Запитання без відповідей: п'ята річниця загибелі журналіста Павла Шеремета

Цього дня п'ять років тому трагічно загинув Павло Шеремет.

Вранці 20 липня 2016 року у центрі Києва авто, в якому їхав журналіст, підірвали саморобною вибухівкою.

Діяльність опозиційного білоруського журналіста

Павло Шеремет народився 1971 року в Мінську. За свою журналістську кар’єру працював ведучим щотижневої аналітичної програми «Проспект» Білоруського ТБ, головним редактором «Білоруської ділової газети», завідувачем білоруського бюро Громадського російського телебачення (ОРТ- згодом «Перший канал») і власним кореспондентом ОРТ в Білорусі, спеціальним кореспондентом програм «Новости» і «Время» дирекції інформаційних програм ОРТ, шеф-редактором російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми «Время».

Шеремет часто фігурував у ЗМІ як представник опозиції режиму білоруського президента Лукашенка. У 2005 році журналіст був ініціатором створення інформаційно-аналітичного сайту «Білоруський партизан». У другій половині 2000-их років Шеремет також згадувався в пресі як керівник видавництва «Партизан», яке, крім його власних книг, випустило, зокрема, одну з книг російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

У 2010 році Павла Шеремета позбавлено громадянства Білорусі. Як офіційна причина в документах вказувалась наявність у журналіста громадянства РФ, хоча, як зазначалося в пресі, білоруські закони не забороняли друге громадянство. З 2012 року жив в Україні. Останні роки працював в «Українській правді», був ведучим на Радіо «Вести».

Суд у справі вбивства

Поліція й досі стверджує, що розкрила злочин, викривши трьох його учасників: музиканта та піарника Сил спецпризначення ЗСУ Андрія Антоненка, дитячу лікарку і волонтерку Юлію Кузьменко, які начебто заклали вибухівку під авто, а військова медсестра Яна Дугарь напередодні проводила розвідку в навколишніх дворах.

Усіх трьох затримали лише у грудні 2019 року. Починаючи вересня 2020-го їх судять присяжні Шевченківського районного суду Києва за обвинуваченнями у навмисному вбивстві небезпечним для навколишніх способом. За цей час суди встигли випустити підозрюваних з в'язниці - останнім у квітні під цілодобовий домашній арешт вийшов Антоненко, якого слідство вважало мало не організатором злочину.

Поліція, вочевидь, розраховувала на співпрацю затриманих зі слідством, однак вони й далі твердять про свою непричетність. Група адвокатів, які захищають Антонека, Кузьменко і Дугарь, запевняє: обвинувачення тримається лише на результатах експертизи ходи, яка встановила відносну схожість між злочинцями на відеозаписах камер спостереження та підозрюваними. Порівняння, яке провів на замовлення поліції британський експерт Іван Бірч, захисники вважають сфальсифікованим.

Причетність Білорусії

Українське слідство і досі далеке від конкретної відповіді не тільки на питання щодо замовників, але і щодо причин вбивства Павла Шеремета. У кримінальній справі проти Антоненка, Кузьменко та Дугарь зазначається: невстановлена група осіб, діючи з особистих мотивів, вирішила створити в Україні резонансну подію, яка викличе численні акції протесту.

У Павла Шеремета було чимало впливових і небезпечних знайомих, але не так багато відвертих ворогів. Серед таких, безумовно, була білоруська влада: журналіста позбавили білоруського громадянства у 2010 році, покинув батьківщину він ще раніше - наприкінці 1990-их. Але журналіст до останнього лишався послідовним противником режиму Олександра Лукашенка: зняв фільм «Дике полювання» про політичні вбивства в Білорусі, був співавтором книжки «Випадковий президент», разом з колегами створив опозиційне видання «Білоруський партизан».

На початку цього року колишній співробітник білоруського антитерористичного спецпідрозділу «Алмаз» Ігор Макар оприлюднив аудіозапис, буцімто зроблений в кабінеті ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева за чотири роки до вбивства Шеремета. На ньому Зайцев начебто віддає наказ підірвати журналіста, «так, щоб не зібрали ані рук, ані ніг».

Українська поліція отримала оригінали записів від Макара, а його самого допитала в лютому. Відтоді поліцейські перевіряють записи, стверджуючи, що версія про «білоруський слід» не суперечить поточній версії обвинувачення.

Вшанування пам'яті

У червні 2017 року ім’я Павла Шеремета викарбували на стіні пам’яті у Вашингтонському музеї журналістики та новин «Ньюзеум», де щороку додаються імена журналістів з усього світу, які загинули через свою журналістську діяльність чи під час виконання службових обов’язків.

20 липня 2021 року в Києві відбулася акція пам'яті журналіста Шеремета, яку організували на місці, де загинув журналіст – на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка у Києві.

Сюди, починаючи з 7.45 ранку, прибувають колеги, друзі та близькі журналіста. Люди несуть квіти до місця, де п’ять років тому було вбито Шеремета. Грає музика, яку дуже любив журналіст, зазначають організатори.

Близькі Шеремета наголошують на важливості акції та зазначають, що усіх винних має бути покарано.

Підготувала Софія ДУДАР