дивись.info

Дороге задоволення: чи дочекаються українці зниження цін на газ

Дороге задоволення: чи дочекаються українці зниження цін на газ

В Україні з 1 травня запровадили річні тарифи на газ. Усі побутові споживачі автоматично були переведені на базовий річний контракт із постачальниками блакитного палива за фіксованою ціною.

При цьому газопостачальні компанії України запропонували споживачам нові газові тарифи, що відрізняються між собою у півтора рази. Так, згідно з даними сервісу для споживачів газу «Газотека», найвигідніший річний тариф пропонують «Агросинтез Трейдинг (Neogas)» і «ТАС Енерджі». Він становить 7,8 гривні за кубометр газу. А найдорожчий газ пропонує одеська компанія «Свій» – 13,89 гривні за кубометр. Усі ціни подаються «без вартості розподілу (доставки)», що означає, що до ціни постачальників потрібно додати ще від 2 до 2,5 гривні за кубометр оплати облгазам за послугу «розподіл газу».

Для багатьох споживачів неприємним сюрпризом став тариф, який запропонувала державна компанія «Нафтогаз України» – 7,96 гривень за кубометр блакитного палива. Аналогічний тариф встановив 21 газзбут, а 27 – пропонують тарифи від 8,2 гривні до 13,89 гривні.

Обурення споживачів змусило «Нафтогаз України» пояснити такий високий тариф, а урядовців заявити про можливість зниження цін влітку.

Як пояснили у «Нафтогазі України», основними чинниками підвищення цін на газ в Україні стало зростання ціни на природний газ у Європі – на травень вартість природного газу на європейських хабах сягнула майже 9 грн/куб.м в еквіваленті. До такого зростання, натомість, призвів підвищений попит на ресурс через холодну погоду у квітні, низькі запаси газу у підземних сховищах, та ріст цін на емісію СО2 у Європі.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що очікує зниження ціни газу в річних тарифах газопостачальників.

«Уряд очікує, що «Нафтогаз» та інші компанії влітку знизять ціни на річний продукт. Адже вони зацікавлені збільшувати або захищати свою частку на ринку та боротися за споживача. Саме конкуренція має підштовхнути газопостачальників знизити тарифи. Влітку, коли ціна на газ на європейських хабах традиційно почне знижуватися, в українських компаній з’явиться більше можливостей для зниження ціни», – заявив прем’єр-міністр.

Новопризначений міністр енергетики Герман Галущенко теж заявив, що існує реальна можливість зменшити високі тарифи, зокрема і на газ, для незаможних людей.

«Тарифи на електроенергію та газ потрібно не збільшувати, а шукати шляхи, як їх зменшити для вразливих верств населення. І насправді для цього є можливості та ресурси, причому робити це можливо ринковими методами, не адміністративними. Саме такі можливості є всередині ринків», – заявив міністр.

Схожу обіцянку дав і новий очільник «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

«Я завжди виступав за економічно обгрунтовані ціни, мені здається, я щось принаймні в цьому розумію. За різних умов є різний рівень економічно обгрунтованої ціни. Якраз завданням національної компанії є створювати ці умови, щоб економічно обгрунтований рівень ціни був нижчим. І ми будемо створювати ці умови», – заявив Вітренко.

Водночас експерти не радять надто сподіватися на обіцяне зниження ціни.

Так, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк вважає, що «Нафтогаз України» не міг встановити менший тариф.

«Якщо почитати документи, які регламентують діяльність «Нафтоггазу», то там йдеться, що вона має бути спрямована на отримання прибутку. Також якщо ми подивимося на рішення Кабміну про звільнення Коболєва, то там причиною вказано низькі фінансові показники і недовиконання плану. Тобто підприємство має або заробляти гроші або роздавати дешевий газ. Торік ціна на газ була низькою, а на кінець року її ще уряд обмежив. Якщо дивитися на паритет цін, який зараз є на нідерландському хабі TTF, то цьогорічні ціни є істотно вищими. Минулорічна ціна була найнижчою за останні 8-10 років. Але тепер у нас склалася ситуація, коли у квітні ціна газу була на рівні середини грудня, бо стало холодно і збільшився попит на газ. Я не бачу ніяких передумов, щоби ціна на газ в наступному опалювальному сезоні була нижчою ніж в цьогорічному. По-перше уряд припинив її регулювати, а по-друге істотно підвищилася вартість розподілу. Фактично ми маємо ситуацію, коли сам газ буде коштувати 8-10 тисяч гривень за тисячу кубометрів, а ціна розподілу ще 2 тисячі. Тобто ціна 10-12 тисяч буде цілком очікуваною наступного опалювального сезону», – каже Святослав Павлюк.

За його словами, передбачити, чи дозволять споживачам зекономити річні тарифи, зараз важко.

