100-річчя і три покоління: у Львові відкрилася виставка, присвячена скульптору Одрехівському

У Національному музеї імені Андрея Шептицького відкрилася виставка, приурочена сторіччю з дня народження львівського скульптора Василя Одрехівського.

Виставковий проєкт має назву «Василь Володимир Василь Одрехівський. Скульптура», адже тут представлені роботи одразу трьох поколінь митців. На мультимедійній виставці можна побачити скульптуру, фото, відео та AR-роботу. Тут демонструються знакові твори митця, зібрані з колекцій кількох українських музеїв.

«Василь Одрехівський ріс на грунті народної культури Лемківщини, став відомим народним майстром різьби по дереву, розвинув свій хист, навчаючись у Львівському училищі та Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, увійшов у мистецьке життя повоєнної України у 50-их роках», – розповідає син Василя Одрехівського, відомий львівський скульптор Володимир Одрехівський.

І додає, що цей мистецький проєкт виник поступово.

«Цьогоріч виповнюється 100 років з дня народження Василя Одрехівського. Спочатку з Василем (онуком Василя Одрехівського – ред.) ми думали зробити гарну репрезантаційну виставку його творів. Але поступово ідея розвинулася і трансформувалась у мистецький проєкт, коли в одному мистецькому просторі поєднуються знакові твори Василя Одрехівського та твори Володимира та Василя-молодшого Одрехівських. Це мультимедійна виставка, де, окрім скульптур, представлена серія фото, відео, які демонструють життєпис трьох поколінь, а також процеси творчої роботи. Так само відео, які доповнюють експозицію, а також один мистецький твір у доповненій реальності», – пояснює Володимир Одрехівський.

Василь Одрехівський – це насамперед майстер скульптури в дереві. І ця його специфіка пройшла з ним крізь усе його життя.

«Працюючи в ділянці фігуральної скульптури, яка базується на традиціях європейської скульптури XV-XX століть, він активно застосовував прийоми лемківської народної різьби, що видно на низці творів. У перших двох залах нам вдалося зібрати ключові твори Василя Одрехівського, зокрема це портрети народної майстрині кераміки Павлини Цвілик, постать Івана Франка, яка виконана у співавторстві з Еммануїлом Миськом, портрети Василя Барвінського, Богдана-Ігоря Антонича. Один з ключових творів Василя Одрехівського – фігура Захара Беркута. Більшість творів пов’язані, власне, з тематикою Івана Франка. Як ми знаємо, кінець 50-их – початок 60-их років минулого століття – це період духовної відлиги і національного відродження, коли у середовищі української інтелігенції починає домінувати ідея національної самоідентифікації, самоусвідомлення. І низка митців, колег батька повертаються до видатних постатей української історії та культури», – наголошує Володимир Одрехівський.

Однією з ідей проекту є презентація творчості митців трьох поколінь.

«Безумовно, нас багато поєднує, зокрема нашою професійною базою є одна мистецька школа – Львівська академія мистецтв, але водночас ми виросли і кожен формувався у відмінних мистецьких середовищах, які відрізняються насамперед інформаційно-комунікативними межами. 50-60-ті роки – це одне, а 80-90-ті – зовсім інше, не кажучи вже про наш час. Очевидно, це позначається на мові, якою розмовляє митець. Ця виставка про нашу творчість. Це три покоління і мистецькі проблеми, які ставилися перед кожним з них», – зазначає скульптор.

Перша скульптура, якою відкривається виставка – маленькі оленята.

«Це те, з чого починав Василь Одрехівський як народний майстер. Йдеться про особливу майстерність роботи в дереві. Народні майстри володіють тим особливим баченням, коли вони без ескізів, проєктів, з одного матеріалу витворюють той чи інший твір. В них формується дуже багата мистецька уява. Це сприяло формуванню Василя Одрехівського як професійного художника», – каже Володимир Одрехівський.

Більшість виставки, присвячена творчості Василя Одрехівського, натомість в окремих залам можна ознайомитися з роботами Володимира Одрехівського і Василя Одрехівського-молодшого.

Зокрема у залі, присвяченій творчості сина скульптора, демонструється відео процесу творення композиції «Привітання життя», присвяченої Богдану-Ігорю Антоничу. Також тут представлені композиції, присвячені творчості поета, співголосні з його поезією, присвячені темі вічності, єдності людини з природою і злету до чогось високого, духовного.

«Дуже важлива у нашій творчості ідея тяглості і поступового переходу, трансформації з однієї якості в іншу. У першому залі ми починаємо Франком і в останньому ним закінчуємо, але зовсім в іншому образі – кінетичним монументом, який був створений 2016 року з 12 скульптур. Це можна побачити на відео. А також ми хотіли зробити мультимедійну виставку, присвячену Василю Одрехівському, яка була б певною метафорою переходу львівського мистецтва з одного стану в інший. Але найважливіше для нас – бути закоріненими в український контекст, зокрема львівський», – наголосив Василь Одрехівський-молодший.

Оксана ДУДАР