Сім років тому відбувся перший бій за Донецький аеропорт

У середу, 27 травня, минає сьома річниця початку боїв між українськими військовими та російськими терористичними угрупованнями за міжнародний Донецький аеропорт – важливий стратегічний об’єкт і комунікаційний центр на Сході України.

ІА Дивись.інфо поспілкувалася з Михайлом Жироховим, українським істориком та журналістом.

Він детальніше розповів про події, які відбувалися впродовж 2014-2015 років.

«Аеропорти були дуже важливі, тому що росіяни планували використати свою тактику, яку використовували у 1968 році в Чехословаччині  або в 1979-го в Афганістані, коли в аеропорту приземляється військово-транспортний літак, висаджуються військові, які захоплюють пункт. За допомогою аеропортів є постачання військових. Тому утримання летовищ було основною задачею українських сил на початковому етапі. Через це в історію війни на Донбасі і ввійшли оборона Донецького та Луганського аеропортів як двох ключових стратегічних точок», — розповідає пан Михайло. 

Наші військові охороняли аеропорт зі всіх довколишніх поселень. Загалом до оборони було залучено близько 20 військових формувань.

«До 26 травня 2014 року в аеропорту знаходились тільки дуже обмежені сили ЗСУ  - це невеликий підрозділ 3 полку спецпризначення і дві зенітні  установку Зу-23-2, які обслуговувалися десантниками з 25-ої Дніпровської окремої повітряно-десантної бригади. Більше сил у Донецькому аеропорту не було», — відповідає на питання про кількість військ під час першого бою Михайло Жирохов.

Перша спроба захоплення летовища відбулася 26 травня 2014 року. До Донецька прибула російська група «Іскра», а також підрозділ чеченських вояків із загонів Кадирова. Ці формування були посилені підрозділами батальйону «Восток», який тоді формувався з місцевих колабораціоністів на чолі з Олександром Ходаковським.

«Начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко був вимушений використати авіацію, тому що без її використання втримати аеропорт тими силами, які на той момент там знаходились, було неможливо. Бойовики не думали, що це буде штурм, вони вважали, що у тільки відбудованому аеропорті (2012 рік) воювати українські військові не будуть. Вони думали, що вони просто зайдуть, поставлять ультиматум спецпризначенцям і вони відійдуть. Після авіаційного удару з повітря вертольотом було перекинуті сили підсилення, там були 8-ий окремий полк спеціального призначення і 95-та окрема десантно-штурмова бригада», — розповідає історик.

5 вересня 2014 року в дію вступили Мінські угоди, так звана угода про тимчасове перемир'я.

«Бойовики планували, що їм цей аеропорт віддадуть за Мінськими угодами і тому не було тоді сенсу руйнувати об’єкт, якщо його і так передадуть. Фактично за Мінськими угода аеропорт переходив до бойовиків», — Михайло Жирохов, про те, чому бої активізувалися у вересні.

13 січня 2015 року після кількаденного невпинного танкового обстрілу російських гібридних сил впала диспетчерська вежа Донецького аеропорту, яка стала не лише «розпізнавальним знаком» оборони летовища, але й символом здатності України чинити спротив російській агресії. Вежа була головним пунктом цілодобового спостереження ЗСУ за противником, що забезпечувало коригування вогню та координацію дій усіх оборонців ДАПу.

«Коли впала вежа, позиції утримувати було вже неможливо, тому що на той час і старий, і новий термінали були вже повністю зруйновані і нашому гарнізону просто не було за що ховатися. Через постійні артилерійські обстріли утримати таку величезну територію було неможливо», — розповідає пан Михайло про наслідки падіння вежі.

За офіційними даними, кількість загиблих військовослужбовців ЗСУ становить 109 осіб, поранених – 446, безвісти зниклих – 6.

«За весь період підрахувати жертв зі сторони окупантів дуже важко, тому що інформації з російського боку просто не існує. Загиблі, які були з того боку, вони тільки час від часу попадали на сторінки інтернет-ресурсів. Можливо, оцінити як 1 до 3, тобто всі втрати потрібно помножити на 3», — відповідає Жирохов.

Софія ДУДАР