дивись.info

Чому зірвався «Голос»: експерти розповіли про причини розколу в партії

Чому зірвався «Голос»: експерти розповіли про причини розколу в партії
Фото з Фб «Голосу»

У партії «Голос», після низки скандалів, таки дійшло до публічного розколу.

10 народних депутатів, а це половина партійної фракції, оголосили про створення об’єднання «Справедливість». До об’єднання увійшли: Соломія Бобровська, Галина Васильченко, Юлія Клименко, Роман Лозинський, Наталя Піпа, Ольга Стефанишина, Олександра Устінова, Володимир Цабаль, Андрій Шараскін, Ярослав Юрчишин. Вони заявили про недовіру голові фракції Ярославу Железняку та голові партії Кірі Рудик. Також вони заявили, що ініціюють відкликання депутатського мандату Рудик, оскільки вона пропустила 60% засідань. Партійні опозиціонери кажуть: відтоді, як управління партією і фракцією «Голос» віддали в руки Кіри Рудик і Ярослава Железняка, партія деградує, а керівництво не має нічого спільного з цінностями, які декларувала партія. Кіру Рудик також звинувачують в узурпації влади у партії та у регулярних підкилимних переговорах про входження до коаліції з партією влади.

Керівництво партії та фракції ситуацію наразі не коментує. Натомість пресслужба політичної сили поширила повідомлення, в якому вказується, що створення депутатської групи у межах фракції суперечить закону про регламент Верховної Ради.

Кіру Рудик також звинувачують в узурпації влади у партії та у регулярних підкилимних переговорах про входження до коаліції з партією влади

«Законодавство прямо передбачає можливість депутата вийти з фракції. Тільки позафракційні депутати мають право створювати депутатські групи. Але створення груп у межах депутатської фракції прямо суперечить статтям 58-60 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Ми поважаємо колег в їхньому бажанні мати альтернативну точку зору, але вона не може суперечити і порушувати закон. Крім того, ми глибоко переконані, що всі питання внутрішнього партійного життя будь-якої партії, в тому числі партії «Голос», мають вирішуватись відповідно до правил та процедур партії. Для цього існують органи управління, такі як з’їзд та Політична рада. Сьогодні Політична рада партії «Голос» розгляне заяву частини фракції «Голос» у Верховній Раді та дасть їй оцінку», – йдеться в повідомленні.

Тим часом політичні експерти кажуть, що розкол у партії був закономірним.

«Те, що сталося – це був привід, остання крапля. Ситуація закономірна, вона назрівала багато місяців і нарешті прорвала як нарив. Криза у «Голосі» почалася ще після відходу Вакарчука, бо «Голос» був аторським проєктом, і без Вакарчука як єдина команда він існувати не міг. Там почалася і боротьба за лідерство, і внутрішні розборки. «Голос», як і свого часу «Самопоміч» – це неоднорідні проєкти  і там є кілька різних груп. Тут, мені здається, не стільки політичні протиріччя, скільки особистісні – різна ментальність та підходи до політики. Громадські активісти – завжди максималісти і вони були більш опозиційними, а колишні представники влади та бізнесу – більш прагматичні, компромісні. Крім цього, громадські активісти більше схильні до колективного лідерства, а Рудик і Железняк більш схильні до авторитарного керівництва, і це теж спровокувало конфлікт. А далі вже був збіг обставин – Кіра Рудик перетиснула адміністративно, але їй і Железняку не вистачає власного авторитету для керівництва фракцією», – каже політолог Володимир Фесенко.

