Я вірю, що українці та поляки можуть пробачити одне одному, – авторка книжки «Волинська гра»

У соцмережах розгоряється черговий польсько-український скандал. Причина – обкладинка книжки Юстини Б’яловонс «Волинська гра».
Українці обурилися через зображення гральної карти, на верхній частині якої жінка у вінку з серпом у руках, а на нижній – пані у бризках крові. Посередині назва – «Волинська гра», зверху – «Злочин не дозволяє про себе забути». Через це зображення на авторку Юстину Б’яловонс посипалися образи та прокльони.
ІА Дивись.info вдалося поспілкуватися з пані Юстиною і розпитати її про книжку, лишень сама обкладинка якої спричинила такий скандал.
– Пані Юстино, власне, про що Ваша книжка «Волинська гра»?
– Про передачу травми між поколіннями. Герої книги — польські та українські онуки людей, які постраждали під час Волинської трагедії і які намагаються боротися з цим тут і зараз, у ХХІ столітті. У мене теж є така історія: 11 липня 1943 року українці вбили сім’ю мого діда, який згодом вбив цих українців. Я присвячую книжку одним та іншим.
У книзі сказано, що Волинь все ще триває. Я б хотіла, щоби було інакше, але навіть те, що сталося в українському Інтернеті, тепер показує, що це правда. Поляки та українці готові кинутись одне одному до горла за першої ж нагоди.
У моїй книзі все по-іншому – є розуміння, прощення і любов – і я хочу до цього прагнути.
– Тема Волинської трагедії є складною та болісною як для польської, так і для української сторони. Чи вдалося вам знайти баланс у цьому питанні?
– Сподіваюся, що так. Для мене це було дуже важливо. Книга довга і їй потрібно дати час. Головна героїня переживає трансформацію, яку зазнала і я – тобто вона починає розуміти Україну. У мене також є українські герої та оповідачі. Щоби написати їхні історії, я багато читала, зокрема Оксану Забужко, Ярослава Грицака, Тараса Прохаська, Юрія Андруховича. Багато місця в книзі я присвятила історії України, у тому числі Голодомору та Революції Гідності. Я також неодноразово відвідувала Україну (навіть фестиваль «Бандерштад» у Луцьку, який мене вразив – я закохалася в українську музику).
– Українці дуже жорстко відреагували на обкладинку книги. Чи ця реакція об'єктивна?
– Насамперед це обкладинка для польського ринку, яка має сприяти продажу цієї книжки. Це не історична книжка, а сенсаційно-історичний кримінал. Жінки на обкладинці зовсім не українки. Та, що внизу, представляє головну героїню, а та, що вгорі – її страх. Більше нічого.
У Польщі ця обкладинка захоплює, натомість в Україні – обурює. І я трохи розчарована обома реакціями. Про книжку судять не за її обкладинкою.
Багато поляків сміються з мене, що я амбасадор українців, і те, що сталося вчора, приносить їм задоволення. Але я все одно не передумаю. Я вірю, що українці та поляки дуже схожі між собою і можуть пробачити одне одному.
– Пані Юстино, чи розглядали Ви можливість перекладу книжки «Волинська гра» українською і презентацію її в Україні?
– Це моя мрія! Але це не цілком питання до мене. Правами на книжку тепер володіє видавництво «Znak Horyzont». Це, мабуть, мало б статися на рівні видавництва в Україні та видавництва «З Znak Horyzont». Це моя перша опублікована книга, тому я на цьому наразі не розуміюся.
P.S.
Книжка «Волинська гра» вийшла 30 червня 2021 року.
Головну героїню книги (дівчина на обкладинці в окулярах) звати Ягода. Натомість жінки у вінку із серпом у руках не існує. Вона є лише втіленням страху головної героїні, з яким вона бореться протягом усього роману.
Розмовляла Оксана ДУДАР