Назад у княжі часи: у заповіднику «Звенигород» стартував перший туристичний сезон (фоторепортаж)

Хоча попереду ще чимало роботи, але вже сьогодні можна відвідати музей, де представлена оновлена експозиція, а також завдяки віртуальній реальності заглянути у княжі часи і побачити, як виглядало місто у період до 1241 року, тобто до його загибелі.

Заснував Звенигород правнук Ярослава Мудрого у другій половині ХІ століття, а його спадкоємець – син Володимирко у другій чверті ХІІ століття розбудував місто і воно за його правління досягло максимального розвитку. Та вже на початку зими 1241 року Звенигород оточили війська хана Батия і знищили місто.

Про те, як виглядало місто, як у ньому розташовувалися будівлі, якими були вулиці, вдалося дізнатися з тривалих археологічних досліджень, що відбувалися на території Звенигорода з кінця ХІХ століття, але найбільш масштабні припали на період з 1953 по 1994 рік. Останні розкопки завершилися торік, взимку, під час яких науковцям вдалося дослідити оборонні укріплення міста. А також було виявлено низку артефактів.

До речі, музей був зведений ще у 80-их роках минулого століття з нагоди 900-ліття першої літописної згадки про Звенигород.  А ось історико-культурний заповідник «Древній Звенигород» створили торік, а днями відбулася презентація першого туристичного сезону.

«Це музей, який побудували самі мешканці Звенигорода у рамках втілення масштабного ще радянського проєкту до 900-ліття першої згадки про княжу столицю. Тоді був зведений повністю культурно-адміністративний центр – школа, народний дім (будинок культури), сільська рада, амбулаторія, басейн, який так і не запустився, бо вже настав розпад Радянського Союзу – 1990-1991 рр. Але місцеві жителі, беручи участь у дослідженнях, вирішили, що музей має бути, і в ньому мають бути артефакти, знайдені за понад 100 років досліджень», – розповідає директорка історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» Наталія Войцещук.

За словами керівниці, йдеться про тисячі артефактів. Сьогодні колекцію музею можна умовно розділити на дві частини: 30% – це артефакти, які були тут постійно, а 70% – знаходилися у Львівському історичному музеї та Археологічному музеї Інституту українознавства.

«Це дуже цікаві артефакти, про які ми багато говоримо. Наприклад, семиструнна гусля – єдина знайдена на території України. Кілька гусел було відшукано в Новгороді. Також представлена у музеї унікальна чаша-потир та мушля, яку тогочасні паломники принесли з території нинішньої Іспанії. Всі артефакти засвідчують, наскільки є багатою колекція та водночас унікальна. Ми науковці можемо говорити, що Звенигород – це український Новгород», – веде далі пані Наталія.

Науковиця розповідає, що після падіння Києва війська хана Батия підступили під стіни Звенигорода. Місто було спалене дотла і загинуло 80% населення. Після цього Звенирод вже ніколи не відроджувався, натомість через 15 років у 25 кілометрах звідси постало нове місто – Львів.

«Музей, який збудували 1987 року, був класичним краєзнавчим музеєм. На першому поверсі містилася археологічна експозиція,починаючи з палеоліту. Тобто все, що було зібрано під час тривалих досліджень. Адже тут, крім княжого міста, на околицях були й інші поселення – часів палеоліту, мезоліту, римського часу. Натомість на другому поверсі знаходилася етнографія. І коли ми приєднали до заповідника музей, то зрозуміли, що він має бути нестандартним. Тому вирішили, що це буде музей княжого міста Звенигорода», – розповідає Наталія Войцещук.

Тепер у музеї на першому поверсі містяться знайдені під час археологічних досліджень артефакти, а стіни прикрашають панорами древнього міста. Відвідувач може побачити, як виглядали дитинець, церкви, якою була будова вулиць чи боярського кварталу. Натомість другий поверх музею – суцільне ноу-хау.

«Ми вирішили йти в ногу з часом. Тому торік завдяки проєкту УКФ нам вдалося відтворити повністю усю центральну частину міста, передмістя і пригороди у 3D, йдеться про понад 50 гектарів території княжої столиці. Натомість загальна площа Звенигорода становила приблизно 150 гектарів», – пояснює директорка заповідника.

Побачити білокам’яні палац та церкви, двоповерхові будинки можна, просто одягнувши спеціальні окуляри.

«Ми зберегли діорами. На першому поверсі зображена загибель міста, а на другому – як Звенигород виглядав 1987 року. Спочатку думали демонтувати їх, але коли підсвітили краще, то зрозуміли, що діорами дуже цікаві і в перспективі ми будемо думати, як їх оновити. Можливо, ми відтворимо так само за допомогою комп’ютерної графіки місто, яке оживе. Так само маємо плани оживити зимову баталію 1241 року. Це дозволить побачити, як же загинув Звенигород», – пояснює Наталія Войцещук.

За технічну сторону проєкту, тобто відтворення княжої столиці у віртуальній реальності відповідав Роман Джек.

«Ми відтворили 12 локацій, які знаходяться безпосередньо на території: 8 зовнішніх і 4 внутрішніх. Ми хотіли, щоби було відчуття історії. Водночас для посилення відчуття реальності ми використовували, наприклад, відблиски сонця, пил, бруд під ногами. Робота зайняла кілька років. Спочатку це були дослідження, потім – креслення, а після того створили попередню 3D-модель, згодом доробляли кожну сцена, деталізували її, щоб вона була більш сприйнятливою і реальною», – пояснив Роман Джек.

Сьогодні мандрувати середньовічним місто можна просто у музеї, але згодом, коли буде зведений парк, саме там міститимуться 12 ключових точок, які дозволять переноситися на майже тисячу років назад.

Власне, наступним етапом розбудови історико-культурного заповідника має стати створення парку. Наразі проведено лише підготовчі роботи – очищено від хащ та чагарників.

«Зараз територія городища є доступною. Вона буде використовуватися під дитячі квести. Адже ми розробили багато квестів за допомогою доповненої та віртуальної реальності. З іншого боку можна буде прогулятися», – резюмувала Наталія Войцещук.

Оксана ДУДАР

Фото автора