Афганістан: чому країну, яку американці утримували 20 років, таліби захопили за два тижні

Світова преса події в країні назвала крахом мрій про сучасну афганську державу, а однією з основних причин – повальну корупцію, пише BBC-Україна.

За 20 років перебування американських військ в Афганістані там загинули понад 2300 військовослужбовців, а більше 20 тисяч зазнали поранень. Витрати становлять 2 трильйони доларів. Спеціальний головний інспектор США з питань відновлення Афганістану в своєму звіті зазначив, що на боєздатність афганської армії, поліції та спецслужб за два десятки років було витрачено 88,3 мільярда доларів.

Про причини такого стрімкого просування талібів Афганістаном і наслідки нинішніх подій як для країни, зокрема, так і для держав Центральної Азії ІА Дивись.info запитала в експертів.

«Афганське доміно»

«Драматичні події, які спостерігаємо  через  прямі трансляції із Афганістану та особливо столиці Кабула останніми днями чи навіть годинами , у широкому контексті,  є наслідком реалізації зовнішньополітичного курсу попереднього президента США Дональда Трампа, який у  запалі передвиборчої боротьби пообіцяв виведення американських військ із цієї країни до 1 травня 2021 року, – каже доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної  інформації  Національного  університету «Львівська політехніка», голова ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту» Василь Гулай. – На жаль, його наступникові Джо Байдену не вистарчило особистої політичної волі, щоб зупинити цю авантюру (поряд із іншими зовнішньополітичними «кульбітами» Трампа), а в американського військового та розвідувального істеблішменту забракло аргументів для переконання вищого політичного керівництва у негативних наслідках, по суті, банальної втечі від талібів на мотоциклах, як переконливої інформаційної картинки цих днів. Отже, американські інститути виявилися не такими ефективними, як розказують із своїх рекламних (за кошти тих же американських грантів)  Фейсбук-сторінок  численні  вітчизняні  «експерти» із американської демократії».

Політолог зазначає, що величезні інвестиції в «афганську демократію» стали не тільки безповоротними втратами  коштів  американських платників податків, але у значній частині були банально розкраденими, не без співучасті частини тих же американців в Афганістані чи у самих Штатах, які не могли не знати про розміри корупції при розподілів кошті, обладнання, техніки чи  «малюванні» 300 тисячної афганської урядової армії. Чому нова президентська  адміністрація не вдалася до широкомасштабного аудиту, зокрема, із продовженням для міркувань безпеки перебування в Афганістані нехай обмеженого американського військового контингенту, то сьогодні вже питання навіть не  риторичне, а мало б розглядатися із позицій зради національних інтересів.

«На  цьому тлі не можна не вказати на ефективну інформаційну політику «Талібану», що ґрунтується на  масованій  пропаганді та системних маніпуляціях, із вмілим врахуванням  афганської  специфіки. І несвідомо допомагали їм останніми дня провідні світові медіа, ілюструючи «ефект CNN» навпаки», – зазначає Василь Гулай. – Одночасно не вважав би події, які  найближчим часом призведуть до утворення Емірату Афганістан винятковим успіхом якоїсь із найбільш зацікавлених  в «афганських справах» сусідніх держав – Пакистану, Російської Федерації чи КНР. Навпаки, американська політика призведе саме до посилення конкуренції  між ними, а відповідно, послаблення у глобальному протистоянні із США двох останніх – Росії та Китаю».

Експерт пояснює, що варто докладніше аналізувати сукупність антиурядових сил, не зводячи їх тільки до загонів власне талібів, але  також  враховувати  інші формування та значення пасивної чи краще сказати колаборантської позиції переважної більшості командного складу урядових сил безпеки та провінційних й місцевих адміністрацій в останні тижні. Не можна навіть приблизно прогнозувати як виглядатиме цей конгломерат загонів, племінних вождів, окремих провінційних лідерів  за місяць від реального переобрання влади в Афганістані, чи хоча б за рік.

«Щодо наслідків для Центральної Азії, то цілком очевидними будуть спроби поширення впливу найперше ідеології «Талібану» на сусідні Таджикистан, Узбекистан та Киргизстан  із  їхніми авторитарними режимами, що балансують між страхом від військової присутності Москви та прагненням заробити на інвестиціях від Пекіна.

Як висновок, не пройде й кількох тижнів, як афганська тематика зійде із першого плану провідних телекомпаній та сторінок соціальних медіа, а отже, мешканці Афганістану залишаться сам на сам зі своїми проблемами, частина з яких шукатиме вирішення через втечу від талібів, а відтак, матимемо збільшення кількості біженців у сусідніх країнах, які прямуватимуть до країн ЄС. Принаймні, це найменше та найочевидніше, що очікує світ від падіння в середині серпня 2021 року «афганського доміно» як наслідку авантюристичної  зовнішньої політики президента США Дональда Трампа», – резюмував Василь Гулай.

