Найбільший замок Львівщини, який знаходиться у Старому Селі, відсканували і створять його 3D-модель. Загалом буде створено 16 цифрових моделей архітектурних пам’яток Львівщини у межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження».

«Ми плануємо відсканувати 3D-моделі 16 пам’яток у рамках проєкту, фінансованого Українським культурним фондом. З-поміж іншого потім буде можливість отримати листівки з 3D-зображенням. Це буде дуже крута комунікативна платформа та інформаційний ресурс, який ми зможемо використовувати для популяризації нашої культурної спадщини. І також використати в проєктах реставрації у майбутньому для того, щоби залучити професійних архітекторів», – каже Олена Василько, директорка департаменту культури Львівської ЛОДА.

Крім того, цифрова модель дозволить чітко визначити актуальний стан об’єкта.

«Це допоможе в наукових дослідженнях і стане першим кроком у розробці науково-проєктної документації. Цифрова модель пам’ятки дасть бачення, як відновити об’єкт і вдихнути у нього нове життя, щоб він став новим економічним потенціалом для територіальних громад», – зазначила чиновниця.

3D-об’єкти будуть зображені на листівках, цифрові зображення увійдуть в інтернет-ресурс, а згодом на базі цього можна буде формувати 3D-тури.

Загалом буде створено 16 3D-моделей пам’яток Львівщини:    

  1. Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода».
  2. Замок XV-XVII ст. у Свіржі.
  3. Замок XVII ст. у селі Старому Селі.
  4. Замок-палац XVІ-XVII ст. у Поморянах.
  5. Замковий комплекс (палац з казематами) у Бродах.
  6. Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIIІ ст. у Підкамені.
  7. Палац Потоцьких кінця ХІХ ст. у Тартакові.
  8. Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у Сколе.
  9. Ратуша XVIIІ ст. у Добромилі.
  10. Костел 1758 р. у Годовиці.
  11. Костел XVII ст. Різдва Богородиці у Комарні.
  12. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Білому Камені.
  13. Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVІ ст. у Щирці.
  14. Дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. у Маткові.
  15. Дерев’яна церква святого Михаїла 1663 р. в селі Ісаї.
  16. Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у Добромилі.

«Дуже хочеться оживити об’єкт у Старому Селі. Тут були б актуальні події на відкритому повітрі. Якщо б ми проводили бодай 2-3 фестивалі влітку, думаю, замок зажив би абсолютно новим потужним життям. Надіюся, наступного року він буде включений до обласної програми і ми зможемо його відреставрувати. І не стільки відновити його, скільки законсервувати – забрати аварійний стан, щоб він став принаймні безпечним для туристів і проведення певного роду заходів, щоб мешканці могли долучитися до цього», – підкреслила Олена Василько.

Натомість начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської ОДА Василь Петрик зазначає, що лазерне сканування дозволяє зробити максимально точні обміри пам’яток та суттєво полегшує роботу архітекторів-реставраторів.

«Замок у Старому Селі – це, по суті, замок у руїні, і ця руїна триває вже багато років. Метою оцифрованого сканування таких об’єктів є передусім виявлення існуючого стану пам’ятки. Такі величезні руїни фізично обійти зробити фото, описати, обміряти досить складно одній особі. Має працювати ціла група фахівців. І такі дослідження набагато легше провести, коли є можливість зробити цифрову модель, яка дозволяє побачити пам’ятку у цілому. Побачити такі деталі пам’ятки, які недоступні звичайному спостерігачу знизу. Без риштовань, драбин важко дістатися до верхніх частин пам’ятки, подивитися, в якому стані вони перебувають. І власне метод тривимірного сканування із застосуванням різних технічних засобів – 3D-сканера, дронів, фотоапаратів – дозволяє максимально за дуже короткий час отримати базу даних про саму пам’ятку. На її підставі ми будемо формувати інформаційні панелі про пам’ятку, щоб можна було побачити, що відбувається з об’єктом. Згодом архітектори-реставратори зможуть належним чином запропонувати програму збереження цього об’єкта», – пояснює Василь Петрик.