«Ніхто не знає, яка ціна буде в майбутньому, а цей тариф дає можливість принаймні прогнозувати. Але, на мою думку, фіксувати її на рівні травня було б помилкою, бо найнижчою вона буде у червні. Саме тоді було б чесно  постачальникам закупити цей газ дешевше і продавати його населенню. Тоді б постачальники розуміли, скільки у них споживачів, скільки їм треба закупити газу, яка в них маржа прибутку. Це було б вигідно обом сторонам – постачальник розумів би, який йому об’єм треба купити, а споживачі мали б цей газ дешевше. Те що тарифи оприлюднили на початку травня, як на мене – погана ідея», – каже експерт.

Також невідомо, чи спрацює на користь споживачам конкуренція між постачальниками, на яку так сподівається уряд.

«Ми знаходимося на початковій стадії формування конкурентного газового ринку. У нас є два великі постачальники – це «Нафтогаз» і регіональні газові компанії Фірташа. Вони фактично контролюють близько 80% ринку. Постачальники, які не належать до цих мереж встановили ціну значно вищу – в деяких областях вона може сягати 13000-14500 за тисячу кубометрів. Ці підприємства можуть піти з ринку і він залишиться у монополії Фірташа і «Нафтогазу». На сьогодні великої в ціні між цими двома структурами я не бачу. Теоретично ці компанії можуть знизити ціну в наступні місяці. Але як це процедурно має виглядати, зараз незрозуміло, бо всі вже автоматично підписані на ціну, оголошену 1 травня. Наприклад, якщо ціна зменшиться і буде інший пакет, то чи потрібно буде споживачам переукладати угоди?» – запитує експерт.

Він також сумнівається, що пересічні споживачі зможуть зекономити «перестрибуючи» на дешевші пакети.

«Великі підприємства, наприклад, комунальні «теплоенерго», можуть мати достатньо кваліфікації, щоби гратися з тарифними пакетами постачальників, але зараз їм ситуація не завжди дозволяє це робити, якщо є заборгованість – не можна змінювати постачальника. А пересічний споживач, переважно не має достатньо кваліфікації, щоб розуміти всі нюанси, слідкувати за цінами на європейських біржах і прораховувати, якою буде ціна наступного місяця. Думаю, що 95% пересічних споживачів без втрат для себе цього не зроблять, тому їм  безпечніше мати річний пакет», – каже Святослав Павлюк.

Натомість економіст Андрій Новак вважає, що формування тарифу на енергоресурси в  Україні є принципово неправильним.

«Ми орієнтуємося на якусь європейську ціну, якогось європейського хабу. Я вважаю, що це неправильно, бо у нас не 100% імпорт енергоносіїв. Якщо говорити про газ, то власний видобуток забезпечує понад половину внутрішніх потреб. Відповідно має формуватися, як мінімум, так званий газовий коктейль. Це ціна газу власного видобутку, а вона становить не більше 100 доларів за тисячу кубометрів, і та частка імпортованого газу, яка дійсно нам потрібна. Ми ж на сьогодні платимо фактично 300 доларів. До того ж з’явилася ще ціна на «транспортування» газу, якої раніше не було. Тому, враховуючи рівень доходів, енергоресурси українцям обходяться чи не найдорожче у Європі. А енергоресурси – це елемент собівартості усіх без винятку товарів і послуг», – каже економіст.

Він теж скептично ставиться до конкуренції між постачальниками газу.

«В енергетиці всі українські уряди працюють не в інтересах національної економіки і всіх громадян а в інтересах енергетичних монополістів, конкретних власників ФПГ, які захопили більшість енергетичних об’єктів України. Для того, щоби була конкуренція має бути ринок газу, а у нас його як такого немає. Кожен окремо взятий споживач, ми з вами, не може обирати об’єктивно постачальника енергоресурсів. У нас є лише формальна конкуренція, бо насправді ми маємо фіктивний ринок. Основним гравцем на енергетичному ринку повинні бути державні підприємства. А виходить так, що в нас є ці підприємства, але на прикладі «Нафтогазу» вони показують збитковість на фоні і при цьому космічні зарплати і премії керівництва, наглядових рад. Тобто в Україні енергетичної політики немає як такої. Тому і бачимо, що  річна фіксована ціна є вищою, ніж та, яка була під час опалювального сезону», – каже Андрій Новак.

Святослав Павлюк натомість радить споживачам зосередитися не на відслідковуванні ціни на газ, а на заходах з енергоощадності.

«Я вважаю, що дискусії про газ є для уповноважених організацій – НКРЕКП, АМКУ, Кабміну. Людям треба займатися питанням енергоефективності – утепленням будинків, встановленням систем регулювання, а не слухати про ціну на газ, бо вони на неї не впливають. Максимум, що вони можуть, – це обрати інший пакет. Але можна вплинути на енергоспоживання свого будинку, яке в деяких випадках можна скоротити на 70%. При такому скороченні, коливання ціни, наприклад, на 20% вже не буде таким критичним. Рано чи пізно нас чекає також принаймні подвоєння цін на електроенергію, нам цього не уникнути, тому треба дбати про економію енергії», – підсумовує експерт.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.