Наслідки не за горами

Релігієзнавець Євген Савісько вважає, що наслідками  захоплення талібами влади в Афганістані стане різке посилення радикальних проісламських рухів. Насамперед антиамериканських, антизахідних та антиросійських.

«Також це несе пряму загрозу для країн Центральної Азії, що цілком зрозуміло, адже їх уряди  вважаються  світськими, і не надто ісламськими. В талібів є закономірне бажання захопити владу і там. Слід додати хвилю біженців, що вже почала накривати Узбекистан, а далі вона дійде і до Туркменістану та Таджикистану. Зміна влади в Кабулі несе загрози і для Індії та Китаю. Офіційний Пекін, активно стримує розвиток ісламу в своїй країні. Схожа політика і в офіційного Делі. А коли додати багаторічний військовий конфлікт Індії з Пакистаном, що став базою афганських талібів, то така загроза стає ще більш очевидною.

Поява нового афганського уряду несе загрози і для України. В нашій державі вже є афганська діаспора, і частина біженців прибуде до нас. Можуть почати прибувати біженці і з країн Центральної Азії, в котрих теж є свої діаспори в Україні», – зазначив Євген Савісько.

Пропаганда проти армії

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Ілія Куса вважає, що ключова причина стрімкого поразки афганських військ, насамперед у моральному дусі.

«Ось в чому «Талібан» здобув переконливу перемогу над США і афганською владою в Кабулі, так це в війні смислів, культури та ідей. Вони зуміли вибудувати свою пропаганду на ідеях, які виявилися куди більш зрозумілими і привабливими для афганців, ніж корумпований слабкий уряд, який 20 років розповідає про перемоги і пакистанських шпигунів, але на ділі мало що змінювалося в житті людей, особливо в провінції», – написав на своїй сторінці у Фейсбуку Ілія Куса.

Він зазначив, що у цих реальних польових умовах американці, зі своїми численними програмами фінансування проєктів розвитку громадянського суспільства, захисту гендерної рівності, просування ліберально-демократичних цінностей виявилися не просто не при справах, а взагалі контрпродуктивними.

«Спроба натягнути сову на маленький шматочок, який залишився від розламаного глобуса, стала цілковитим фіаско, бо таліби тим часом займалися реальною політикою: розвивали низові соціальні зв'язки, підбирали екзальтовані групи незадоволених, будували мережу горизонтальних контактів на місцевому рівні, впроваджували своїх сплячих агентів в міста і селища, вели переговори зі старійшинами і вождями племінних кланів.

Тому ми і бачимо, що талібам вистачило усних обіцянок не переслідувати чиновників «режиму» і оголошення амністії афганським військовим, щоб міста почали здавати цілком практично без бою.

Зараз можна стверджувати з упевненістю: все, що у США і їх союзників вийшло побудувати в Афганістані за останні 20 років – це дуже дорогий картковий будиночок величезних розмірів. І як тільки вони пішли, він відразу ж завалився. Ні запевнення союзників, ні американське військове спорядження, ні курс навчання іноземних інструкторів, ні дорога американська техніка, ні навіть десятки мільярдів доларів платників податків на програми з впровадження культурних кодів і цінностей західного життя в афганський побут не допомогли», – резюмував експерт.

Що далі

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що таліби формально будуть дотримуватися угоди, укладеної з Дональдом Трампом.

«Талібам давали три місяці, а вони впоралися за два тижні. Влада впала в їхні руки, як перезрілий фрукт, і ключова проблема тут – демотивація правлячого режиму – від президента до солдата. Ми спостерігаємо як діє ефект переможця. Трамп, уклавши угоду з «Ісламським Еміратом» (так звучить «Талібан» в угоді), визнав останніх переможцями у цій війні (на певних умовах), і цей очевидний сигнал був прочитаний усіма групами афганського суспільства однозначно – тікати або здаватися на вигідних умовах. Більшість обрала другий варіант у розрахунку на осудність талібів, яким важливо зараз не потрапити в нову міжнародну ізоляцію.

Тому, мені здається, таліби будуть формально дотримуватися умов угоди у розрахунку на визнання талібського уряду та початок прямих переговорів з ключовими гравцями, – написав на своїй сторінці у Фейсбуку Ігор Семиволос. – В самій країні потроху будуть закручувати гайки, і хоча спікери талібів гарантують міжнародному персоналу безпеку, краще, я думаю, звалювати якомога швидше і подалі».

І додав, що нова хвиля афганських біженців – наступна тема для політичного пінг-понгу.