Збільшення чисельності ЗСУ: навіщо в Україні створюють рух опору

Закон визначає такі поняття, як «національний спротив», «територіальна оборона», «рух опору» та «добровольче формування територіальної громадиљ.

Законопроєкт готувався на основі вивчення досвіду країн-членів НАТО з організації всеохоплюючої оборони, зокрема територіальної оборони, руху опору та підготовки населення до захисту своєї країни.

За законом, складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Завданнями територіальної оборони є:

• участь у посиленні охорони та захисті держкордону;
• участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
• участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
• участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабміном;
• забезпечення умов для оперативного розгортання військ або їх перегрупування;
• участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
• участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора тощо.

Завданнями руху опору є:

• формування осередків руху опору;
• перешкоджання діям військ агресора;
• участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій.

Завданнями підготовки громадян до національного спротиву є:

• сприяння набуттю громадянами України готовності до виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
• військово-патріотичне виховання громадян України;
• підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.

«Для того, щоб це пояснити, треба уважно прочитати закон. Але скажемо так: відмінність військ територіальної оборони від військ національного спротиву полягає в тому, що кожне територіальне утворення України формувало свій підрозділ, який мав на своїй меті насамперед так звані охоронні функції: захист важливих об’єктів, у деяких випадках навіть взяття під контроль ділянок державного кордону, встановлення блокпостів, перевірка документів, тобто те, що вкладалося в тривіальне визначення територіальної оборони як такої», — пояснює визначення територіальна оборона військовий і політичний експерт Сергій Грабський.

За законом, загальне керівництво національним спротивом здійснює президент як верховний головнокомандувач Збройних Сил. Керівництво рухом опору здійснює головнокомандувач ЗСУ через командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ. А керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву здійснюється Кабміном.

«Найважливіше, що територіальна оборона підпорядкувалася Міністерству оборони і діяла у відповідності до наказів та розпоряджень саме Міноборони або місцевих органів військового управління. Головна відмінність з новим законом в тому, що функції національного опору розширені, а саме: йдеться про те, що опір буде здійснюватися не лише під час оборони даної території або держави, але й у випадку тимчасової окупації цього регіону. Попри те, що контроль за діями національного опору залишається за Міністерством оборони, розширюється завдання, тобто це вже не лише ведення контрдиверсійних дій, а й ведення і диверсійних, і партизанських дій. Отже, роль і місце Сил спеціальних операцій збільшується», — Сергій Грабський.

Підтримку законопроєкту про основи національного спротиву було отримано від радників НАТО. Зокрема стратегічний радник Альянсу з питань Cил спеціальних операцій (ССО) Майкл Ріпасс (США) зазначив, що у НАТО готові надати експертну підтримку щодо законопроєкту №5557.

Представники ветеранських організацій та волонтерів також виступили на підтримку прийняття законопроєкту на акції «Ветерани підтримують національний спротив. Проголосуй за законопроєкт №5557», яка відбулась 29 червня під стінами ВРУ.

Зокрема на підтримку законопроєкту виступив командир окремого штурмового батальйону «Айдар» Євген Пташник. Організатором акції виступив Український центр безпеки та співпраці (USCC).

«Краще мати щось, ніж не мати нічого. Ми зараз робимо якісний крок вперед. Адже ми розуміємо, те, що написане, воно ще повинне бути втілене у життя. Крім того, я б цей закон обов’язково зв’язав із законом про обіг зброї в Україні, адже я можу навести два найпростіші приклади: ми маємо Швейцарію, де кожен військовозобов’язаний зберігає зброю і оснащення вдома, тому йому не потрібні додаткові вказівки, за викликом прибуває вже повністю підготований та екіпірований. Через це перед тим треба десять разів подумати чи нападати на Швейцарію. Тому територіальна армія повинна бути повністю оснащена, щоб мінімізувати час на збір і підготовку до ведення операцій.

Як негативний приклад – це Чехословаччина, там існувала така ж територіальна оборона в 60-их роках, але справа була в тому, що озброєння, військова техніка зберігалися на складах, вони були закриті і не доступні для особового складу. Тому коли радянські війська, війська варшавського договору висадилися в Чехословаччині і почали своє пересування, радянські десантники взяли під свій контроль бази територіальної оборони. Тобто люди були готові захищати свою країну, але вони нічого не могли протиставити озброєним до зубів окупантам», — Сергій Грабський.

Не так оптимістично відреагував на ухвалення законопроєкту колишній перший заступник командувача ССО ЗСУ, ексзаступник секретаря РНБО Сергій Кривонос.

«На позачергове засідання Верховної Ради України на розгляд  виносять законопроект 5557 «Про основи національного спротиву», який є альтернативним законом до законопроекту 4504 «Про територіальну оборону України», якого в переліку для розгляду не має (це не дивує).

Виносять законопроект 5558, яким збільшують чисельність ЗСУ, вносячи зміни до закону «Про чисельність Збройних Сил України», який збільшує потребу на утримання додаткової чисельності на 2,5 млрд гривень, яких і так не вистачає для забезпечення потреб воюючої  армії», – написав на своїй сторінці у Фейсбуку Сергій Кривонос.

Оборона країни –  це не про красиві слова і гарні наміри, а про дієві і своєчасні рішення, зазначається у поширеній відкритій заяві добровольчих сил України, яку підтримали Андрій Шараскін (народний депутат України, доброволець),  Сергій Кривонос (заступник секретаря РНБО 2019-2020, перший заступник Командувача ССО ЗСУ 2016-2019, начальник Управління спеціальних операцій ГШ ЗСУ 2014-2016), Андрій Стемпіцький (командир Добровольчого українського корпусу «Правий Сектор», Андрій Білецький (засновник та перший командир полку «Азов»), Дмитро Ярош (командувач Української добровольчої армії).

Софія ДУДАР