Штучні чи живі: які квіти нести на кладовища

Щовесни, перед Великоднем, люди прибирають та прикрашають квітами могили близьких. І майже щороку в цей період створюються петиції про заборону штучних квітів на кладовищах. Проте вони ніколи не набирають потрібної кількості голосів для розгляду.

ІА Дивись.info дізнавалася, чому штучні квіти так небезпечні для довкілля, що каже про них церква і чому живі рослини все-таки мають перевагу.

«Несправжні квіти зроблені з полімерів та різних пластмас. Це продукти нафтопереробки з додаванням хімікатів. Якщо купуються такі букети, то вони не є багаторазовими. Постоять певний час, поки не втратять свій товарний вигляд, а потім викидаються», - пояснює Діана Попфалуші, членкиня спільноти «Zero Waste».

Також експертка виокремлює ще декілька нинішніх варіантів утилізації синтетичних прикрас.

«Перший варіант – вивозити на сміттєзвалище. Проте пластик не перегниває, а розпадається на менші частинки (мікро- і макропластик). Його можуть їсти тварини або ж він потрапляє у грунтові води та землю і таким чином просто залишається у природі. Таке ж саме відбувається, якщо штучні квіти закопати в землю», - розповідає екоактивістка.

Проте найнебезпечніший метод – спалення штучних квітів.

«Цей спосіб є короткостроковим. У такому разі виділяються канцерогени (хімічні речовини або фізичні/біологічні агенти, які є причиною виникнення злоякісних новоутворень - ред.), якими всі дихають. Або він може осісти в землі чи у воді. Зараз спалення залишає після себе найбільшу шкоду. Але від двох попередніх методів утилізації негативних наслідків не менше, просто ми побачимо їх пізніше»,- зауважила фахівчиня.

Переробити та розібрати такі квіти взагалі не можна, оскільки невідомо, з якого типу пластику вони зроблені.

«Такі одноразові речі не вимагають маркування, бо у нашому законодавстві немає вимог якось позначати такі вироби.  Усе через те, що вони не контактують з людьми чи їжею. Але здебільшого такі вироби виготовляють з шостого-сьомого типу пластику, який і так не переробляється», - каже Діана Попфалуші.

Ніякого контакту між штучними квітами та духовністю не бачить і священник УГКЦ Михайло Димид та називає їх «несмаком».

«Ми ходимо до пам’ятників, по-перше, для того, аби пом’янути, помолитися. По-друге, згадати про людину. Пластиковий декор – це антиестетика. Ця атрибутика не має духовної цінності», – говорить Михайло Демид.

Цього року поминальний тиждень починається з 11 травня. Священник каже, що найкращий спосіб вшанувати померлу людину — помолитися за неї.

«Щоби вшанувати пам’ять померлих, краще просто бути в контакті з Богом. Самому сповідатися та причащатися. Якщо це так, то твоя молитва вислуховується ним, а якщо ні, то вона не має ніякого значення для померлого», – додає отець.

Також Михайло Димид наголосив, що УГКЦ свого часу написала послання для людей, аби ті не приносили штучних квітів ані до церков, ані на похорони, ані на кладовища. І парафіяни дослухаються.

«Щотижня є п’ять-шість похоронів, і я помітив, що люди набагато менше приносять пластикових вінків, ніж колись. Читали послання по церквах щодо штучних квітів і воно зробило свою справу та повпливало на прихожан»,- зауважує священник.

Важливим, вважає отець, порушити це питання на законодавчому рівні, бо це допоможе і екології, і доброму смаку українців.

Добрий смак має і флористка Тетяна, яка вже протягом п’яти років висаджує винятково живі квіти на могилах близьких.

«Я вирішила садити лише живі, бо насамперед мене турбує екологічний бік питання, проте згодом зрозуміла, що з багаторічними рослинами простіше та й вони служать довший час», – каже жінка.

Флористка зауважила, що головне – обрати правильні квіти: ті, які не потребують особливого догляду та не дуже вимогливі до погодніх умов.

«Чудово підходять рослини, які плетуться. Наприклад, барвінок: дуже живуча квітка, яка може рости і в дуже суворих погодніх умовах. Також низькорослі рябі бересклети, верес, еріка трав’яниста, сапонарія. Вони створять різнокольоровий килимок, на який мені набагато приємніше дивитись, аніж на штучний непотріб», – розповідає вона.

Також жінка підрахувала, що прикрашати могили живими квітами набагато вигідніше, адже один раз посадила і вони служать багато років.

«Наприклад, за пачку насіння сапонарії я заплатила 5 гривень, саджанець барвінка коштує приблизно 62 гривні, бересклети – 45 гривень, вересу – 100 гривень», – пояснює пані Тетяна.

Додамо, вартість букету штучних рослин не суттєво відрізняється від вартості живих, проте вибір за вами — обрати перше та щороку оновлювати чи квіти, за якими доведеться доглядати.

Ірина ЛЕБЕДЬ