Більшість українців не знає, коли сталася Чорнобильська катастрофа, - опитування

Про це свідчать дані всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 13-15 квітня 2021 року.

«Незважаючи на те, що опитування проводилось у дати, близькі до роковин аварії, майже третина населення України (31%) не змогли пригадати рік аварії, майже половина населення (48%) на знають точну дату», - сказано в повідомленні.

У порівнянні з опитуванням, яке проводилося торік, частка українців, які змогли пригадати точну дату аварії на ЧАЕС зросла з 40% до 52%, а частка тих, хто знає принаймні рік майже не змінилася (опитування 2020 року зафіксувало 68% таких українців).

Дещо більше чоловіків, ніж жінок знають хоча б рік, коли трапилася трагедія – 73% серед чоловіків та 66% серед жінок (розбіжність значуща на рівні 0,01), але рівень обізнаності щодо точної дати в розрізі статей майже не відрізняється.

Рівень обізнаності щодо року аварії нижчий серед молодшого покоління (тільки 51% респондентів змогли назвати правильну відповідь) та приблизно однаковий у респондентів віком від 30 років.  Українці віком 50 – 69 років (на час аварії їм було від 15 до 34 років) найкраще знають точну дату.

Дату та рік аварії змогло краще пригадати міське населення– 56% серед міського населення та 43% серед сільського назвали правильну відповідь (розбіжність значуща на рівні 0,01).

Те саме стосується і респондентів з Центрального макрорегіону – 60% респондентів обрали правильний варіант відповіді, Західний – 47%, Південний – 48%, Східний - 48%. (Таблиця 1.4).

Респонденти з вищою освітою також краще знають, коли сталася аварія – точну дату і рік назвали 59% опитаних з вищою освітою та 46% з початковою та середньою.

Найбільше респондентів (36%) вважають, що причиною аварії були помилки керівництва та/або персоналу станції. Ще 26% опитаних ймовірною причиною аварії називає поєднання недоліків будівництва та помилок персоналу. Приблизно однакова частка респондентів, які вважають, що до аварії призвели помилки, допущені при проєктуванні та/або будівництві станції (11%) та нещасний випадок (8%).

Серед жінок трохи більше, ніж серед чоловіків тих, хто вважає, що причиною аварії став нещасний випадок – такої думки дотримуються 11% жінок та 6% чоловіків (розбіжність значуща на рівні 0,01). (Таблиця 2.1)

Серед респондентів у вікових категоріях 18 – 29 років та 30 – 39 років дещо вищий рівень, ніж серед інших вікових груп тих, які вважають, що причиною аварії став нещасний випадок: 18-29 років – так думає 11% опитаних, 30-39 років – 11%, 40-49 років – 4%, 50-59 років – 6%, 60-69 років – 10%, 70 років та старші – 7%. (Таблиця 2.2)

За типом поселення:

Те ж саме стосується і опитаних з сільської місцевості. Серед сільського населення трохи більше, ніж серед міського тих, хто вважає, що причиною аварії на ЧАЕС став нещасний випадок – 11% та 7% відповідно (розбіжність значуща на рівні 0,01). (Таблиця 2.3)

Серед респондентів з Південного та Східного макрорегіонів дещо більше, ніж серед респондентів з інших частин України побутує думка, що причиною аварії став нещасний випадок. Південний макрорегіон – 12%, Східний – 13%, Західний – 6%, Центральний – 6%. (Таблиця 2.4)

Українці з вищою освітою більш схильні до «компромісного» варіанту причини аварії, ніж українці з початковою та середньою освітою. Поєднання недоліків будівництва та помилок персоналу називає причиною аварії 34% опитаних з вищою освітою та 19% з початковою та середньою освітою. (Таблиця 2.5)

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 2001 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.