Жінки можуть відкрити нові сфери в іконописі, – художниця Юлія Багринівська (фото)

У художниці Юлії Багринівської відбулася друга виставка сучасних ікон. У своїх роботах вона по-новому переосмислює візантійський іконопис.

Про молитву, ікони для мам, жінок в іконописі ІА Дивись.info поспілкувалися з Юлею.

– Ви створили унікальну серію ікон для діток та жінок, що чекають на дитину. Розкажіть про це більше.

– Насправді все дуже просто. Я мама і чудово розумію жінок, які мають дітей. Я знаю їхні страхи, перестороги. Найбільше бажання кожної мами – це щоб її дитя було здоровим. Тому перша молитва для жінки – молитва за здоров’я дітей.

Ідея створити таку серію ікон з’явилася після знайомства з Оленою. Вона розповіла мені неймовірну історію, яка трапилася з нею. В Меджигор’ї вона придбала іконку ангела-охоронця, яка була виконана в рожевих тонах. Коли приїхала додому, то дізналася, що при надії дівчинкою. Зі слів Оленки, її пологи пройшли легко, бо мала із собою образок, який так і називався «Матір Божа Помічниця під час родів». Її історія особлива, бо наповнена вірою та любов’ю.

Я повірила, що моя ікона теж може допомагати в молитві та стати особливою для її власника. Довго не роздумуючи, почала писати першу ікону ангела-охоронця. Це було в червні 2020 року. Не встигла я завершити ікону, як мій чоловік сказав мені, що знайшовся її новий власник. Ікону в той самий день ми подарували друзям Ірині та Андрію, які тільки дізналися, що вдруге стануть батьками. Що цікаво, ікона стала для них особливою з моменту освячення. Священник освячував її на престолі, що не було заведено в їхньому храмі. Як виявилося, згодом захист ангела-охоронця був потрібний і мамі, і дитяті в утробі. Трагічно загинув  рідний брат Іринки, і це був дуже великий удар, який потрібно було прийняти і навчитися з ним жити. Дякувати Богу та опіці ангела-хоронителя у них народився здоровий хлопчик. Ось така історія. Вкотре я переконалася, що немає нічого випадкового – на все воля Божа.

– Яка ікона вас найбільше надихає?

– Кожна ікона цікава та неповторна. Та найбільше я люблю Благовіщення Пресвятої Богородиці. Ця ікона розповідає про великий празник для всього людства – початок нашого спасіння.

Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явління: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. (Тропар празника, глас 4)

Особливою ця ікона для мене є ще тому, що в 2017 році після її написання я дізналася, що стану мамою. Так це збіг, але дуже чудесний збіг, який надихає на подальшу працю над іконописом. Віру, що у Бога на мене є свій план. Знаю, що з допомогою свого таланту можу бути корисною Богу та людям. Думка, що ікона може наблизити людину до Бога мене гріє.

– Чому, на вашу думку, іконописом традиційно більше займаються чоловіки?

– Будучи жінкою одразу хочеться заперечити ваше твердження. Зараз, в ХХІ столітті, є дуже багато жінок-художниць сакрального мистецтва. Можливо, про чоловіків більше знають через те, що на об’єктах (на розписах храмів) частіше ми зустрічаємо чоловіків. Адже праця монументальна на храмі є фізично дуже важкою, а також потребує зосередженого часу. Жінки-художниці частіше працюють над станковими іконами, тому що так вони можуть поєднувати сім’ю, хатні обов’язки та іконопис. Сучасна жінка – універсальний боєць, тому зовсім скоро світ побачить потужну групу художниць сакрального мистецтва. Впевнена, що жінки можуть відкрити нові грані іконописної сфери, які досі не були вивчені чоловіками.

– Коли ми не знаємо символіки ікон, то вони для нас просто картинки. Розкажіть про основні елементи, що роблять ікону іконою.

– Освячення ікони в храмі та молитва людей перед нею – це те, що робить  ікону іконою. Для віруючої людини ікона ніколи не буде картинкою, навіть якщо вона виконана не грамотно з точки зору мистецької цінності. Тому ми в храмах бачимо так багато кітчових речей, завезених з Китаю або виконаних людьми без відповідної освіти. Символіка в іконі є для того, щоби розкрити духовну складову.

Давайте розглянемо символи приховані в рисах обличчя Богородиці.

Лик Божої Матері випромінює надзвичайну привабливість, виражаючи цим дівочу непорочність. Великі очі – це ознака глибокого молитовного споглядання. Через уважний погляд проявляється материнська опіка і любов Богородиці не тільки до свого Сина, а й до всього людства. Малі уста – схильність до мовчання. Тонкі уста – символ людини, що живе духовним життям. Довгий та простий ніс – це ознака краси та гідності.

Світ ікони надзвичайно цікавий, його потрібно досліджувати, пізнавати та відчувати.

– Що нового ви кажете світу своїми іконами?

– Що нового я скажу світу через свою творчість покаже час. А зараз я стараюся віднаходити «своїх» людей, для яких моя ікона буде близькою та закриватиме їхню потребу в молитві. Адже призначення ікони допомагати в цьому та бути провідником до Бога. Вдячні відгуки людей доводять, що моє мистецтво має «голос».

Довідка

У Музеї  мистецтв Прикарпаття з 20 квітня 2021 року експонується виставка сучасних ікон молодої художниці з Калущини Юлії Багринівської.

На виставці під назвою «СВІТЛО ІСТИНИ» представлені п’ятнадцять ікон, виконаних в техніці акрилового малярства, серед яких: «Зішестя Ісуса Христа в ад», «Розп’яття Господа Нашого Ісуса Христа», «Святий рівноапостольний князь Володимир», «Спас Вседержитель»  та інші. Авторка по-сучасному переосмислює візантійський іконопис, це чітко проглядається в стилістиці виконаних ікон.

Основна ідея виставки – розповісти про любов Бога, яка для нас людей  часом є складною та незбагненною. Дати відповідь на запитання: «Хто є тим «СВІТЛОМ ІСТИНИ»?».

Художниця за допомогою символічної мови  кольору, світла, простору, композиції, відображає справжню символіку ікони, її богослов’я.  Адже ікона – це своєрідний портал, що дозволяє православному християнинові відмовитися від матеріального світу і звернутися думками до духовного, піднесеного, божественного. Молитва, яка зображена знизу на кожній з ікон, дозволяє розкрити всі сенси, вкладені в неї, тому що тільки молитва має таку силу.

Олександра ГЕРЦЮК-БАГАЧ