Криза у «Голосі» почалася ще після відходу Вакарчука, бо «Голос» був аторським проєктом

«Думаю, однією з причин є те, що частина фракції орієнтується і дедалі більше починає співпрацювати з монобільшістю та підтримує деякі її ініціативи, а частина все ж таки дотримується незалежної позиції. Це загальна проблема політичних сил штибу «Голос», «Самопоміч» та схожих. Коли створюється проєкт під вибори і є одне завдання – пройти у парламент, то зрозуміло, що з часом починають виникати проблеми, бо зібрали різних людей, які пішли в одному списку, але з низки питань мають протилежні погляди. Звичайно, що їм дуже важко потім працювати разом. Також проблема «Голосу» в тому, що там відсутні сильні лідери, які б могли скеровувати роботу в правильних напрямках», – каже політичний експерт Олександр Мусієнко.

Експерти сходяться на тому, що «опозиціонери» спробують сформувати новий політичний проєкт.

«Та частина, яка відколюється, розглядає своє майбутнє у якомусь іншому проєкті. Є інформація, що Сергій Притула готує проєкт такого штибу як «Голос», і, можливо, ці депутати готують для себе базу у новому проєкті. Перспективи потенційного проєкту зараз прогнозувати важко. Наприклад, особистий рейтинг Притули був непоганий – невисокий, але якісь стартові позиції були. Наскільки він зараз такий – важко сказати. І знову ж таки, якщо це буде об’єднання на зразок «Голосу» чи «Самопомочі», то навряд чи він буде вдалим. Але якщо вдасться підібрати активних, принципових людей, то вони можуть зіграти на  електоральному полі «Голосу» і частково «Слуг народу». Тобто певні шанси у них можуть бути», – вважає Олександр Мусієнко.

Якщо це буде об’єднання на зразок «Голосу» чи «Самопомочі», то навряд чи він буде вдалим

«Думаю ми будемо спостерігати формування нового проєкту на кшталт «Самопомочі», «Голосу». Буде спроба «номер три», тільки вже ближче до виборів. Найімовірніше, будуть створювати новий проєкт з різних людей, наприклад, там можуть з’явитися колишні представники команди Зеленського – Рябошапка, Гончарук, тобто люди без особливого рейтингу, але з досвідом, а також громадські активісти. Тут є інша проблема – хто буде лідером? І це буде головне завдання для цього проєкту. Але час ще є і нового лідера можна «розкручувати». Можливо, це буде хтось з урядовців, який себе проявить, а потім піде у відставку або в опозицію. Була заявлена амбіція Притули, випробуванням для нього були вибори мера Києва, але не зовсім вдалося, бо планувалося вийти у другий тур. Проблема з Притулою, як на мене, в тому, що його амбіції використовують інші сили, і гра на розкол «Голосу», зокрема через Притулу йшла з боку інших політичних сил, щоби не було конкурента в електоральній ніші. Друга проблема – це іміджевий дисонанс. Коли запрошували Притулу – це було повторення історії з Зеленським. Але проблема в тому, що для ліберального табору варіант «другого Зеленського» не дуже працює. Тут швидше спрацює успіх людини з бізнесу або з творчого середовища, як Вакарчук, але у творчості якого відчутна громадянська позиція. А Притула – виходець з шоу-бізнесу. Для виборця Зеленського це нормально,  але в цьому випадку буде інакше, бо значною мірою це «антизеленський» електорат, який до шоу-бізнесу ставиться критично і для якого людина на кшталт  Зеленського не буде зразком. В цьому є обмеження для Притули, як лідера», – каже Володимир Фесенко.

Що ж до майбутнього «Голосу», то, на думку експертів, перспективи у партій доволі примарні.

Це колективне самогубство, самознищення

«На мою думку, подальших перспектив партія не має жодних. Це колективне самогубство, самознищення. Рейтинги вже впали, а ця ситуація лише сприятиме подальшому падінню. Програють обидві сторони», – каже політолог Володимир Фесенко.

«Голосу» треба серйозно задуматися, врахувати тенденції, які є і почати проводити серйозні зміни, в іншому випадку – якщо це не стане досвідом, який буде врахований, думаю, що на наступних виборах вони можуть прохідний бар’єр не подолати, якщо взагалі підуть на вибори», – вважає Олександр Мусієнко.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.