно таки поїдемо до них на навчання. Крім того, ми не стояли на місці і стажувалися у різних куточках планети – США, Німеччині тощо», – резюмував Роман Кизима.

Натомість головний лікар КНП «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» Андрій Синюта каже, що ідея відкриття відділення трансплантації кісткового мозку була з моменту створення лікарні.

Андрій Синюта.

«Адже саме тут сформувалися такі медичні дисципліни, як дитячі онкологія, онкогематологія, імунологія. І вже тоді, оглядаючись на цивілізовані держави, маючи контакт із закордонними спеціалістами, ми знали, що трансплантація кісткового мозку як один з методів лікування може частині дітей подарувати життя», – каже Андрій Синюта.

Після відкриття відділення гроші, які збирають на відправлення пацієнтів за кордон, можна буде скерувати на українську медицину.

«Ми маємо добру підтримку БФ «Запорука», який координує благочинні кошти з Італії. Ми маємо підтримку від місцевої влади – Львівська обласна рада затвердила гроші, яких бракує для створення повноцінного проєкту. Маємо хороших молодих лікарів, які хочуть і можуть це робити. Я вважаю, що це буде класно для України. За кордоном це рутинна процедура. Так буде і в нас, бо іншого шляху немає», – резюмував головний лікар.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.