Чергова перемога української армії: сьома річниця визволення Слов'янська і Краматорська

Захоплення і звільненя Слов'янська

Захоплення Слов’янська проросійськими терористами почалося близько 9 ранку 12 квітня 2014 року. В цей час у Слов’янський міський відділ МВС приїхали на двох автобусах близько 20 озброєних людей і, використовуючи димові шашки, сльозогінний газ і зробивши кілька пострілів в повітря, захопили будівлю.

При цьому у розпорядженні терористів опинилися близько 20 автоматів і 400 пістолетів Макарова та боєприпаси до них. Захоплену зброю роздали місцевим сепаратистам. Більшість міліціонерів, які перебували у відділі МВС, стали заручниками терористів. Під будівлею бойовики відразу ж побудували барикади з підручних матеріалів. Вони також зняли український прапор і повісили замість нього російський.

На виїзді з міста терористи облаштували блокпост, зміцнивши його барикадами з шин.

У середині дня бойовики стали випускати захоплених у заручники міліціонерів.

До ранку 13 квітня загарбники вже контролювали всі в'їзди та виїзди з міста.

Цього дня РНБО ухвалила рішення почати антитерористичну операцію і спецпідрозділ Альфа здійснив спробу штурму міста, який був відбитий. В цьому бою загинув український офіцер Геннадій Біліченко, ще кілька співробітників СБУ були поранені.

Вже 13 квітня террористи змусили Нелю Штепу відмовитися від мерських повноважень, і її місце зайняв самопроголошений комендант В’ячеслав Пономарьов.

Бойовики часто атакували ЗСУ з житлових районів – містом їздила т.зв. Нона. Вона зупинялася біля житлових будинків, випускала артилерійський вогонь у бік армії України, після чого їхала, тоді як вогонь у відповідь міг влучити у житловий будинок. Втім, бойовики і самі не гребували обстрілами житлових районів – російські ЗМІ радісно підхоплювали ці повідомлення під соусом «карателі хунти обстрілюють мирне спляче місто».

Як і захоплення Слов’янська, захоплення Краматорська розпочаловся 12 квітня 2014 року. Цього дня близько тисячі сепаратистів прийшли на мітинг біля міськвиконкому, вимагаючи від мера Геннадія Костюкова визнати «ДНР».

Мера вони не дочекалися, але замість цього зайшли в будівлю міськвиконкому, зняли прапор України і вивісили прапор «ДНР».

Через деякий час терористи почали штурм міського відділу міліції. Міліціонерів про штурм заздалегідь попередили і вони встигли підготуватися.

Перед штурмом до терористів вийшов керівник місцевої міліції Віталій Колупай, він спробував почати з ними переговори, але бойовики почали стріляти в повітря, а потім у вікна будівлі.

Терористам вдалося захопити міськвідділ міліції через кілька годин. Вони зажадали, щоби міліціонери здали зброю, але силою їх не утримували.

У міськвідділі міліції бойовики облаштували свій штаб. Частина місцевих жителів, які прийшли під будівлю, висловили обурення їхніми діями і скандували «Україна!».

15 квітня, близько 15:30, терористи обстріляли літак, який намагався приземлитися в місцевому аеропорту. Літак перервав посадку і покинув небезпечну зону, після чого українські силовики звільнили аеропорт, захопивши в полон кількох бойовиків.

У ніч на 16 квітня кілька сотень людей оточили аеропорт. Вони розпивали алкогольні напої, а в натовпі українські силовики помітили шістьох людей з автоматами і ще одну зі снайперською гвинтівкою.

Саме цього дня у Краматорську невідомі в цивільному одязі, які не були місцевими жителями, блокували українських десантників і намагалися вмовити їх перейти на бік терористів.

З блокади вдалося вирватися трьом БМП, після того як в одній з них український військовий зірвав чеку з гранати і наказав людям, які блокували їх, розійтися.

БМП, які вирвалися, добиралися до Дружківки зі стріляниною, їх переслідувало близько 30 озброєних терористів на автобусі.

Ще 16 одиниць броньованої техніки і 50 військових терористи випустили з оточення, змусивши роззброїтися. Кілька одиниць бронетехніки захопили російські диверсанти.

17 квітня у Краматорську відбувся мітинг на підтримку єдності України. У ньому взяли участь близько півтори тисячі людей. На мітинг прийшли і кілька сотень сепаратистів, але сутичкам запобігла поліція.

Визволення Слов'янська і Краматорська

5 липня 2014 року, о 13:00, бійцями-розвідниками 2-го батальйону Національної гвардії над міськрадою Слов’янська було встановлено український прапор. Того ж дня передові сили Національної гвардії увійшли і до Краматорська. Першими йшли розвідники та сапери, за ними – інші військові підрозділи.

Визволення цих міст, які майже три місяці перебували під ворожою окупацією, стало черговою перемогою українських військових над сепаратистськими бандформуваннями. Утікаючи, окупанти залишили по собі величезні арсенали зброї російського виробництва та залякане місцеве населення.

У визволених містах поступово налагоджувалось мирне життя, почали функціонувати комунальні та соціальні служби. З 13 жовтня 2014 року Краматорськ оголошено тимчасовим центром Донецької області, де нині міститься Донецька обласна державна адміністрація. Як відомо, бойові дії на Донбасі тривають від квітня 2014 року.

Тоді влада України оголосила проведення антитерористичної операції на частині територій Донецької і Луганської областей. У липні 2014 року, крім Слов’янська і Краматорська, українські військові визволили від російської окупації Дружківку і Бахмут – 6 липня, Костянтинівку – 7 липня, Торецьк – 21 липня, Авдіївку – 29 липня.

Підготувала Софія ДУДАР