Майже половина всього кримськотатарського народу загинула під час депортації, – Алім Алієв

Після створення СРСР Москва визнала татар корінними жителями півострова, їм дозволялося розвивати свою культуру. В Криму були кримськотатарські газети, журнали, освітні заклади, працювали музеї, бібліотеки і театри. Кримськотатарська мова, разом з російською, була офіційною мовою автономії. Нею користувалися понад 140 сільських рад.

У 1920-1930-их татари становили 30% населення Криму. Однак у 1930-х радянська політика змінилася. Спочатку було розкуркулення і виселення татарів на північ Росії і за Урал. Потім насильницька колективізація і Голодомор 1932-33 років. А тоді – чистки інтелігенції в 1937-38 роках.

Переселення 1944 року відбувалося протягом трьох днів, почавшись удосвіта 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня. Всього з Криму депортували 238500 людей – майже все кримськотатарське населення. Для цього НКВС залучила понад 32 тисячі силовиків. За наказом Москви до залізничних вагонів зігнали майже все кримськотатарське населення Криму і відправили 70-ма ешелонами в бік Узбекистану.

Переселення 1944 року відбувалося протягом трьох днів, почавшись удосвіта 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня

Основною причиною насильного переселення кримських татарів стало звинувачення їх радянською владою у державній зраді, «масовому знищенні радянських людей» та колабораціонізмі (співпраці з нацистською Німеччиною). Саме така заява була у рішенні Держкомітету оборони про депортацію, яке з’явилося за тиждень перед її початком.

Деякі історики називають іншу, неофіційну причину. Річ у тім, що татари мають тісні зв’язки з Туреччиною, яку на той час радянська влада вважала потенційним суперником. У планах Союзу Крим був стратегічною територією на випадок можливого конфлікту з цією країною, і Сталін хотів перестрахуватися від можливих зрадників, якими він вважав татар.

В Україні з 2014 року 18 травня офіційно відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу, а з 2016 року — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Про те, наскільки українське суспільство обізнане у питанні депортації кримських татарів, ІА Дивись.info поспілкувалася із заступник генерального директора Українського інституту, журналістом, правозахисником, співзасновник громадських організацій КримSOS та Кримський Дім Алімом Алієвим.

Фото з ФБ.

«Якщо порівнювати до і після, то, очевидно, що за роки тимчасової окупації Криму ця обізнаність зросла. До 2014 року дуже маленька частина українського суспільства знала і розуміла, що таке депортація і чому ця депортація вважається геноцидом татарського народу. На жаль, ще немає повного розуміння в деякої частини суспільства, але цей процес триває, ми пізнаємо  один одного, ми більше говоримо на складні теми і це важливо з точки творення української політичної нації, – розповідає Алім Алієв.

До 2014 року дуже маленька частина українського суспільства знала і розуміла, що таке депортація і чому ця депортація вважається геноцидом татарського народу

2014 року історія повторилася, Крим окупували російські війська і кримські татари почали знову переселятися з пів острова.

«Очевидно, ми можемо сказати, що 1944 рік – це був акт геноциду і брутальна депортація. Майже половина всього кримськотатарського народу загинула під час депортації, тому це є геноцидом. Зараз, в умовах відкритого світу, як би російська окупаційна влада не намагалася витиснути кримських татарів через репресії, вбивства, залякування, все одно більшість татарів живуть у Криму, в себе на Батьківщині. Серед кримських татарів є такий термін «живи в Криму». Це означає, що ми дуже важко пережили депортацію, 45 років нам знадобилось для того, щоби повернутись. Тому, очевидно, зараз Росія колонізує півострів. З Криму виїхало 50 тисяч людей, з яких 35 тисяч кримських татарів і 15-20 тисяч українців, росіян, які не погодились з окупацією. Але до Криму зараз за найнижчими розрахунками завезли близько пів мільйона нового населення, переважно з Росії. Це є третім випадком за історію Криму, коли Росія так колонізує пів острів», –  розповідає Алім Алієв.

Цього дня у Криму проводяться різні акції, присвячені вшануванню пам'яті депортації кримських татарів. Наприклад, у центрі Сімферополя щороку проводиться акція «Запали вогонь у своєму серці», але інші траурні заходи, крім офіційних, заборонені, а спроби їх проведення припиняються.

З Криму виїхало 50 тисяч людей, з яких 35 тисяч кримських татарів і 15-20 тисяч українців, росіян, які не погодились з окупацією

«Наприклад, знову прийшли зі Слідчого комітету Росії до кримськотатарських активістів, які  живуть у Криму. Там попередження про несанкціоновані мітинги чи акції, і таким чином кримських татарів вчергове намагаються залякати, аби ми не згадували своїх дідів та прадідів. Щоби ми не знали свою історію, історію своєї родини, Батьківщини, історію свого народу і не вшановували їх. Попри ці всі речі, які йдуть від окупаційної влади, кримські татари  все одно будуть вшановувати  жертв геноциду, бо це є боргом кожної людини, яка має і знає своє коріння. Тому, гадаю буде і молитва та покладання квітів. Меморіальні заходи, все одно відбудуться», –  резюмував Алім Алієв.

Софія ДУДАР