Експерт зазначив, що для арт-карток не потрібна така деталізація, її потребують ті пам’ятки, з якими працюють реставратори.

«Це вимога, яка висувається для науково-проєктної документації для реставрації пам’яток. Ви знаєте, що у нас на Львівщині сотні дерев’яних церков, є кілька замків, які теж потребують нагальної реставрації. Є кілька замків, які перебувають у руїнах, є дуже багато об’єктів, які також перебувають у незадовільному стані. Часто людині навіть важко туди зайти, небезпечно для життя потрапляти у такі об’єкти. 3D-сканування чи той самий дрон дозволяє обстежити об’єкт без ризику для життя та здоров’я дослідника. Це дуже перспективна технологія, і тому ми не тільки запускаємо цей процес опрацювання пам’яток, ми агітуємо усіх долучатися до процесу. У нас є достатньо людських ресурсів для цього, зокрема це НУ «Львівська політехніка», яка випускає і архітекторів-реставраторів, і геодезистів, які мають досвід роботи з такими цифровими засобами. І щороку ми намагаємося проводити невеликі воркшопи, щоби зацікавити студентів», – резюмував Василь Петрик.

Координаторкою проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» є археологиня Наталя Войцещук.

«Ми розуміли, що пам’яток набагато більше, але вибір стосувався знакових, можливо, складних, але топових для області. Тому було відібрано 16 об’єктів. Тоді ще стояло питання про подачу об’єктів на програму «Велике будівництво», тому саме у тому контексті писався проєкт. Але коли почалася реалізація, ми зрозуміли, наскільки це глобальніше, ширше і які воно пласти відкриває. Що має бути у кінцевому результаті і що восени ми представимо? Ми представимо 16 програм ревіталізації. Один з пілотних проєктів була пам’ятка археології національного значення «Городище літописного Звенигорода». Інші 15 пам’яток ми будемо опрацьовувати за подібною схемою», – розповідає Наталя Войцещук.

Археологиня зазначила, що ця робота потребує спілкування з громадами, експертами, туроператорами, культурними діячами.

«Відреставрувати чи законсервувати об’єкт недостатньо. Найголовніше – з’ясувати, що з пам’яткою буде далі. Якщо немає далі життя, то за 10-15 років об’єкт перестає існувати навіть після реставрації, тому що банально нема кому доглядати за пам’яткою. Ці пам’ятки можуть бути хорошими туристичними магнітами та точками зростання для громад», – наголосила координатора проєкту.

За словами кураторки аналітичної частини проєкту Мар’яни Куземської-Данилюк, насамперед слід займатися стратегуванням культури.

«Разом з експертами і громадами ми шукаємо відповіді на непрості запитання, як далі використовувати важливі об’єкти культурної спадщини. Цей проєкт хороший привід для усіх зацікавлених сторін зустрітися і подумати, що означають для нас ці пам’ятки, як їх можна використовувати, як громади бачать свою роль у їхньому майбутньому і навпаки – чим пам’ятки цінні для громад», – сказала Мар’яна Куземська-Данилюк.

Безпосередньо створенням цифрових моделей культурних пам’яток займається компанія Skeiron.

«За допомогою фотоапаратів, сканерів та дронів ми максимально детально фіксуємо кожен сантиметр замкових стін. Протягом одного дня ми робимо тисячі фотографій, які дозволять відтворити будівлю у точних розмірах у тривимірному просторі. Для України це доволі нова технологія, але дуже перспективна», – пояснює Юрій Преподобний, співзасновник компанії Skeiron.

Микита ПЕЧЕНИК, Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дудар Оксана
Шеф-редактор ІА Дивись.info. За освітою філолог, за покликанням журналіст. Життєве кредо – журналіст завжди повинен ставати на бік слабких і скривджених. Улюблена робота – їхати у відрядження.