Актуальні теми:

Підтримати

Британський криголам, який скоро може ходити під українським прапором: що про нього відомо

Британський криголам, який скоро може ходити під українським прапором: що про нього відомо
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Україна планує придбати легендарне британське науково-дослідне судно RRS James Clark Ross.

Про це повідомляє BBC.

RRS James Clark Ross названий на честь Джеймса Кларка Росса — британського військового моряка та дослідника, який у XIX столітті на кораблях «Терор» і «Еребус» здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктику, а пізніше брав участь у пошуках зниклої експедиції Франкліна в Арктиці.

Довжина криголама становить майже 100 метрів.

Судно спеціалізується на морських біологічних, океанографічних та геофізичних дослідженнях.

На його борту є кілька лабораторій, а також системи лебідок, які дозволяють розміщувати наукове обладнання на кормі чи у середній частині судна.

Ще на ньому є веб-камера, яка показує вид з судна під час експедицій чи стоянки у портах, а на сайті Британської антарктичної служби є детальний віртуальний тур по судну.

James Clark Ross робить надзвичайно мало шуму, що дозволяє йому використовувати чутливу акустичну апаратуру.

Судно може йти зі швидкістю 2 морських вузли (майже 4 км на годину) через рівне льодове поле товщиною 1 метр, а максимальна льодова перешкода на його шляху може сягати 4 метри.

Щоб полегшити прохід через паковий (багаторічний), лід система стисненого повітря розкачує судно, розширюючи таким чином шлях.

James Clark Ross спустили на воду 1 грудня 1990 року й з 1991 року воно було штатним судном Британської антарктичної служби.

RRS James Clark Ross зробив першу в історії мапу глибоководного Південно-Сандвічевого жолоба у Південному океані, а також запускав підводний дрон-субмарину, названу Boaty McBoatface, яка вивчала зв'язок між все сильнішими антарктичними вітрами та зростанням температури океанічної води.

А під час полярної зими в Антарктиці криголам парцював на іншому боці Землі - в Арктиці.

На його борту можуть перебувати кілька десятків науковців та понад 20 членів екіпажу.

Саме на цьому судні перша українська антарктична експедиція дісталася станції «Академік Вернадський» у 1996 році.

Національний антарктичний науковий центр відповів на декілька популярних питань про судно.

Чому сума в розпорядженні Кабінету Міністрів – більша за вартість британського судна?

Розпорядження Кабінету Міністрів передбачає виділення коштів не лише на придбання судна у його нинішніх власників, а також на:

- Сплату митного збору та ПДВ (відповідно 5% та 20% від вартості судна). Так, ці кошти фактично перекладаються з однієї «кишені» Держбюджету до іншої, але такий закон;

- Постановку судна під прапор України та його перехід з порту Фрідріхсхавен (Данія) до порту Одеса (Україна);

- Підготовку до першого виходу судна до Антарктиди;

- Першу експедицію судна до Антарктиди (листопад – грудень 2021 року).

А ще частина коштів (25,5 млн грн) із передбачених розпорядженням КМУ підуть не на судно, а на наступний етап модернізації станції «Академік Вернадський».

Чому ці кошти не використати на боротьбу з COVID-19, розвиток шкіл, ремонт лікарень тощо?

Кошти, про які йдеться, передбачались на сплату щорічних внесків до однієї із наукових програм ЄС, однак Україна цього року до цієї програми не приєдналась, так утворилась економія. В кінці року ці кошти були б повернуті до загального фонду бюджету як невикористані, а не витрачені на щось інше.

На перелічені у запитанні видатки у держбюджеті передбачені інші кошти, набагато більші, ніж видатки на науку. Тож перекидати частину «наукових» коштів на інші потреби навряд чи доцільно, українська наука і так фінансується в 10 разів менше, ніж мінімально передбачено законодавством.

Також слід враховувати, що соціальні потреби – вічні, вони є щороку, а таке унікальне «вікно можливостей» як придбання задешево сучасного океанографічного судна, здатного після двадцятилітньої перерви повернути Україну до Світового океану на наступні два десятиліття, трапляється дуже не часто і скоро не повториться.

Скільки прослужить британський криголам?

Британська антарктична служба продає судно не через його непридатність, а через те, що до ладу став їхній новий флагман «Сір Девід Атенборо», набагато дорожчий в експлуатації. Тож утримувати обидва судна разом визнано нерентабельним. «Джеймс Кларк Росу» 30 років, і за оцінкою фахівців Морського технічного університету ім. адмірала Макарова (м. Миколаїв) воно придатне для експлуатації ще щонайменше 20 років, з можливим подовженням терміну експлуатації до 25-30 років з часу придбання.

Чому Україна не використовує криголам «Капітан Білоусов», який стоїть в Азовському морі і повністю відремонтований 2019 р.?

Україна використовує криголам «Капітан Білоусов» за його прямим призначенням, а саме розчистка криги та льодова проводка суден у порту Маріуполь. Судно «Капітан Білоусов» збудоване 1953-го, тобто наразі йому майже 70 років. Плюс, цей криголам не науково-дослідне судно, а виключно криголам «господарського» призначення, без можливості перевезення пасажирів, відбору та аналізу зразків тощо.

Чому Україна не замовляє виготовлення власного криголаму на Миколаївському суднобудівному заводі?

По-перше, виготовлення нового власного криголаму – дуже дорога справа, за оцінкою фахівців-суднобудівельників та за практикою інших країн це «задоволення» обійшлося б щонайменше у 100-120 млн доларів (наприклад, згаданий вище «Сір Девід Атенборо» обійшовся Великій Британії у 200 мільйонів фунтів), тоді як «Джеймс Кларк Росс» Велика Британія погодилась продати Україні за 5 мільйонів доларів.

По-друге, побудова криголаму потребує часу – за оцінкою фахівців, це щонайменше 8-10 років.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: