Сотні гірників із шести шахт ДП «Львіввугілля» протестували у Львові, під стінами облдержадміністрації, через борги із зарплати, які становлять понад 293 мільйони гривень.

Станом на сьогодні загальний борг перед шахтарями України – 1,2 мільярда гривень, львівським гірникам боргують близько 300 мільйонів, відомості із зарплат не закриті з травня. Про це йшлося сьогодні під час акції протесту гірників у Львові.

Найбільшу суму – майже 93 мільйони гривень – львівським шахтарям боргує ТОВ «Укрвуглезбагачення груп» – компанія-прокладка, яка виступила посередником між вуглевидобувними підприємствами та «Центренерго».

«Був напрацьований графік разом з «Центренерго», міністерством та профспілками про те, що, починаючи з травня, будуть повертати по понад 30 мільйонів гривень щомісяця, щоби перекрити борг у майже 93 мільйони. Досі ці кошти так і не були виділені. Є новий графік погашення боргів – з вересня нинішнього року по лютий 2022 року. Йдеться про 13-14 мільйонів на місяць. Це нас зовсім сьогодні не задовольняє. Заробітна плата до кінця ще не закрита, починаючи із березня. Зараз вже серпень, тобто додався борг у 150 мільйонів невиплаченої зарплати», – каже заступник голови Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості Степан Ярема.

Степан Ярема.

Крім виплати боргів із заробітної плати, гірники мають ще низку вимог до влади.

«Повернути ціну на вугільну продукцію, яка відповідає затратам на її видобуток – 2100 гривень, а не 1650. Це смерть для шахтарів. А також виділити кошти на заміну старого зношеного виробничого обладнання, техніки, яка відпрацювала п’ятикратний ресурс. ДП «Львіввугілля» 20 років не міняє обладнання.

Крім того, відновити виділення коштів на охорону праці і засоби індивідуального захисту. Встановити взаємовугільну ціну на спожиту електроенергію видобувними підприємствами ДП «Львіввугілля», – каже Олег Турчин, голова  Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості.

Олег Турчин.

Він також додав, що Бурштинська та Добротвірська ТЕС, які сьогодні входять до ПАТ «ДТЕК Західенерго», будувалися під Львівсько-Волинський басейн, натомість шахти ДП «Львівугілля» не можуть збувати туди свою продукцію.

«Ми даємо час по 11 серпня. Якщо до цього часу не буде бодай половини коштів, 12 серпня Львівська обласна державна адміністрація та Львівська обласна рада будуть заблоковані і не працюватимуть доти, доки не будуть повернуті гроші», – наголосив Олег Турчин.

Мирослава Кафтан, голова ППО Незалежної профспілки гірників України наголосила, що шахтарі хочуть бачити чітку програму розвитку та реформування шахт Львівщини.

«Нам потрібен покроковий план перекваліфікації працівників і збереження соціальних гарантій у разі підготовки до закриття чи консервації шахт. Чітко бачити розвиток Червоноградського району при ліквідації вугільних підприємств, тому що 50% фонду для поповнення районного бюджету дає саме ДП «Львіввугілля». Чітке пояснення того, що буде з інфрастуктурою і соціальною сферою підприємства. Нам потрібне чітке бачення майбутнього колишній працівників шахт – інвалідів-шахтарів – у розрізі реформування медичної та вугільної галузей», – заявила Мирослава Кафтан

Гірники обіцяють, якщо їх не почують і з боргами не розрахуються, вони готові брати участь у всеукраїнській акції протесту в столиці, де блокуватимуть Офіс Президента, Кабінет Міністрів та Міністерство енергетики.

«Від влади ми чуємо лише обіцянки. Коли ми були у Києві, нас запевняли, що кошти будуть повернуті, а шахтарі, відповідно, отримають свою заробітну плату. Верховна Рада проголосувала за виділення 393 мільйонів, які мають надходити на заробітну плату за статтею реструктуризації, але це не ті кошти, які можуть покрити повністю борги, адже заборгованість перед шахтарями по Україні становить 1,2 мільярда гривень.  Відтак, борги нікуди не дінуться, а отже, треба переглядати бюджет, вносити зміни і доповнення до бюджету у вересні, коли депутати повернуться з канікул. Тоді є надія, що заборговані кошти будуть виплачуватися – зароблені, плюс держпідтримка до кінця цього року. А далі – бюджет 2022», – сказав Степан Ярема.

І додав: «Ми сподіваємося, що держава зрештою повернеться обличчям до шахтарів, які своєю важкою працею заробили ці кошти. Ми не просимо якісь інші гроші, а лише ті, які заробили. Вугілля спалено, електроенергія продана, значить кошти є. Чому тоді шахтар повинен сидіти голодний?»

На підприємствах ДП «Львіввугілля» працює 8,5 тисячі працівників.

«Нас постановою Кабміну розділили на дві групи – промгрупа і не промгрупа. Перша – це підземні шахтарі, які заняті на підземних видобутках і мають пільговий стаж. З березня вони трохи отримали коштів, інші (не промгрупа) – 3,5 місяця не отримували зарплатні. У червні їм виплатили 14% від заплати. Загальна сума заборгованості – майже 293 мільйони гривень. Середня заробітна плата підземного шахтаря становить 12-14 тисяч гривень», – веде далі Степан Ярема.

На думку шахтарів, суттєво змінити ситуацію із заробітними платами могло б підвищення закупівельної ціни за тонну вугілля.

«Сьогодні ціна за тонну вугілля – 1650 гривень. Це не та ціна, яка б могла нас задовольнити і бути рентабельною для підприємства. Ми свого часу продавали вугілля по 3200-3400 гривень за тонну. Сьогодні ми вимагаємо, щоби ціну підняли до ринкової. Тоді як за кордоном купують вугілля по 100 доларів за тонну, а в нас – по 1650. Підприємство не може працювати за такої ціни і не бути збитковим. Тим паче, відвантаживши певну кількість продукції, з нами вчасно не розраховуються. Ми ж говоримо про рентабельність підприємства, а її на даний момент немає і не може бути з такою політикою держави», – пояснює Степан Ярема.

З протестувальниками зустрівся перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик.

Андрій Годик.

«Перший нюанс, який сприяє формуванню боргу перед гірниками, є собівартість вугілля, на ДП «Львіввугілля» вона в середньому становить приблизно 2900 гривень за тонну. Ціна реалізації станом на сьогоднішній день – 1650 гривень. Тобто понад 1300 гривень – це збиток.

Друга причина, чому виникла ця заборгованість – несвочаєсні розрахунки за відвантажене вугілля. «Укрвуглезбагачення» є найбільшим боржником ДП «Львіввугілля». Сума заборгованості становить – понад 92 мільйони. Я не хочу говорити про передумови, хто, коли і навіщо уклав цю угоду з компанією, яка не має ні працівників, ні оборотів, і фактично була прокладкою. Це питання до правоохоронних органів. На даний момент ми фіксуємо той момент, що 92 мільйони гривень на рахунки ДП «Львіввугілля» не надходять. Зараз було досягнуто домовленості, що даний борг буде передано на «Центренерго». Кінцевий терміни погашення заборгованості – лютий 2022 року. Однак ми підтримуємо позицію ДП «Львіввугілля» та профспілок, що кошти мають надійти ще у межах цього року – у серпні-вересні», – сказав Андрій Годик.

Він додав, що на засіданні Кабміну приблизно 2 тижні тому було погоджено збільшення видатків на реструктуризацію вугільної галузі на 393 мільйони гривень. Яка частка з цих коштів надійде безпосередньо на ДП «Львівугілля», достеменно невідомо. Водночас в ЛОДА розраховують на приблизно 50-55 мільйонів гривень.

«Ще раз наголошую, яким чином і за рахунок чого виплачується зарплата. Перше – у межах програми реструктуризації, йдеться про державний бюджет, і друге – надходження від реалізації вугільної продукції. Основна проблема – невчасні розрахунки за відвантажене вугілля.

Сьогодні вугілля закуповується централізовано «Центренерго». Фактично майже весь об’єм реалізовується, розрахунки здійснюються своєчасно. На даний момент відвантажено продукцію, за яку «Центренерго» має заплатити приблизно 50 мільйонів. Але чітко треба наголосити, що строк оплати ще не настав.

Процес рухається, але не все залежить від Львівської облдержадміністрації. За результатами сьогоднішньої зустрічі будуть відповідні звернення, зокрема до профільного міністра», – резюмував Андрій Годик.

Оксана ДУДАР

Фото автора

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дудар Оксана
Шеф-редактор ІА Дивись.info. За освітою філолог, за покликанням журналіст. Життєве кредо – журналіст завжди повинен ставати на бік слабких і скривджених. Улюблена робота – їхати у відрядження.